Справа № 204/9854/25
Провадження № 2/204/4578/25
23 жовтня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.
за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
17 вересня 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4138197 від 03.06.2021 року у загальному розмірі 76 562,50 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 03.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4138197. У подальшому, 13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір відступлення прав вимоги № 07Т, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 4138197 від 03.06.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 76 562,50 грн., з яких: 17 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 57 312,50 грн. - заборгованість за відсотками; 1 750,00 грн. - заборгованість за комісією. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги позивачем по відношенню до відповідача не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Тому, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі, визначено проводити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 18 вересня 2025 року.
Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 03.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4138197 шляхом підписання заявником анкети-заяви на кредит № 4138197 (а.с. 10) та договору про споживчий кредит № 4138197, відповідно до умов якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти в сумі 17 500,00 грн. строком на 22 днів зі сплатою комісії за надання кредиту та відсотків у визначеному договором порядку (а.с. 15-18).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Факт зарахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 17 500,00 грн. підтверджується копією платіжного доручення № 47853090 від 03.06.2021 року (а.с. 35).
Враховуючи викладене суд вважає встановленим, що відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит обумовлені договором грошові кошти, скористався наданими кредитними коштами, проте зобов'язання належним чином за вищезазначеним Договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
У подальшому, 13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір відступлення прав вимоги № 07Т, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 4138197 від 03.06.2021 р., укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (а.с. 21-23).
Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу №07Т від 13.09.2021 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 76 562,50 грн., з яких: 17 000,00 грн. - сума заборгованість за тілом кредиту; 57 312,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 750,00 грн. - сума заборгованості за комісією (а.с. 12), що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 13).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є правонаступником ТОВ «Мілоан», та стало новим кредитором у зобов'язаннях за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатив. Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.
Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором № 4138197 від 03.06.2021 року, перерахувавши відповідачу 17 500,00 грн. згідно умов договору.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, заборгованість не погасив, що підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, згідно якого загальна сума заборгованість за кредитним договором № 4138197 від 03.06.2021 року складає 76 562,50 грн., з яких: 17 000,00 грн. - сума заборгованість за тілом кредиту; 57 312,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 750,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Надаючи оцінку розрахунку заборгованості проведену позивачем суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами суд виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 150 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.
Як зазначалось, умовами кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 17 500,00 грн. строком на 22 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 25.06.2021 року.
Разом з тим у п. 2.3. кредитного договору його сторони погодили, що пролонгація строку кредитування може здійснюватися на пільгових або базових умовах, однак за умови вчинення Позичальником дій передбачених розділом 6 Правил надання фінансових кредитів Товариством.
Однак, доказів на підтвердження виконання відповідачем обумовлених п. 2.3. кредитного договору умов матеріали справи не містять, а, отже, погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним - до 25.06.2021 року.
Як видно зі змісту пп. 1.5.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом становлять 4 812,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов'язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за визначеною у договорі ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, та яке згідно з п.п. 1.5.2 договору складає 4 812,50 грн.
Подальше, тобто поза строком кредитування, нарахування TOB «Мілоан» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором є безпідставним, та таким, що суперечить умовам укладеного договору.
Суд при вирішенні даної справи виходить з того, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 24 062,50 грн., з яких: 17 500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 4 812,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 750,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Кубрак О.О., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги № 01-05/05 від 05.05.2025 року (а.с. 28-30).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
31.07.2025 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Кубрак О.О. було підписано детальний опис робіт виконаних адвокатом по даній справі в якому зазначено, що вартість наданих юридичних послуг становить всього 5 000,00 грн., витрачено 4 години часу (а.с. 14).
Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Кубрак О.О., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 5 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, вартість послуг зі збору та аналізу доказів, складання позовної заяви та подання її до суду, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (0,8 ставки судового збору за подачу позовної заяви в електронному вигляді).
На підставі ст.ст. 15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ - 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за кредитним договором № 4138197 від 03.06.2021 року у загальному розмірі 24 062,50 грн. (двадцять чотири тисячі шістдесят дві гривні, 50 копійок), яка складається з: 17 500,00 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за тілом кредиту; 4 812,50 грн. (чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень, 50 копійок) - сума заборгованості за відсотками; 1 750,00 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ - 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Л. Черкез