01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Скраль Т.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
20 жовтня 2025 року Справа № 640/33346/20
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Київської міської ради
про зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач 1), Київської міської ради ( Відповідач 2) в якому просив зобов'язати Відповідача повторно розглянути скаргу від 09.11.2020 року за участі Позивача.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 09 листопада 2020 року звернувся до Київської міської ради з проханням запросити його на розгляд скарги щодо неправомірних дій Київради, встановлених постановою ШААС від 15 січня 2019 року у справі № 826/13220/17, однак 08 грудня 2020 року йому була надана відповідь з КМДА, що його скарга розглянута без його участі і винних у порушені прав не знайдено.
Також Позивач зазначив, що його права продовжують порушувати, оскільки Відповідач знову підготував проект рішення про відмову, а Київська міська рада його затвердила, без врахування висновків суду.
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 09 листопада 2020 року (вх. № Ю-1880/5 від 13 листопада 2020 року);
- зобов'язано Київську міську раду повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 09 листопада 2020 року (вх. № Ю-1880/5 від 13 листопада 2020 року), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі Позивач звертався до Київського міського голови зі скаргою 09.11.2020 року щодо протиправних дій з боку Київради, а не до Департаменту земельних ресурсів, а відтак, надана Позивачу відповідь є необґрунтованою, без наведення належних мотивів, розглянута не уповноваженим органом, не у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.
Суд зазначив, що в межах розгляду цієї справи встановлено протиправну бездіяльність Київської міської ради, тому належним способом відновлення порушених прав Позивача є зобов'язання Київської міської ради розглянути скаргу ОСОБА_1 від 09 листопада 2020 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, стверджуючи, що за результатами розгляду скарги Позивача від 09.11.2020 надано відповідь в межах повноважень та у строк, визначений Законом, а тому відсутнє порушення його прав.
В обґрунтування таких доводів Апелянт також посилається на повноваження Департаменту земельних ресурсів та Київської міської ради у сфері підготовки, опрацювання та прийняття проєкту рішення та наполягає на помилковості висновків суду першої інстанції про формальний характер та необґрунтованість відповіді на скаргу Позивача.
Також Апелянт стверджує про помилковість визначення судом першої інстанції Київської міської ради, як належного відповідача у справі, оскільки Відповідач 2 не брав участі у процесі розгляду скарги Позивача. Київська міська рада звертає увагу на те, що судом зобов'язано розглянути скаргу суб'єкта владних повноважень, дії якого оскаржуються, що суперечить ч. 6 ст. 7 КАС України.
В обґрунтування вимог скарги Київська міська рада також посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 29.06.2021 у справі № 460/2903/20 та Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладені у постанові від 19.03.2025 у справі № 300/2457/19.
З цих та інших підстав, на думку Апелянта, оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 та від 24.09.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги з огляду на зловживання відповідачами процесуальними правами та порушення приписів законодавства.
6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/13220/17 визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 20.04.2017 №187/2409 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Зобов'язано Київську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
09 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського міського голови із скаргою (вх. № Ю-1880/5 від 13 листопада 2020 року), в якій просить з'ясувати хто винен, що порушені його права. Просить притягнути до дисциплінарної відповідальності особу, яка допустила незаконні дії. На розгляд скарги просить запросити його особисто.
08 грудня 2020 року Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради листом № 057-Ю-1880/5-4939 повідомив ОСОБА_2 та Київській міській державній адміністрації, що за дорученням виконувача обов'язків голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва П.О. від 13.11.2020 № 001-Ю-1880/5 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-Департамент) розглянуто скаргу від 09.11.2020. Департамент не має можливості запросити на розгляд скарги, оскільки згідно з наказом Департаменту № 93 від 10.11.2020 ведення особистого прийому громадян призупинено з 11 листопада до 31 грудня 2020 року. Також повідомляють, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі 826/13220/17, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 22.10.2020, Київською міською радою прийнято рішення від 12.03.2020 № 461/8631 «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ».
9. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР передбачено право громадянина України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 Закону №393/96-ВР).
Відповідно до статті 4 цього Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 7 Закону №393/96-ВР передбачено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до статті 16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 18 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
За змістом частини першої статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Висновки суду апеляційної інстанції.
10. Отже, законодавством регламентовано чіткий порядок розгляду скарги громадянина на рішення, дії, бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
11. Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зі скаргою від 09.11.2020 Позивач звертався до Київського міського голови щодо протиправних дій з боку Київської міської ради, а не до Департаменту земельних ресурсів. Втім, за дорученням виконувача обов'язків голови Київської міської державної адміністрації від 13.11.2020 №001-Ю-1880/5 скаргу Позивача розглянуто Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
12. Водночас, апеляційний суд відзначає, що Відповідачем 2 не надано жодних належних та допустимих доказів та не наведено жодних доводів щодо правових підстав передачі скарги на розгляд саме Департаменту земельних ресурсів.
13. При цьому, апеляційний суд не приймає до уваги доводи Апелянта щодо помилковості визнання його належним відповідачем у цій справі, так як він не брав участі у розгляді скарги, оскільки судом першої інстанції було встановлено саме протиправну бездіяльність Київської міської ради.
14. Окрім того, колегія суддів відзначає, що предметом скарги є не протиправність рішення Київської міської ради, як на тому помилково наполягає Апелянт, а обставини, які призвели до порушення прав Позивача, що вже встановлено рішенням суду у справі № 826/13220/17 та встановлення відповідальних осіб. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі.
15. Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що право скаржника бути присутнім при розгляді скарги, а також право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви чітко передбачено приписами ст. 18 Закону № 393/96-ВР.
Водночас, колегія суддів приймає до уваги призупинення особистого прийому громадян з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19 у момент виникнення спірних правовідносин, втім зазначає, що право на звернення та право бути присутнім при розгляді скарги і надавати пояснення щодо суті скарги не було скасовано, а відтак мало б бути забезпечено Київською міською радою в альтернативний спосіб (зокрема в режимі відеоконференції).
16. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
17. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції повно щодо відсутності правових підстав для задоволення цього позову в цій справі та вважає, що судом правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
18. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
19. Таким чином, апеляційна скарга Київської міської ради підлягає залишенню без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року - без змін.
20. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 20 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: В.П. Мельничук
Є.І. Мєзєнцев