Справа № 640/1806/22
20 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.
Вказану ухвалу отримано скаржником 05.08.2025.
У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив інші причини пропуску строку.
Частина перша статті 118 КАС визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В обґрунтування поданого клопотання, заявник вказує, що всі кваліфіковані працівники, які мали юридичну освіту, у період, встановлений для подання апеляційної скарги були відсутні на роботі з поважних причин: перебували у відпустці або на лікарняному.
Проте, наведені обставини не є об'єктивними та такими, що не залежали від волі та поведінки скаржника. Позивач самостійно відповідними наказами надав працівникам відповідні відпустки, а при виникненні у них непрацездатності не забезпечив діяльність підприємства в частині, що стосується оскарження судового рішення у встановлені законом строки. Будь-яких доказів тому, що позивач намагався відреагувати на тимчасову відсутність вказаних ним працівників не надано суду.
Більше того, надані скаржником довідки не є допустимими доказами перебування його працівників на лікарняному. При цьому, відповідних листків непрацездатності до суду надано не було.
Також скаржник не надав доказів неможливості подання апеляційної скарги іншими посадовими особами підприємства, у тому числі і його керівником. При цьому, відсутність у таких осіб юридичної освіти не звільняє підприємство від дотримання встановлених законом процесуальних строків.
Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку не є поважними, оскільки у повній мірі залежали від його волі та є наслідком його свідомих дій та бездіяльності.
Інших поважних та об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку