Справа № 320/39253/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
20 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, щодо зменшення основного розміру пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019, після виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №320/11316/21 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення визначеного у довідці, про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 №22/6-3942, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення зазначених у довідці, відповідно до статей, 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, який зменшено після перерахунку пенсії, а саме виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №320/11316/21 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення визначеного у довідці, про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 №22/6-3942, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведені нарахування та виплати з 01.05.2023 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», яка припинена 01.02.2022 після перерахунку пенсії, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №320/11316/21 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення визначеного у довідці, про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 №22/6-3942, яка видана Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження граничним розміром. З урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022року, постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2023 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», яка припинена з 01.02.2022 року після перерахунку пенсії, а саме виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/11316/21 від 23.11.2021 на отримання пенсії з розміру грошового забезпечення визначеного у довідці, про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 №22/6-3942, яка видана Департаментом персоналу МВС України станом на листопад 2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її граничним розміром, з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022, постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021 здійснювало щомісячну доплату позивачу до пенсії у розмірі 2000,00 грн. Але в подальшому після здійсненого на виконання судового рішення у справі №320/11316/21 перерахунку пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві припинило виплачувати згадану надбавку, а на звернення позивача відмовило у проведенні відповідних виплат. Крім того, позивач вважає, що відповідач протиправно застосував з 01.03.2022 та з 01.03.2023 обмеження пенсії позивача максимальним розміром, у зв'язку з чим не була виплачена індексація, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що дії відповідача відповідають приписам чинного законодавства.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовну у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що відповідач діяв відповідно до чинного законодавства України, в межах повноважень покладених на орган Пенсійного фонду України.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
16.07.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст.ст.13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст.ст.13, 21 і 36 Закону.
З 01.07.2021 на підставі цієї Постанови №713, до пенсії позивача встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/11316/21 від 23.11.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2021 №22/6-3942 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду у справі №320/11316/21 від 23.11.2021 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, розмір пенсії, за наслідками чого виключено з пенсії щомісячну доплату згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
Крім того, позивачу зменшено розмір грошового забезпечення до 70% та з 01.03.2022 та з 01.03.2023 перерахунок пенсії позивача відповідачем було здійснено з урахуванням щорічної індексації, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії, що не заперечується сторонами та підтверджується розрахунками пенсії за вислугу років, які містяться в матеріалах справи.
З доданих до матеріалів справи розрахунку пенсії позивача (в частині виплати індексації) вбачається, що до пенсії позивача з 01.03.2023 застосовано обмеження максимального розміру та не виплачена передбачена законодавством сума індексації пенсії. На виконання Постанови №118 та №168 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, однак із урахуванням обмеження відповідна сума індексації позивачу не виплачується.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації.
Відповідач листом відмовив у перерахунку пенсії позивача з урахуванням щомісячної доплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 та без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням індексації.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявні підстави для проведення перерахунку та виплату позивачу пенсії у належному розмірі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови №713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачу з 01.05.2023 доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.
Виходячи із наведених вище норм, суд дійшов висновку, що постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №320/11316/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2021 №22/6-3942 з урахуванням виплачених сум.
Відповідач виходив з того, що після проведеного перерахунку розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн, отже відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 позивач не має права на доплату у розмірі 2000 грн.
Колегія суддів вказує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року в аналогічній справі № 420/2473/22 (п.46) перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Такий же висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 02 березня 2023 року в справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21.
У зв'язку із чим колегія суддів дійшла до висновку, що проведений на виконання судового рішення по справі № 320/13116/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/3858/18 та №826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило після 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 та після.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі №160/13624/22.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713 є протиправними, тому належить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити щомісячну доплату до його пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Питання щодо обмеження максимальним розміром пенсій осіб, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово досліджувалось Верховним Судом, зокрема у постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17 Верховний Суд висловлював правові висновки з цього питання, за якими положення ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №848-VIII від 24.12.2015.
Проте, зазначені положення в цілому визнано неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, згідно з п.2 резолютивної частини якого, зокрема, ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 нечинною є ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положень, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Наведене свідчить про відсутність підстав для обмеження розміру пенсії позивача, призначеної відповідно до умов Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» десятьма прожитковими мінімумами.
Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція, якою є позиція Верховного Суду у вже згаданих вище постановах від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Формальна чинність статті 2 Закону № 3668-VI, не спростовує невідповідності її правового регулювання висновкам Конституційного Суду України в частині порушення Конституції України обмеженням максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI, а тому, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Приписами пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) установлено, що з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168) з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Щодо наявності у Постановах № 118, № 168 застережень про те, що розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, підвищуються на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведене положення Постанов № 118, № 168 суперечать приписам Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, які є спеціальними у спірних правовідносинах, а тому підлягають застосуванню відповідачем і судом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 25 січня 2024 року № 300/2754/23.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що на виконання Постанови №118, Постанови №168 відповідач здійснив проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, коефіцієнта збільшення 1,197. При цьому, загальний розмір нарахованої до виплати з 01.03.2022, з 01.03.2023 пенсії позивача не збільшився на суму цих індексацій, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, під час її перерахунку відповідачем безпідставно було застосовано обмеження пенсії максимальним розміром.
У площині вищевикладеного та зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром у зв'язку із застосуванням норм Постанови №118, Постанови №168 є протиправними.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розрахунку 76% від суми щомісячного грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що пенсія позивачу була призначена (обчислена) з розрахунку основного розміру пенсії 76% грошового забезпечення.
При перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Також аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18.
Отже, при перерахунку пенсії позивача, пенсія підлягає перерахунку з розрахунку 76% грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 20.10.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна