Справа № 640/29070/20 Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
20 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання противною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо відмови про зняття з обліку самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат) та скасування всіх нарахувань (боргу), що були здійснені внаслідок такої відмови;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві зняти ОСОБА_1 з обліку як платника податків та платника єдиного внеску, як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність та скасувати всі нарахування відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, справу № 640/29070/29 передано на розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято справу № 640/29070/20 до провадження, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є адвокатом з 2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2467, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
19.06.2017 взята на облік в Головному управлінні ДПС у місті Києві (ДПІ у Деснянському районі) як самозайнята особа - адвокат.
17.03.2020 ОСОБА_1 зареєстровано Адвокатське Бюро "ОСОБА_1", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивачем направлено до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві заяву від 24.06.2020 згідно з якою просила:
- списати недоїмку, штраф, пеню яка виникла за період з 01.06.2017 по 31.12.2019 у сумі 25 573,44 грн.;
- зняти з обліку самозайнятої особи з дати реєстрації Адвокатського бюро "ОСОБА_1", а саме 17.03.2020;
- прийняти податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи).
До вказаної заяви позивачем було додано, копію виписки з ЄДРЮ осіб, податкову декларацію від 24.06.2020, копії облікових даних.
Також позивачем направлено до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві заяву від 17.07.2020 аналогічного змісту з аналогічними додатками.
ГУ ДПС у м. Києві листом від 18.08.2020 роз'яснив позивачу порядок зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах та запропонував звернутися до Ради адвокатів та подати відповідні документи згідно чинного законодавства для зняття з обліку фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску, як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність та скасувати всі нарахування, позивач звернулась до суду з позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що підставою для зняття з податкового обліку позивача (як особи яка здійснює незалежну професійну діяльність), є надання ним, разом із заявою за формою № 8-ОПП, заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ і внесення таких відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, проте позивачем не спростовано не подання до контролюючого органу заяви за формою № 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, неврахуванням доводів позивача та неповним встановленням обставини справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
Додатково зазначила про те, що судом першої інстанції не врахованого того, що підставою відмови в задоволенні заяви було ненадання позивачем саме витягу до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, що припиняється, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Також звернула увагу на те, що ГУ ДПС у м. Києві відмовило їй у знятті з обліку самозайнятої особи посилаючись на роз'яснення ради адвокатів міста Києва Національної асоціації адвокатів України від 18.11.2019 №778.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 65.2 ст. 65 ПК України визначено, що облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
Згідно з пунктом 65.10 ст. 65 ПК України внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:
- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу - з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) - з дати закінчення такого строку;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем - з дати такого анулювання чи скасування. Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання. У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи; реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації;
- закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), - з дати закінчення такого строку;
- заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду;
- наявності обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством, - з дати надходження відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
У разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Підпунктом 67.1.2 пункту 67.1, пункту 67.3 статті 67 ПК України визначено, що підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є наявність хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 65.10 статті 65 цього Кодексу для самозайнятої особи.
У разі припинення юридичної особи її відокремлені підрозділи підлягають зняттю з обліку в контролюючих органах. Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.
Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.
Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката.
Частиною 7 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Підпунктом 2 пункту 11.18 Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588) фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Згідно із абз.3 п. 1 розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162, у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, платник єдиного внеску зобов'язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів: відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, підставою для зняття з податкового обліку позивача (як особи яка здійснює незалежну професійну діяльність), є надання ним, разом із заявою за формою № 8-ОПП, заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ і внесення таких відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.
Також Верховний Суд у постанові від 25.06.2019 у справі №820/2529/18 сформував правовий висновок відповідно до якого, підставою для зняття з податкового обліку позивача (як особи яка здійснює незалежну професійну діяльність), є надання ним, разом із заявою за формою № 8-ОПП, документально підтвердженої інформації про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від органу, що видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 19.01.2023 у справі №380/19923/21.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлено до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві дві ідентичні заяви від 24.06.2020 та від 17.07.2020 довільної форми, якими просила:
- списати недоїмку, штраф, пеню яка виникла за період з 01.06.2017 по 31.12.2019 у сумі 25 573,44 грн.;
- зняти з обліку самозайнятої особи з дати реєстрації Адвокатського бюро "ОСОБА_1", а саме 17.03.2020;
- прийняти податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи).
До вказаної заяви позивачем було додано: копію виписки з ЄДРЮ осіб; податкову декларацію від 24.06.2020; копії облікових даних.
Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження подання позивачем заяв за формою № 8-ОПП та № 7-ЄСВ.
У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві зазначає про те, що згідно з інформаційних баз даних органів ДПС інформація про подання ОСОБА_1 до контролюючого органу заяви за формою № 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ відсутня.
Враховуючи встановлені обставини, доводи позивача про направлення до контролюючого органу заяви за формою № 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ колегія суддів вважає необґрунтованими.
Отже враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не дотримано процедури подання документів для знаття її з обліку як самозайнятої особи, визначеної Порядком № 1588 та Порядком № 1162.
Щодо доводів апелянта, про те, що судом першої інстанції не врахованого того, що підставою відмови в задоволенні заяви було ненадання позивачем саме витягу до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, що припиняється, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, колегія суддів зазначає наступне.
ГУ ДПС у м. Києві листом від 18.08.2020 №39539/ФОП/26-15-52-01-19 за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 від 18.08.2020 повідомило про те, що відповідно до п. 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється в такому порядку:
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП;
- підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Також вказаним листом запропоновано позивачу завернутися до Ради адвокатів та подати відповідні документи згідно чинного законодавства для зняття з обліку фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Таким чином, листом від 18.08.2020 №39539/ФОП/26-15-52-01-19 позивачу було роз'яснено порядок зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб, як платників податків у контролюючих органах.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зняття позивача з обліку у контролюючого органу як самозайнятої особи.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, колегія суддів зауважує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому до уваги не приймаються.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Мельничук В.П.