Справа № 175/6199/25
Провадження № 1-кп/175/955/25
"23" жовтня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
захисника ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22024050000003355 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Краматорська, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України,
встановив:
В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів, без визначення розміру застави, яке він мотивував тим, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, дія якого під час судового провадження була продовжена, але цей строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою не зникли, є реальними та дійсними.
В судовому засіданніобвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що злочин є нетяжким, просили суд змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме, на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши сторони, дослідивши подане клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до насутпних висновків.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
За вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до 15 листопада 2025 року включно.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним спробам.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного згідно ст. 12 КК України до нетяжкого злочину.
І хоча, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
На переконання суду, ризики, що дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними , що виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали продовження строку дії попередньо застосованих до обвинуваченого запобіжних заходів, або зміну на інший, більш м'який, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258- 258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 має бути продовжений.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-316, 369-372, КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на строк шістдесят днів, тобто до 21 грудня 2025 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1