Справа № 161/17476/25
Провадження № 2-а/161/287/25
23 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.
за участі секретаря Мельник А.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
26.08.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 03.07.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення №2128, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 17 000 грн.
Згідно цієї постанови ОСОБА_1 не з'явився по повістці №269117 від 04.10.2024, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024. Своїми діями порушив ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Вказана постанова не відповідає вимогам закону.
Зазначене в постанові правопорушення не вчиняв. Позивач не отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно не мав обов'язку з'являтися до відповідача за викликом. 10.12.2024 після оновлення застосунку «Резерв+» дізнався про наявність інформації про порушення ним правил військового обліку. 13.12.2024 за власною ініціативою позивач відвідав ІНФОРМАЦІЯ_3 , де з'ясувалося, що раніше (04.10.2024) йому була сформована повістка про виклик. Однак того дня позивач був у ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою отримання довідки про відстрочку від мобілізації, однак, ані довідки про відстрочку, ані повістки йому видано та вручено не було. 06.10.2024 він виїхав на лікування у Республіку Польща, а тому не міг знати про наявність повістки та її зміст. Усі необхідні дії щодо оновлення даних позивачем були проведені вчасно та самостійно.
Постанова винесена з порушенням строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Крім того, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 . 03.07.2025 двічі розглядав матеріали про притягнення ОСОБА_1 за «вчинене правопорушення», передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та виніс дві аналогічні за змістом постанови №2154 та №2128.
В зв'язку з викладеним позивач просив суд скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2128 від 03.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
08.10.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, який мотивував тим, що оскаржувана постанова №2128 від 03.07.2025 винесена правомірно, з дотриманням належної правової процедури та відносно особи, в діях якої наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . За допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів була сформована повістка про виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14.10.2024 для уточнення даних. Позивач за повісткою не з'явився, жодних документів щодо поважності причин неявки не надав.
Оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації та/або наявність бронювання не виключає обов'язку у військовозобов'язаного щодо уточнення облікових даних.
Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 28.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.
Протокольною ухвалою від 16.10.2025 суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 23.10.2025.
23.10.2025 суд ухвалив рішення по суті спору, на проголошення якого учасники справи не з'явилися. Суд підписав рішення без його проголошення.
IV.Фактичні обставини справи, застосоване законодавство та мотиви суду
Учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 159 КАС України). В цій категорії справ (ст. 286 КАС України) для позивача заявою по суті спору є позовна заява, для відповідача - відзив на позовну заяву (ч. 1 ст. 269 КАС України).
Суд встановив такі фактичні обставини.
06.07.2024 ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний, уточнив свої персональні дані (електронний військово-обліковий документ Резерв+, а.с. 17).
30.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (а.с. 26).
02.10.2024 ОСОБА_1 була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (довідка №7307 від 02.10.2024, а.с. 27).
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно (посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.06.2023, а.с. 11).
04.10.2024 військовозобов'язаному ОСОБА_1 була сформована повістка за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (а.с. 25), згідно якої ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024 для уточнення даних.
03.07.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2128, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено на нього штраф в розмірі 17 000 грн. (а.с. 13).
За змістом цієї постанови, 03.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не з'явився по повістці №269117 від 04.10.2024, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024. Своїми діями порушив ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487)».
03.07.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2154, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено на нього штраф в розмірі 17 000 грн. (а.с. 16).
За змістом цієї постанови, 03.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не з'явився по повістці №269117 від 04.10.2024, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024. Своїми діями порушив ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487)».
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2025 у справі №161/16850/25, яке набрало законної сили 13.10.2025 (а.с. 49-51), скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2154 від 03.07.2025.
В цьому рішенні суду встановлені такі обставини (ч. 4 ст. 78 КАС України):
- «датою вкладення листа з повісткою до абнентської скриньки є 08.10.2024»;
- «Ковальський перебував за межами України в період часу з 07.10.2024 по 23.11.2024»;
- « ОСОБА_1 не було відомо про час та місце його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме 14.10.2024 для уточнення облікових даних».
Вважаючи постанову незаконною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі по тексту - Порядок №1487).
Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі по тексту - Правила військового обліку).
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права, суд дійшов таких висновків.
Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за неявку за викликом (згідно повістки) до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач заперечив факт отримання ним повістки про виклик. Відтак, суть спору зводиться до належного підтвердження оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідач належними та допустимими доказами такий факт не підтвердив, будь-яких доказів надсилання (вручення) позивачу повістки про виклик та / або отримання ним її не надав. На противагу цьому позивач довів, що він не міг бути обізнаний про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024 та об'єктивно не міг з'явитися за викликом, оскільки перебував за кордоном в період часу з 07.10.2024 по 23.11.2024.
Відтак, суд вважає, що відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Крім того, суд зауважує таке. Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Аналіз змісту постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2128 від 03.07.2025 та №2154 від 03.07.2025 свідчить про те, що ОСОБА_1 був двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України. Постанови винесені в один і той самий день, що не дає змогу однозначно встановити якою з них позивач був вперше притягнутий до адміністративної відповідальності за інкриміноване правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд не може погодитися з висновком відповідача про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому оскаржувана постанова не може вважатися законною і її слід скасувати.
Отже, адміністративний позов слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 77, 242-246, 250, 255, 286, 272 КАС України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №2128 від 03.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладення на нього штрафу в розмірі 17 000 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складений - 23.10.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін