Справа № 320/47674/23 Суддя першої інстанції: Кочанова П.В.
20 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (далі - позивач, ТОВ «Кволіті Фіш») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - відповідач, Київська митниця), в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 07 березня 2023 року №UA100060/2023/000035/2, від 13 березня 2023 року №UA100060/2023/000039/2 та від 14 березня 2023 року №UA100060/2023/000041/2.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року адміністративний позов ТОВ «Кволіті Фіш» задоволено повністю.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, 17 березня 2025 року Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та передбачені положенням наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 декларантом при митному оформленні не надано, у митного органу відсутня можливість здійснити перевірку правильності обчислення складових митної вартості.
Вищевказане, за твердженням апелянта, стало підставою для витребування від декларанта додаткових документів відповідно до ч.2, ч.3 ст. 53 МК України, згідно з переліком, викладеним у повідомленні.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу Київської митниці необхідно залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року - без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (місцезнаходження: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, пров. Доброти, буд. 2А, ідентифікаційний код 39268117) зареєстроване в якості юридичної особи 23.06.2014, номер запису 1 356 102 0000 003951 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (Покупець) та «Sia Grants & KO» (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт № 2021/19-01 UKR-LV від 19.01.2021 (Контракт), яким передбачено, що Продавець зобов'язується, протягом усього строку дії її даного Контракту, поставляти, а Покупець приймати та оплачувати рибу свіжоморожену й морепродукти (Товар), на умовах визначених в Інвойсі по кожній партії Товару, що поставляється.
Відповідно до Контракту ТОВ «Кволіті Фіш» ввезено на митну територію України товар, а саме: риба морожена: салака балтійська ціла, нерозроблена (Clupea Harengus Membras), 2 сорт, некалібрована, без теплової обробки, без харчових домішок. Вага нетто: 20000 кг, упаковано в п/п плівку на 20 дерев'яних палетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 02-03/2023 р. Термін реалізації: 12 місяців. Виробник. SIA Grants & KO (А002292). Країна виробництва: LV та подано митну декларацію № 23UA100060404975U0 від 06.03.2023.
Під час здійснення контролю правильності заявленої митної вартості товару, митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2023/000035/2 від 07.03.2023.
У зазначеному рішенні, митницею зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, що підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували число значення складових митної вартості, а саме:
- згідно п.2.2 контракту від 19.01.2021 № 2021/19-01 UKR-LV строк поставки узгоджується Сторонами в інвойсі й не може перевищувати 180 днів після передоплати. В інвойсі від 07.02.2023 №28Q/2023, наданому до митного оформлення відсутні узгодженні сторонами строки поставки;
- в інвойсі від 07.02.2023 №28Q/2023 вказані умови оплати - 100% передплата, але платіжне доручення на оплату партії товару декларантом не надано;
- згідно пункту 6.1 вищезазначеного контракту покупець зобов'язується попередньо інформувати Продавця про наступну дату відвантаження, очікуваний асортимент та кількість товару. Заявок на відвантаження партії товару, що декларується або іншого документу, який містить інформацію відповідно до вищезазначеного пункту контракту, декларантом не надано;
-згідно інвойсу від 07.02.2023 №28Q/2023 та графи 20 митної декларації товар постачається в Україну на умовах поставки FCA- Вентспілс (LV). До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 06.03.2023 № б/н видану ТОВ «Добро Логістик Компані». Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 02.03.2023 № LV28Q, безпосереднім перевізником товару є ФОП ОСОБА_1 . Отже відбулось залучення третіх осіб. Одна документи, які видані суб'єктом господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування, як і сам договір не надаються;
- джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 МД від 03.03.2023 № UA/100190/2023/552508, від 06.03.2023 UA/100190/2023/552649 (вартість товару згідно джерела інформації - 0,70 дол.США/кг).
На підставі ч. 7 ст. 55 МК України, сплативши різницю митних платежів, товар випущено у вільний обіг за МД № 23UA10006040405086U2 від 07.03.2023.
Окрім цього, митним органом для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару витребувано наступні документи: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, або документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; прейскурант (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач, для підтвердження заявленої митної вартості товарів, листом за вих. № 24/05/2023 від 24.05.2023 надав:
- належним чином завірені копії заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 526 від 20.02.2023 та платіжної інструкцій в іноземній валюті або банківських металах № 527 від 20.02.2023;
- страхування не здійснювалось;
- належним чином завірені копії рахунку на оплату № 102 від 07.03.2023, акту надання послуг № 102 від 07.03.2023 та платіжної інструкції №2863 від 24.03.2023;
- належним чином завірену копію договору організації перевезення № 01/4/18-1 від 01.04.2018;
- прейскурант (прайс-листи) виробником товару не надавались та відсутні у декларанта;
- належним чином завірені копії бухгалтерської довідки № б/н від 07.03.2023 та картки рахунку 3712 за 16.02.2023-20.03.2023, банківської виписки з особового рахунку за 20.02.2023;
- копія митної декларації країни відправлення № 23LV00031120375980 від 02.03.2023 надавалась при митному оформленні;
- належним чином завірену копію висновку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» вих. № 111/89 від 23.05.2023;
- належним чином завірені копії угоди - доручення на транспортне обслуговування № 0103/2019-2 від 01.03.2020, інвойсів № 27Q/2023, 29Q/2023 та 30Q/2023 від 07.02.2023.
При розгляді зазначених документів, митний орган дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до Контракту ТОВ «Кволіті Фіш» ввезено на митну територію України товар, а саме: риба морожена: салака балтійська ціла, нерозроблена (Clupea Harengus Membras), 2 сорт, некалібрована, без теплової обробки, без харчових домішок. Вага нетто: 20000 кг, упаковано в п/п плівку на 20 дерев'яних палетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 03/2023 р. Термін реалізації: 12 місяців. Виробник. SIA Grants & KO (А002292). Країна виробництва: LV та подано митну декларацію № 23UA100060405565U0 від 13.03.2023.
Під час здійснення контролю правильності заявленої митної вартості товару, митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2023/000039/2 від 13.03.2023.
У зазначеному рішенні, митницею зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, що підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували число значення складових митної вартості, а саме:
- згідно п.2.2 контракту від 19.01.2021 № 2021/19-01 UKR-LV строк поставки узгоджується Сторонами в інвойсі й не може перевищувати 180 днів після передоплати. В інвойсі від 07.02.2023 №28Q/2023, наданому до митного оформлення відсутні узгодженні сторонами строки поставки;
- в інвойсі від 07.02.2023 №30Q/2023 вказані умови оплати - 100% передплата, але платіжне доручення на оплату партії товару декларантом не надано;
- згідно пункту 6.1 вищезазначеного контракту покупець зобов'язується попередньо інформувати Продавця про наступну дату відвантаження, очікуваний асортимент та кількість товару. Заявок на відвантаження партії товару, що декларується або іншого документу, який містить інформацію відповідно до вищезазначеного пункту контракту, декларантом не надано;
-згідно інвойсу від 07.02.2023 №30Q/2023 та графи 20 митної декларації товар постачається в Україну на умовах поставки FCA- Вентспілс (LV). До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 06.03.2023 № б/н видану ТОВ «Добро Логістик Компані». Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 02.03.2023 № LV28Q, безпосереднім перевізником товару є LLC «TV TRANS». Отже відбулось залучення третіх осіб. Одна документи, які видані суб'єктом господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування, як і сам договір не надаються;
- джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 МД від 03.03.2023 № UA/100190/2023/552508, від 06.03.2023 UA/100190/2023/552649 (вартість товару згідно джерела інформації - 0,70 дол.США/кг).
На підставі ч. 7 ст. 55 МК України, сплативши різницю митних платежів, товар випущено у вільний обіг за МД № 23UA10006040405626U2 від 14.03.2023.
Окрім цього, митним органом для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару витребувано наступні документи: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, або документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; прейскурант (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач, для підтвердження заявленої митної вартості товарів, листом за вих. № 24/05/2023 від 24.05.2023 надав:
- належним чином завірені копії заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 526 від 20.02.2023 та платіжної інструкцій в іноземній валюті або банківських металах № 527 від 20.02.2023;
- страхування не здійснювалось;
- належним чином завірені копії рахунку на оплату № 115 від 14.03.2023, акту надання послуг № 115 від 14.03.2023 та платіжної інструкції №3522 від 04.04.2023;
- належним чином завірену копію договору організації перевезення № 01/4/18-1 від 01.04.2018;
- прейскурант (прайс-листи) виробником товару не надавались та відсутні у декларанта;
- належним чином завірені копії бухгалтерської довідки № б/н від 07.03.2023 та картки рахунку 3712 за 20.02.2023-20.03.2023, банківської виписки з особового рахунку за 20.02.2023;
- копія митної декларації країни відправлення № 23LV00031120430767 від 10.03.2023 надавалась при митному оформленні;
- належним чином завірену копію висновку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» вих. № 111/89 від 23.05.2023;
- належним чином завірені копії угоди - доручення на транспортне обслуговування № 0103/2019-2 від 01.03.2020, інвойсів № 27Q/2023, 29Q/2023 та 30Q/2023 від 07.02.2023.
При розгляді зазначених документів, митний орган дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до Контракту ТОВ «Кволіті Фіш» ввезено на митну територію України товар, а саме: риба морожена: салака балтійська ціла, нерозроблена (Clupea Harengus Membras), 2 сорт, некалібрована, без теплової обробки, без харчових домішок. Вага нетто: 20000 кг, упаковано в п/п плівку на 20 дерев'яних палетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 02-03/2023 р. Термін реалізації: 12 місяців. Виробник. SIA Grants & KO (А002292). Країна виробництва: LV та подано митну декларацію № 23UA100060405640U0 від 14.03.2023.
Під час здійснення контролю правильності заявленої митної вартості товару, митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2023/000031/2 від 14.03.2023.
У зазначеному рішенні, митницею зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, що підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували число значення складових митної вартості, а саме:
- згідно п.2.2 контракту від 19.01.2021 № 2021/19-01 UKR-LV строк поставки узгоджується Сторонами в інвойсі й не може перевищувати 180 днів після передоплати. В інвойсі від 07.02.2023 №29Q/2023, наданому до митного оформлення відсутні узгодженні сторонами строки поставки;
- в інвойсі від 07.02.2023 №29Q/2023 вказані умови оплати - 100% передплата, але платіжне доручення на оплату партії товару декларантом не надано;
- згідно пункту 6.1 вищезазначеного контракту покупець зобов'язується попередньо інформувати Продавця про наступну дату відвантаження, очікуваний асортимент та кількість товару. Заявок на відвантаження партії товару, що декларується або іншого документу, який містить інформацію відповідно до вищезазначеного пункту контракту, декларантом не надано;
-згідно інвойсу від 07.02.2023 №28Q/2023 та графи 20 митної декларації товар постачається в Україну на умовах поставки FCA- Вентспілс (LV). До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 06.03.2023 № б/н видану ТОВ «Добро Логістик Компані». Разом з тим, згідно відомостей, зазначених в автотранспортній накладній CMR від 02.03.2023 № LV28Q, безпосереднім перевізником товару є ФОП ОСОБА_2 . Отже відбулось залучення третіх осіб. Одна документи, які видані суб'єктом господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування, як і сам договір не надаються;
- джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 МД від 03.03.2023 № UA/100190/2023/552508, від 06.03.2023 UA/100190/2023/552649 (вартість товару згідно джерела інформації - 0,70 дол.США/кг).
На підставі ч. 7 ст. 55 МК України, сплативши різницю митних платежів, товар випущено у вільний обіг за МД № 23UA10006040405688U4 від 14.03.2023.
Окрім цього, митним органом для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару витребувано наступні документи: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, або документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; прейскурант (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач, для підтвердження заявленої митної вартості товарів, листом за вих. № 24/05/2023 від 24.05.2023 надав:
- належним чином завірені копії заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 526 від 20.02.2023 та платіжної інструкцій в іноземній валюті або банківських металах № 527 від 20.02.2023;
- страхування не здійснювалось;
- належним чином завірені копії рахунку на оплату № 118 від 14.03.2023, акту надання послуг № 118 від 14.03.2023 та платіжної інструкції №3524 від 04.04.2023;
- належним чином завірену копію договору організації перевезення № 01/4/18-1 від 01.04.2018;
- прейскурант (прайс-листи) виробником товару не надавались та відсутні у декларанта;
- належним чином завірені копії бухгалтерської довідки № б/н від 14.03.2023 та картки рахунку 3712 за 20.02.2023-20.03.2023, банківської виписки з особового рахунку за 20.02.2023;
- належним чином завірену копію висновку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» вих. № 111/89 від 23.05.2023;
- належним чином завірені копії угоди - доручення на транспортне обслуговування № 0103/2019-2 від 01.03.2020, інвойсів № 27Q/2023, 29Q/2023 та 30Q/2023 від 07.02.2023.
При розгляді зазначених документів, митний орган дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, ТОВ «Кволіті Фіш» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 МК України).
Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15).
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що спірним у цій справі є питання правомірності прийняття Київською митницею рішень про коригування митної вартості товарів від 07 березня 2023 року №UA100060/2023/000035/2, від 13 березня 2023 року №UA100060/2023/000039/2 та від 14 березня 2023 року №UA100060/2023/000041/2.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в контексті зазначених Київською митницею підстав для прийняття оспорюваних рішень та доводів апеляційної скарги митного органу, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1.1 Контракту сторони погодили, що Продавець протягом дії Контракту бере на себе обов'язок постачати, а Покупець - приймати та оплачувати рибу свіжоморожену та морепродукти відповідно до умов, визначених у кожному Інвойсі на окрему партію товару.
Відповідно до пункту 2.2 цього ж Контракту строки постачання узгоджуються сторонами в Інвойсі, при цьому граничний строк не може перевищувати 180 днів із моменту внесення передоплати.
Згідно з пунктами 3.1- 3.3 Контракту вартість товару визначається в Інвойсах у валюті євро (EURO), з урахуванням умов Інкотермс 2010, а загальна сума договору формується як сукупна вартість, зазначена у відповідних Інвойсах.
Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що конкретні умови поставки відповідно до Інкотермс зазначаються у кожному Інвойсі, так само як і порядок оплати - передоплата або післяплата.
Продавцем були виставлені інвойси на загальну суму 32 000 євро, з умовою 100% передоплати та поставки на умовах FCA Вентспілс, а саме:
- №27Q/2023 та №28Q/2023 (дата відвантаження - 02.03.2023);
- №29Q/2023 (дата відвантаження - 09.03.2023);
- №30Q/2023 (дата відвантаження - 10.03.2023).
20.02.2023 позивач здійснив повну оплату вартості товару у сумі 32 000 євро, що підтверджується:
- заявою про купівлю іноземної валюти або банківських металів №526 від 20.02.2023;
- платіжною інструкцією від 20.02.2023 №527;
- банківською випискою;
- бухгалтерськими довідками від 07.03.2023 та 14.03.2023;
- картками рахунків 3712 за періоди з 16.02.2023 по 20.03.2023 та з 20.02.2023 по 20.03.2023.
Попри відсутність у тексті інвойсів конкретних строків поставки, судом першої інстанції правильно встановлено, що постачання здійснено відразу після надходження передоплати, що відповідає пункту 2.2 Контракту й не перевищує 180-денного строку після оплати. Доставка товару відбувалася на умовах Інкотермс 2010 - FCA Вентспілс (Латвія).
Крім того, 01.04.2018 між ТОВ «Кволіті Фіш» (Замовник) та ТОВ «Добро Логістик Компані» (Виконавець) був укладений договір №01/04/18-1 про організацію перевезення.
Відповідно до умов договору №01/04/18-1 Виконавець зобов'язувався організувати транспортування й передачу вантажу отримувачу в пункті призначення, визначеному у супровідних документах.
Сплата позивачем вартості транспортних послуг підтверджується:
- рахунками на оплату від 07.03.2023 №102, від 14.03.2023 №115 та №118;
- актами надання послуг;
- платіжними інструкціями від 24.03.2023 №2863, від 04.04.2023 №3522 та №3524.
На виконання договору №01/04/18-1 експедитором було укладено угоди-доручення на транспортне обслуговування №0103/2019-2 від 01.03.2020, №0103/2019-2 від 01.03.2023 та №0103/2019-2 від 01.03.2020 з ФОП ОСОБА_3, LLS «TV TRANS» і ФОП ОСОБА_4 відповідно.
Відповідно до від 02.03.2023 CMR №LV28Q, від 09.03.2023 №LV29Q, від 10.03.2023 №LV30Q перевезення було фактично здійснене зазначеними перевізниками.
Довідками про транспортно-експедиторські витрати від 06.03.2023 та 13.03.2023 підтверджено, що загальна вартість транспортування за кожною угодою становила 65 000 грн, з яких 50 000 грн припадає на маршрут від м. Вентспілс (Латвія) до пункту пропуску Ягодин. Ці витрати включено до митної вартості товару.
З огляду на встановлені вище обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що митний орган не довів факту подання позивачем неповних чи недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, в той час як документи, подані Товариством для митного оформлення, містили всі необхідні дані для перевірки числових показників вартості та підтвердження ціни, фактично сплаченої за товар.
Таким чином, приймаючи оспорювані в цій справі рішення, відповідач не здійснив належної оцінки поданих документів і не навів конкретних обставин, які б унеможливлювали митне оформлення товару за основним методом визначення митної вартості, а наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що задекларована ТОВ «Кволіті Фіш» митна вартість ґрунтується на об'єктивних, документально підтверджених даних, які можуть бути обчислені.
Щодо правомірності використання відповідачем шостого (резервного) методу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості має містити: відомості, що стали підставою для виникнення сумнівів у правильності заявленої вартості (зокрема дані про митну вартість ідентичних або подібних товарів, інші чинники, що вплинули на ціну); обґрунтування розрахованої митним органом вартості та відповідні фактичні підстави.
Крім того, пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджених наказом Мінфіну №598 від 24.05.2012) зобов'язує митний орган у випадку застосування резервного методу зазначати пояснення щодо здійснених коригувань (на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови тощо) та джерела інформації, на які він посилається.
Досліджуючи оспорювані у цій справі рішення, судом апеляційної інстанції встановлено, що у графі 33 зазначених актів відповідач обмежився лише вказівкою номерів та дат митних декларацій, взятих за основу, але не наведено жодних пояснень чи обґрунтувань щодо коригувань на обсяг партії, умови поставки або комерційні умови, що є порушенням вимог наведених норм.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18) та від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Викладене вище свідчить про неправомірність застосування Київською митницею резервного методу визначення митної вартості в межах оспорюваних рішень та, як наслідок, протиправність цих рішень.
Таким чином, доводи відповідача про відсутність документального підтвердження заявленої митної вартості товару є необґрунтованим, а здійснене коригування на основі референтних митних декларацій - незаконним, з підстав наведених вище.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач не навів переконливих аргументів, які б ставили під сумнів достовірність поданих позивачем відомостей та наявність будь-яких обставин, які могли б вплинути на ціну задекларованої митної вартості, у зв'язку з чим, під час прийняття оспорюваних рішень у митного органу не існувало правових підстав для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості за ціною договору.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 20 жовтня 2025 року.