Справа № 161/18133/25
Провадження № 2-а/161/313/25
15 жовтня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого судді Антіпової Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
03 вересня 2025 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №2893 від 16.07.2025 р. у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, у виді накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчасно оновив військово-облікові дані, має номер в
реєстрі «Оберіг» №261120209316583100023, з підтвердженням статусу військового обліку, має військове звання солдат, військово-облікову спеціальність (ВОС 790037), 31.05.2024 р. пройшов ВЛК, визнаний придатним, на підставі п.4 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», має відстрочку від призову по мобілізації до 31.12.2025 р., що підтверджується копією витягу із застосунку «Резерв +» (електронний ВОД), що розроблений Міністерством оборони України.
16.07.2025 р. у застосунку «Резерв +» позивача з'явилась «червона стрічка» зі сповіщенням про те, що ТЦК та СП 16.07.2025 р. звернувся до Нацполіції, щоб доставити останнього для складення протоколу. Причина: не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представником позивача надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит.
26.08.2025 р. на адресу представника позивача від відповідача надійшла відповідь на адвокатський запит (вих.№6830 від 19.08.2025 р.) з якої вбачається, що 16.07.2025 р. за порушення правил військового обліку гр. ОСОБА_1 , а саме не з'явився по повістці, відносно останнього було винесено постанову №2893 за справою про адміністративне правопорушення та накладено на даного громадянина штраф передбачений ст. 210 КУпАП.
З тексту постанови №2893 від 16.07.2025 вбачається, що 16 липня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено, що ОСОБА_1 не з'явився по повістці №380460 від 06.10.2024 р., що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.10.2024 р.
Своїми діями порушив вимоги ч.1 та абз.8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. Керуючись ст. 33, 280, 283, 307 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, на останнього накладено штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Вважає вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. За наведених обставин просить визнати вказану постанову протиправною та скасувати її, провадження у даній справі закрити.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2025 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 30).
13 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не визнає вказаний позов, з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що постанова № 2893 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.07.2025 року є законною та обґрунтованою, оскільки військовозобов'язаному ОСОБА_1 була сформована повістка за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів (виклик 380460 від 06.10.2024 року). Дана повістка була надіслана ОСОБА_1 за допомогою Національного оператора поштового зв'язку «Укрпошта», з необхідністю явки у конкретно визначений час 11: 00 годин, 16.10.2024 року. У вказаний день, 16.10.2024 року громадянин ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з'явився, жодних документів щодо поважності причин неявки не надав.
Пізніше, в грудні 2024 року, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 повернувся лист (повістка) із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Зважаючи на факт не явки за повісткою, було сформовано подання щодо розшуку ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210- 1 КУпАП, до органів Національної поліції.
За результатами розшуку була винесена постанова №2893 від 16 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Як вбачається із застосунку «Резерв +» (електронний ВОД), ОСОБА_1 , персональні дані оновив 24.03.2024 року, про що міститься відповідна відмітка, 31.05.2024 р. пройшов ВЛК (а.с.20-21).
Відповідачем, приймалося рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.4 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», станом на день звернення до суду позивач має чинну відстрочку від призову на строк до 31 грудня 2025 року (а.с.28).
16 липня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову про адміністративне правопорушення № 2893 від 16 липня 2025 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень (а.с.24).
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, 16 липня 2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , не з'явився по повістці №380460 від 06.10.2024 року, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 16.10.2024.
Своїми діями порушив вимоги ч.1 та абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 Додатку 2 до порядку Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно абз. 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП.
Статтею 210 КУпАП визначено, що:
(ч. 1 статті) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
(ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правила військового обліку визначені у додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487. Зокрема, пунктом 2 частини 1 додатку №2 вказаних вище Правил закріплено, що призовники і військовозобов'язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто, приписами частини 7 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено строки, після закінчення яких виключається можливість накладення адміністративних стягнень.
Комплексний аналіз статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення дає підстави для висновку, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
У свою чергу слід відмітити, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче правопорушення».
В теорії адміністративного права триваючими уважаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
В даному випадку, як слідує з оскаржуваної постанови, позивач мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.10.2024 р. Тобто, саме з 16.10.2024 правопорушення слід вважати виявленим ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Враховуючи вищевикладене правопорушення вважається вчиненим саме з 17.10.2024 року. Тримісячний строк з дня вчинення правопорушення закінчується 17.01.2025 року.
Суд звертає увагу, що твердження відповідача про отримання в грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 листа (повістки) з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, не є релевантним, оскільки судом не ставиться під сумнів факт належного повідомлення позивача про його обов'язок явки до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 16.10.2024 року. Однак, ключовим питанням для правильного вирішення справи по суті є встановлення судом саме дати виявлення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 правопорушення, що ставиться позивачу у провину. А також факт належного повідомлення позивача, щодо його виклику для складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи по суті.
Судом було встановлено, що саме 16.10.2024 року, а не в грудні 2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 було виявлено правопорушення.
Крім того, відповідачем порушено процедуру накладення адміністративного стягнення, оскільки у межах розгляду справи не було складено протокол.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, зокрема у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до абз.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Отже, абз. 5 ст. 258 КУпАП визначає обов'язкову сукупність двох умов, при наявності яких не складається протокол, а саме:
1) вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України)»
2) якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до обставин даної справи у відповідача не було належних доказів завчасного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи, та доказів, що ОСОБА_1 направив відповідачу повідомлення про неможливість прибуття з наданням відповідних доказів.
У своєму відзиві відповідач стверджує, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_7 , але саме для прибуття за повісткою.
Необхідність складення протоколу обумовлена вимогою абз.1, 4 ст.256 КУпАП, згідно з якою в протоколі зазначаються всі обставини події, вказуються докази та свідки, особа надає свої пояснення.
Вказане свідчить, що відповідачем залишено поза увагою обов'язок повідомлення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, відсутність складеного протоколу та розгляд справи за відсутності позивача свідчать не тільки про неврахування відповідачем обов'язку сповіщення позивача та позбавлення його права надати будь-які пояснення, а і вказує на системне порушення прав позивача, визначених ст. 268 КУпАП, що окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від від 08 вересня 2025 року було витребувано у відповідача матеріали, які стали підставою винесення постанови № 2893 від 16.07.2025 року відносно ОСОБА_1 . Однак, відповідачем було надано лише копію повістки №380460.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення № 2893 від 16.07.2025 року, було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме - розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до відповідальності, та без повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи. А також не складений протокол про адміністративне правопорушення за повної відсутності обставин, які звільняють уповноважену особу від складання такого протоколу.
Крім того, оскільки згідно матеріалів, правопорушення ОСОБА_1 вчинено і виявлено 16 жовтня 2024 року неприбуття по повістці №380460 до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 16 жовтня 2024 року, однак оскаржуваною постановою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності лише 16 липня 2025 року, тобто поза межами строку, встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі, на виконання вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
А тому, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі ст.ст. 210, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №2893 від 16.07.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 21 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Т.А. Антіпова