Справа № 161/11557/25
Провадження № 2-о/161/410/25
21 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Луцька міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
13 червня 2025 заявник ОСОБА_1 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно.
Вказує, що постійно проживала, разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , проте на час її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , не була там зареєстрованою. Заявник вказує, що встановлення даного факту необхідно їй для оформлення своїх спадкових прав після смерті матері.
З врахуванням викладеного, просить встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 червня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.
18 серпня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду було задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_4 про виклик та допит свідків.
06 жовтня 2025 представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Чечелюк О.Ю., подав до суду клопотання про уточнення прохальної частини заяви.
16 липня 2025 представник заінтересованої особи Луцької міської ради, Стецюк О.О., подав до суду заяву про розгляд справи без участі заінтересованої особи, а також вказав, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
09 жовтня 2025 заінтересована особа ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує щодо задоволення заявлених вимог в повному обсязі.
21 жовтня 2025 представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Чечелюк О.Ю., подав до суду заяву про розгляд справи без участі заявника та представника зявника, а також вказав, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи та письмові докази наявні у ній, ознайомившись із поданими заявами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с 11).
Також встановлено, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина на належне їй майно.
Заявник ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Також в судовому засіданні було допитано свідків та встановлено зі слів ОСОБА_5 , яка є дочкою ОСОБА_1 , що бабуся ОСОБА_3 проживала останні два роки за адресою: АДРЕСА_1 , разом з мамою ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_6 ..
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та проживає поруч протягом останніх семи років. За цей час їй достеменно відомо, що заявник постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 та доглядала за своєю матір'ю протягом останніх трьох років.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні, надала схожі пояснення зі свідком ОСОБА_7 також підтвердила факт спільного проживання заявника з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , протягом трьох років.
ОСОБА_1 було допитано в якості свідка в своїх поясненнях вона підтверджує, факт спільного проживання зі своєю матір'ю за вищевказаною адресою за останніх три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями, що викладені в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї, та спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання -житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов'язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.
Суд вважає доведеною обставину, що ОСОБА_1 проживала спільно зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дана обставина підтведжується довідкою виданою головою правління СТ «Світанок» ОСОБА_9 , що ОСОБА_1 , разом із матір'ю ОСОБА_3 , проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з державного реєстру речових прав, право власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . належить ОСОБА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Валянської Т.П. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, ОСОБА_3 .
Факт, який заявник просить встановити, необхідно їй для можливості реалізації права прийняття спадщини за законом.
Таким чином, надані заявником докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем.
Враховуючи вищевикладене, та те, що вимоги не містять в собі спору про право, суд вважає за можливе заяву задовольнити.
Керуючись статтями 77-80, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Луцька міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала на час відкриття спадщини разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту рішення 23 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур