Справа № 320/13342/20
09 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Чаку Є.В., Коротких А.Ю., перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13839-51 від 10.11.2020;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області зняти з обліку фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 , індивідуальний номер облікової картки податків - НОМЕР_1 , як платника податків та платника єдиного внеску.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 позов задоволено:
- визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13839-51 Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 10.11.2020 року;
- зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Київській області зняти з обліку фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , індивідуальний номер облікової картки податків - НОМЕР_1 , як платника податків та платника єдиного внеску.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач до Шостого апеляційного адміністративного суду подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №320/13342/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування вимоги.
На підставі розпорядження керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 № 3485 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Станом на час прийняття цієї ухвали витребувані матеріали справи до суду апеляційної інстанції не надходили.
Від імені позивача 06.10.2025 на електронну пошту Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову, не засвідчена кваліфікованим електронним підписом. Також, 08.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла письмова заява про забезпечення позову.
Відповідно до частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно пункту 5 частини першої статті 152 КАС заява про забезпечення позову подається в письмовій формі інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відтак, заява, що надійшла 06.10.2025 від імені позивача на електронну пошту Шостого апеляційного адміністративного суду, не відповідає пункту 5 частини першої статті 152 КАС у розумінні частини десятій статті 44 КАС у зв'язку із відсутністю накладеного кваліфікованого електронного підпису.
Згідно частини четвертої статті 152 КАС до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»), що у 2025 році складає 908,4 грн.
У порушення наведених норм, до заяв про забезпечення позову не долучений документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
Водночас, у поданій заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову. В обґрунтування своєї позиції позивач вказує, що на його заробітну плату накладений арешт у виконавчому провадженні.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
За приписами частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що стаття 133 КАС регулює питання звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру всіх належних до оплати видів судових витрат. Питання ж звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору регулюється спеціальними нормами Закону України «Про судовий збір», до яких, зокрема, і відсилає частина друга статті 132 КАС.
Таким чином, загальні норми статті 133 КАС не підлягають застосуванню при вирішенні питання звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору, позаяк зазначене питання регулюються спеціальними нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір», що дозволяють звільняти, відстрочувати, розстрочувати та/або зменшувати розмір судового збору виключно у встановлених випадках.
Так, у заявленому клопотанні позивач не вказує жодної із визначених у пунктах 1-3 частини першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» умов, за яких суд може вирішити питання про звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, із наданих заявником постанов державного виконавця вбачається, що арешт на рахунки накладений у межах відповідної суми стягнення у 22 115,12 грн, а звернення стягнення на доходи здійснюється частково, у розмірі 20%. За відсутності інших відомостей самі лише вказані обставини не дають підстав для висновку про незадовільний майновий стан заявника.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наразі відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, а тому у задоволенні відповідного клопотання належить відмовити.
Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене, оскільки подані заяви подані без додержання вимог статті 152 КАС (щодо сплати судового збору та відсутністю накладеного кваліфікованого електронного підпису на електронну заяву), то вони підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 34, 243, 152, 154 КАС, суд
Заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Є.В. Чаку
Суддя А.Ю. Коротких