Справа № 204/6682/25
Провадження № 3/204/1715/25
22 жовтня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає у кв. АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
24 червня 2025 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2025 року справу передано у моє провадження.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352946 від 06 червня 2025 року зазначено, що 02 травня 2025 року о 21 годині 35 хвилин у м. Дніпрі по вул. Шинній, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, згідно з висновком КП «ДБКЛПД» ДОР № 1480 від 02 травня 2025 року. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
08 жовтня 2025 року на адресу суду надійшла заява адвоката Крамного С.С. про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання зазначає, що даний протокол складений з порушеннями законодавства, бо ОСОБА_1 , під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції не було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України. Крім того, вказує на те, що працівниками поліції не було встановлено (названо) ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , а лише формально проведено його огляд. Вважає, що поліцейським було складено протокол серії ЕПР1 №436362 без дотримання п. 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, оскільки останній складено не на спеціальному бланку, який являє собою аркуш паперу розміром 210х297 мм (+-0,5 мм), масою 80 г/кв. м і складається з протоколу та копії, а у форматі роздруківки. Відтак, вважає, що такий протокол не може бути допустимим доказом фіксації вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, оскільки складений в порушення Інструкції. Водночас, зазначає про те, що відсутність доказів правопорушення, свідчить про відсутність події складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу, є підставою для закриття провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Крамний С.С., не з'явилися, останній надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Так, статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зрушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У заяві про закриття провадження адвокат Крамной С.С. зазначав про те, що матеріали справи не містять доказів законності зупинки ОСОБА_1 , однак суд не може погодитися з вказаним, оскільки дані доводи спростовуються матеріалами справи.
Так, зокрема, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352946 від 06 червня 2025 року, працівниками поліції долучено відеозапис з технічних засобів (бодікамер) № 470459, 470269, про які зазначені у даному протоколі, що в свою чергу, свідчить про належність доказу у справі.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 524/1284/17.
Із відеозапису з технічних засобів (бодікамер) № 470459, 470269 вбачається, що працівники поліції спілкуються із ОСОБА_1 , біля його автомобіля, очевидно після зупинки його транспортного засобу, роз'яснюючи йому причину такої зупинки, зокрема вказуючи останньому на порушення ним ДПР (нечитабельність / забрудненість номерного знаку), на що ОСОБА_1 власне не заперечував, а лише стверджувального кивнув головою.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що факт керування 02 травня 2025 року о 21 годині 35 хвилин у м. Дніпрі по вул. Шинній, 2, ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та законність підстав для зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами.
Щодо доводів адвоката Крамного С.С. про те, що протокол серії ЕПР1 № 352946 складений без дотримання п. 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року (не на фірмовому бланку), суд зазначає наступне.
Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Так, пунктом 5 розділу ІV даної Інструкції визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу.
Таким чином, доводи адвоката Крамного С.С. про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352946 від 06 червня 2025 року складений не на фірмовому бланку, а відтак не є доказом фіксації вчинення адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу суду та є недоречними.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами п. п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі за текстом Порядок), огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено у медичному закладі КП «ДБКЛПД» ДОР.
Приписами п. 5 Порядку, визначено, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена наказом МВС №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як вбачається з долученого до матеріалів відеозапису з бодікамери № 470459, 470269, працівником поліції встановлено наявність у ОСОБА_1 , ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що стало підставою для пропозиції останньому пройти огляд на визначення стану сп'яніння. Натомість, як вбачається з цих же відеозаписів бодікамери, сам ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння не заперечував, вказавши працівникам поліції, що: «… смислу проходити такий огляд нема…. місяць назад вживав…»
Огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я.
Так, з відеозаписів з бодікамер №№ 470459, 470269 вбачається, що працівником поліції неодноразово було роз'яснено ОСОБА_1 його права та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у визначеному законом порядку із роз'ясненням процедури проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я на що, останній погодився та пройшов такий огляд із дотриманням процедури у медичному закладі.
Таким чином доводи адвоката Крамного С.С. щодо не роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав спростовані матеріалами справи.
Згідно з висновком КП «ДБКЛПД» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1480 від 02 травня 2025 року, що заповнений 17 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (амфетаміни).
Крім того, суд зазначає, що з указаного відеозапису вбачається, що працівниками поліції роз'яснено ОСОБА_1 вимоги ст. 266 КУпАП щодо його відсторонення від керування транспортним засобом й відсторонено від його керування.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши фактичні обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: обставинами, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352946 від 06 червня 2025 року; відеозаписами з бодікамер 470459, 470269; рапортом капітана поліції Мажаровського Д.С. від 06 червня 2025 року; висновком КП «ДБКЛПД» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1480 від 02 травня 2025 року, що заповнений 17 травня 2025 року; повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції № 5382/41/19/01-2025 від 26 травня 2025 року.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини вказав, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, зазначені докази є належними, допустимими, чіткими та достатніми, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» та можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».
При призначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, обставини, які пом'якшують покарання та які обтяжують покарання, його майновий стан та інші вимоги ст. ст. 33-35 КУпАП.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу на користь держави із позбавленням права керування транспортним засобом, яке відповідно до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33-36, 40-1, 130, 268, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь Держави у розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя А.І. Приваліхіна