Справа № 159/3331/24
Провадження № 2/159/58/25
(заочне)
22 жовтня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гарбарчук Наталія Миколаївна, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила збільшити розмір аліментів та стягувати з колишнього чоловіка ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2013 шлюб між сторонами розірваний. У шлюбі народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судовим наказом №159/4432/17 від 14.12.2017 визначено стягувати з відповідача аліменти на утримання обох дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.11.2017 і до досягнення кожною дитиною повнолітня.
28.03.2019 стягнення аліментів на утримання старшого сина ОСОБА_5 припинене, у зв'язку із досягненням ним 18 річного віку. За рішенням суду відповідач сплачував аліменти на утримання повнолітнього сина на період його навчання, однак на час звернення з позовом до суду син завершив навчання і аліменти на його утримання не стягуються.
Після досягнення сином повнолітня, розмір аліментів на доньку ОСОБА_6 становить 1/6 частини доходів відповідача, однак цих коштів недостатньо для її матеріального забезпечення, оскільки дочка в силу свого віку та через наявність проблем зі здоров'ям потребує більших коштів на її утримання.
Позивач зазначила, що її матеріальний стан після ухвалення рішення про стягнення аліментів значно погіршився. Однак вказала про покращення матеріального становища відповідача, оскільки він з 2022 року проходить військову службу в ЗСУ, де отримує матеріальне забезпечення.
Тому просила збільшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Рух справи в суді.
Ухвалою суду від 28.05.2024 суд залишив позов без руху.
Після усунення позивачем недоліків позову 31.05.2024 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 3 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання.
Ухвалою від 09.08.2024 суд зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, чи завершення воєнного стану в Україні.
За клопотанням представника позивача суд 17.09.2025 поновив провадження у справі, призначив судове засідання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, додатково зазначила, що відповідач аліменти сплачує нерегулярно, сукупний розмір заборгованості становить приблизно 90 000 гривень. Дочка навчається у 9 класі, потребує збільшення витрат на її утримання, зокрема щомісяця необхідно сплачувати 1400 гривень за відвідування дочкою інформаційно-консультативних курсів з англійської мови у «Школі англійської мови Євроф'юче», також значними є витрати на лікування дитини. Позивач наголосила на зміні в сторону погіршення її матеріального стану, її сукупний місячний дохід як фізичної особи - підприємця становить приблизно 5000 гривень в місяць. В свою чергу матеріальне забезпечення відповідача покращилося, він як військовослужбовець, отримує стабільний дохід, не має інших утриманців. З 2022 року у зв'язку із закінченням сином навчання аліменти на його утримання не сплачує. Враховуючи наведене позивач вважає обґрунтованими її вимоги про стягнення з відповідача аліментів на рівні рекомендованого державою розміру аліментів на дитину відповідного віку, тобто у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився (рекомендоване повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення № R067016170469). Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Суд, заслухав доводи позивача, вивчив матеріали справи і перейшов до стадії ухвалення рішення.
Датою проголошення рішення є 22.10.2025.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Серед основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України (далі - СК).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
В силу частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття ( частини перша - третя статті 183 СК).
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У пунктах 17, 23 постанови № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Свідченням матеріального становища платника та одержувача аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, сімейний стан чи стан її здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01.01.2025 становить 2563 гривні, від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 з 02.08.1998 перебували у шлюбі.
Шлюб розірваний на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2013.
Сторони є батьками сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судовим наказом Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2017 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.11.2017 і до досягнення кожною дитиною повноліття.
На час розгляду справи син сторін ОСОБА_4 досяг повноліття. Відповідно розмір аліментів на доньку становить 1/6 частина доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Інформацією Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області від 16.10.2025 №179471/25 підтверджено, що у відділі перебуває виконавче провадження №55569341 з примусового виконання судового наказу № 159/4432/17, виданого Ковельським міськрайонним судом Волинської області 14.12.2017.
Згідно з долученим розрахунком сукупний розмір заборгованості по аліментах станом на жовтень 2025 року складає 88309,24 грн.
На сьогодні неповнолітня дочка сторін ОСОБА_7 проживає з матір'ю, що не спростовано відповідачем.
Остання відвідує інформаційно-консультативні курси з англійської мови у «Школі англійської мови Євроф'юче», вартість абоненту на місяць становить 1400 грн.
Дочка сторін ОСОБА_7 потребує стоматологічного лікування та їй рекомендована консультація ортодонта (довідка стоматологічного кабінету «Майстер-Дент» від 15.10.2025), а також перебуває на обліку профільних лікарів з приводу порушень постави та через проблеми із зором (виписки із медичної карти амбулаторного хворого).
21.11.2022 відповідач ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період до військової частини НОМЕР_1 (інформація ІНФОРМАЦІЯ_4 №11660 від 03.08.2024), переведений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій службі від 09.04.2025 №85 вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги про збільшення розміру аліментів позивач вказує на погіршення її матеріального стану, у зв'язку із значними витратами на лікування і навчання дитини, а також на покращення матеріального становища відповідача, який має сталий дохід і не має інших дітей чи утриманців.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов'язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі. Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов'язок батьків утримувати дитину.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (частина п'ята статті 81 ЦПК України).
З наданих позивачем доказів вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , об'єктивно потребує забезпечення в розмірі більшому, ніж існував попередньо.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що у всіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню дітей.
На підставі встановлених обставин справи, засад розумності, виваженості, враховуючи те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, з врахуванням інтересів дитини, беручи до уваги вимоги частини другої статті 182 СК України та частини п'ятої статті 183 СК України, згідно з якими рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить одну чверть заробітку (доходу) платника аліментів, суд вважає необхідним збільшити розмір аліментів до 1/4 частини заробітку відповідача щомісяця. Такий розмір аліментів відповідає загальним засадам призначення аліментів і узгоджується із сталою судовою практикою.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Виходячи з цього з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,8 (позов поданий через систему «Електронний суд») в розмірі 968,96 гривень, від сплати якого позивач звільнена на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу № 159/4432/17 від 14.12.2017, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1/4 частині усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 виданий 09.09.1998 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_7 виданий 19.06.1997 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складене 22.10.2025.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК