Справа № 320/871/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
20 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Сорочка Є.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської міської ради про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання у власність позивачці земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- зобов'язання відповідача надати у власність позивачці земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, шляхом прийняття відповідного рішення в порядку та строки, передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо нерозгляду та неприйняття рішення по суті на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га.
Зобов?язано Київську міську раду розглянути та прийняти рішення по суті на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га., із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду з огляду на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, не враховано відзив на позовну заяву при прийнятті оскаржуваного рішення та наведені відповідачем аргументи.
Відповідачем вказано, що позивачка зловживає своїми правами, подаючи цей позов, адже у Подільському районному суді міста Києва перебуває справа № 753/15092/22 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, де позивачка є одним з відповідачів. На думку відповідача, у спірному випадку відбулось самовільне зайняття позивачкою земельної ділянки комунальної форми власності. Окрім того, позивачка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав через можливе втручання в дискреційні повноваження відповідача та порушила строк звернення до суду.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційних скарг, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 271598629 від 21.08.2021) ОСОБА_1 з 18.08.2021 є власником об?єкту нерухомого майна - житловий будинок, реєстраційний номер об?єкта 2267040080000, за адресою: АДРЕСА_1 .
Технічний паспорт на вказаний об?єкт нерухомого майна (будинок садибного типу) виготовлено станом на 20.09.2021.
За заявою позивача ФОП ОСОБА_2 22.09.2021 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
Вказана технічна документація, зокрема, містить: довідку (витяг) із містобудівного кадастру, витяг з чергового кадастрового плану, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічний паспорт, схема прив?язки знімальної мережі до пунктів Міської геодезичної мережі, матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, лист КО «КИЇВГЕНПЛАН» з координатами точок червоних ліній, кадастровий план, перелік обмежень у використанні земельної ділянки, відомості про встановленні межові знаки.
На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_2 від 22.09.2021, Відділом в Олександрійському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 28.09.2021 зареєстровано в ДЗК земельну ділянку, присвоєно кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, адреса - АДРЕСА_3 .
Згідно листа Департаменту земельний ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 03.11.2021, адресованого ФОП ОСОБА_2 повідомлено таке.
Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, адреса - АДРЕСА_3 , заявник ОСОБА_1 , заява № 774488239, Департамент повернеться до опрацювання порушеного питання після усунення наступних зауважень:
- відповідно до растрів супутникового аерофотознімання, станом на 2014 та 2019 роки, на сформованій земельній ділянці відсутній житловий будинок, що суперечить інформації, зазначеній у технічному паспорті від 20.09.2021 стосовно року будівництва даного будинку. Документально обґрунтовуючи правомірність розташування даного будинку та надати підтверджуючі документи, передбаченні чинним законодавством у тому числі, що підтверджують прийняття його в експлуатацію;
- текстові матеріали пояснювальної записки доповнити інформацією стосовно використаної розробником затвердженої містобудівної документації, а також викопіювання із такої документації у відповідності до ст. 29 Закону України «Про землеустрій»;
- відповідно до даних геопорталу містобудівного кадастру м. Києва, земельна ділянка, що запланована до передачі, розташована у санітарно-захисній зоні установ комунального господарства, що не відображено у матеріалах документації із землеустрою та відомостях про обмеження у використанні земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що потребує доопрацювання;
- документацію із землеустрою доопрацювати з урахуванням ст. 198 Земельного кодексу в частині погодження меж із суміжними власниками та землекористувачами;
- нанести червоні лінії на графічні матеріали документації із землеустрою відповідно до отриманих координат поворотних точок від КО «Інститут генерального плану м. Києва».
Також повідомлено, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням (території, житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі)) у зв?язку з чим зазначено, що у разі невідповідності інформації, яка міститься в міській інформаційно-аналітичній системі забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр Києва» реального стану використання земельної ділянки, п. 5 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві» доручено Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надавати зацікавленій особі (до подання заяви про набуття прав на земельну ділянку) перелік містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки та інформацію щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації у формі листа. У цьому випадку при розгляді заяви про набуття прав на земельну ділянку перевага надається вказаному вище листу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської.
Після усунення зазначених зауважень, вирішення питання по суті має відбуватися в установленому порядку.
На цій підставі заява разом із доданою до неї документацією повернута для доопрацювання.
Вважаючи такі висновки відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що позивачем надано достатні докази фактичного існування об?єкту нерухового майна - будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1, та наявність підстав для належного розгляду вищевказаного звернення відповідачем.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.
Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадянин України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно частини 5 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:
5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:
у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;
в інших випадках випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим (частина 7 статті 186 ЗК України).
Частинами 8, 9, 10 цієї статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України «Про землеустрій»;
надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;
проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Статтею 198 Земельного кодексу України визначено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Відповідно до статті 29 Земельного кодексу України документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.
Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов'язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
основні відомості про об'єкт (об'єкти) землеустрою;
використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
опис та обґрунтування проектного рішення;
інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об'єднання, вилучення земельних ділянок;
заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об'єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
Стаття 55 Земельного кодексу України визначає, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) матеріали топографо-геодезичних робіт;
г) кадастровий план земельної ділянки;
ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
д) відомості про встановлені межові знаки.
Пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (з урахуванням змін та доповнень) установлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, інші об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, лінійні об'єкти енергетичної інфраструктури), право власності на які зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників таких об'єктів на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.
Листом від 03.11.2021 технічна документація позивача повернута на доопрацювання з таких причин:
1. відповідно до растрів супутникового аерофотознімання, станом на 2014 та 2019 роки, на сформованій земельній ділянці відсутній житловий будинок, що суперечить інформації, зазначеній у технічному паспорті від 20.09.2021 стосовно року будівництва даного будинку. Документально обґрунтовуючи правомірність розташування даного будинку та надати підтверджуючі документи, передбаченні чинним законодавством у тому числі, що підтверджують прийняття його в експлуатацію;
2. текстові матеріали пояснювальної записки доповнити інформацією стосовно використаної розробником затвердженої містобудівної документації, а також викопіювання із такої документації у відповідності до ст. 29 Закону України «Про землеустрій»;
3. відповідно до даних геопорталу містобудівного кадастру м. Київа, земельна ділянка, що запланована до передачі, розташована у санітарно-захисній зоні установ комунального господарства, що не відображено у матеріалах документації із землеустрою та відомостях про обмеження у використанні земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що потребує доопрацювання;
4. документацію із землеустрою доопрацювати з урахуванням ст. 198 Земельного кодексу в частині погодження меж із суміжними власниками та землекористувачами;
5. нанести червоні лінії на графічні матеріали документації із землеустрою відповідно до отриманих координат поворотних точок від КО «Інститут генерального плану м. Києва».
Також повідомлено, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням (території, житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі)) у зв?язку з чим зазначено, що у разі невідповідності інформації, яка міститься в міській інформаційно-аналітичній системі забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр Києва» реального стану використання земельної ділянки, п. 5 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві» доручено Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надавати зацікавленій особі (до подання заяви про набуття прав на земельну ділянку) перелік містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки та інформацію щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації у формі листа. У цьому випадку при розгляді заяви про набуття прав на земельну ділянку перевага надається вказаному вище листу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради.
Так, за правилами ст. ст.118 та 186 ЗК України орган місцевого самоврядування має право або надати земельну ділянку у власність або відмовити у наданні земельної ділянки у власність. ЗК України не передбачено іншого варіанту правомірних дій з цього питання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Суд першої інстанції вірно вказав, що для правильного вирішення справи слід надати правову оцінку відповідним твердженням органу місцевого самоврядування, як передумови для невчинення відповідачем дій, обов?язок вчинення яких випливає із наведених вище положень Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій».
Так, технічна документація із землеустрою містить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на будинок садибного типу за адресою: м.Київ, вул.Юрківська, буд.3Б, технічний паспорт на будинок садибного типу, виготовлений станом на 20.09.2021, де, зокрема, вказано, що будинок побудовано у 1990 році.
Витяг з Реєстру нерухомого майна - це документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно. Вказаний реєстр є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва.
Технічний паспорт - це документ, який містить відомості щодо проведеної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, зокрема інформацію про його місцезнаходження (адресу), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт, тощо.
Отже, позивачем надано достатні докази фактичного існування об?єкту нерухового майна - будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1.
Витребування у заявника інших документів, зокрема, таких, що підтверджують прийняття його в експлуатацію є необґрунтованим нормативно, натомість суб?єкт владних повноважень, виходячи із наявної компетенції має достатньо повноважень для підтвердження або спростування обставин фізичного існування будинку, як об?єкту матеріального світу.
З пояснювальної записки до технічної документації встановлено, що розробник зазначив інформацію про використання затвердженої містобудівної документації та викопіювання з такої документації - довідка (витяг) з містобудівного кадастру фрагмент основного креслення (функціональне зонування) генерального плану міста.
Вказане відповідає вимогам ст. 29 Закону № 858, а тому відповідні посилання вірно визнані судом нормативно необґрунтованими.
У пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021 № 1051 встановлено обмеження у використанні земельної ділянки, код обмеження: 01.08 «Охоронна зона навколо інженерних комунікацій (теплотраса), 06.06.3 «Охоронювана археологічна територія (археологічна охоронна зона), 06.01 «Зона особливого режиму забудови (зона регулювання забудови (пам?ятки)), 06.01 «Зона особливого режиму забудови (зона регулювання забудови другої категорії), «Зона особливого режиму забудови (центральна планувальна зона), 06.06.2 «Історичний ареал населеного місця».
Крім того, у матеріалах технічної документації наявний фрагмент схеми планувальних обмежень (еколого-містобудівний прогноз) та кадастровий план земельної ділянки із переліком обмежень у використанні земельної ділянки.
Також окремим розділом викладено «Перелік обмежень у використанні земельної ділянки» відповідно додатку 6 до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021 № 1051.
Відомості щодо перелічених обмежень внесені на підставі технічної документації до Державного земельного кадастру.
Отже, відповідні зауваження є - безпідставними, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
В частині зауваження, вказаного у листі, то як наведено вище у ст. 198 ЗК України, кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.
З наявного у матеріалах технічної документації кадастрового плану земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:335 межує з: від А до Б - землі загального користування; від Б до В - землі, не надані у власність чи користування, землі від В до А - землі загального користування (проїзд).
Межові знаки на вказаній земельній ділянці встановлено, про що свідчить наявна у матеріалах технічної документації відомість про встановлення межових знаків за підписами сертифікованого інженера-землевпорядника та ОСОБА_1 .
Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 01.08.2022 у справі № 619/1415/19 погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 580/168/16-ц.
Отже, відповідні зауваження теж є необґрунтованими.
Пунктом 14 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення;
У матеріалах технічної документації наявний лист КО «Інститут генерального плану м.Києва» у відповідь на лист ФОП ОСОБА_3 від 13.07.2021 № 3287-21, де надано координати точок червоних ліній в системі координат «Київ МСК» за адресою: АДРЕСА_2 для розроблення документації із землеустрою.
Відповідно кадастрового плану спірної земельної ділянки й матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування визначено координати поворотних точок земельної ділянки.
Також наявні у матеріалах справи довідка (витяг) з містобудівного кадастру фрагмент основного креслення (функціональне зонування) генерального плану міста та відомості щодо переліку обмежень у використанні земельної ділянки, зокрема, розділ 06.01 «Зона особливого режиму забудови» дають можливість установити наявність чи відсутність червоних ліній відносно спірної земельної ділянки.
Вимога щодо нанесення червоних ліній на графічні матеріали документів із землеустрою не відповідає обов?язковим вимогам до змісту технічної документації, відповідно ст. 29 Закону України «Про землеустрій» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність та нормативну необґрунтованість зауважень, які стали підставою для повернення технічної документації із землеустрою.
Імперативними приписами ч. 8 ст. 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, чого судом із наявних у справі матеріалів технічної документації не встановлено.
В частині доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень та неможливості підміни державного органу рішення якого оскаржуються, судова колегія вказує, що адміністративний суд, за загальним правилом, не обмежений у виборі ефективного способу відновлення права особи, порушеного суб'єктом владних повноважень, і вправі обрати найоптимальніший або такий, що відповідає характеру такого порушення та враховує обставини конкретної справи; при цьому перебирання непритаманних суду повноважень відповідного суб'єкта владних повноважень не відбувається лише за умови відсутності встановлених судом у спосіб, передбачений процесуальним законом, обставин для використання відповідним суб'єктом публічного права альтернативності у прийнятті рішення за зверненням суб'єкта приватного права.
Наведена правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18 від 08.11.2019 у справі №420/914/19 та від 18.05.2022 справа № 400/1350/19.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги належно не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаних правових позицій Верховного Суду, які під час розгляду справи були правомірно враховані судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Суд апеляційної інстанції враховує посилання апелянта стосовно наявності судових справ № 753/15092/22 за позовом Київської міської ради до Кравченко Юлії Олександрівни , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Кузьменко Юлії Володимирівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Текнолоджі», товариства з обмеженою відповідальністю «Землі та Ресурси», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Шкоди Олександра Миколайовича про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, та № 758/8142/22 за позовом Київської міської ради до Кравченко Юлії Олександрівни , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Земельні ресурси», ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.
Поряд з цим, постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі № 753/15092/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Текнолоджі» задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року у частині задоволення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності заявлених до Кравченко Юлії Олександрівни , а також у частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року у частині позовних вимог Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Текнолоджі», товариства з обмеженою відповідальністю «Землі та Ресурси» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан скасовано. Провадження у справі № 753/15092/22 у частині позовних вимог Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Текнолоджі», товариства з обмеженою відповідальністю «Землі та Ресурси» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан закрито. Роз'яснено Київській міській раді, що розгляд зазначених позовних вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.
Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року у справі № 758/8142/22 апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року залишено без змін.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року у задоволенні позову Київської міської ради до Кравченко Юлії Олександрівни , ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан відмовлено. Провадження у справі за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Земельні ресурси» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан закрито. Роз'яснено Київській міській раді, що розгляд справи за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Земельні ресурси» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан віднесено до господарської юрисдикції.
В контексті викладеного колегія суддів відхиляє посилання відповідача на наявність справ № 758/8142/22 та № 753/15092/22, судові рішення в яких набрали законної сили, та жодним чином не свідчать про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Київської міської ради в межах спірних правовідносин, адже не спростовують висновків суду першої інстанції та не вказують на відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вказав на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, адже не спростовують висновки суду першої інстанцій та були оцінені судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
Є.О. Сорочко