Справа № 156/790/25
Провадження № 2-о/156/42/25
Рядок статзвіту № 17
16 жовтня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинськоїобласті в складі:
головуючого судді Малюшевської І.Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в сел. Іваничі цивільну справу № 156/790/25 за заявою
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник заявниці - адвокат Колодійчук Наталія Володимирівна,
заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 та Служба у справах дітей Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області,
про встановлення факту, що має юридичне значення,
учасники справи:
заявниця- ОСОБА_1 ,
представник заявниці - адвокат Колодійчук Н.В.,
представник заінтересованої особи Служба у справах дітей Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області - Пашко О.О.
І. Зміст заяви
До суду звернулася ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , 23.11.2008 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: що неповнолітня дитина ОСОБА_2 перебував на утриманні ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті авіаційного удару КАБ у м. Краматорськ Бахмутського р-ну, Донецької області. Заява обґрунтована тим, що заявниця разом з ОСОБА_4 проживали в незареєстрованому шлюбі 4 роки, після цього вирішили зареєструвати свій шлюб. 14 квітня 2015 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу жінка взяла прізвище чоловіка та стала ОСОБА_1 .
Від спільного шлюбу у чоловіка та жінки народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також ОСОБА_4 утримував дітей своєї дружини, зокрема піклувався, утримував та фінансово забезпечував сина заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявниця разом зі своїми дітьми та чоловіком зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації, яка міститься в Свідоцтві про народження ОСОБА_2 , батьком хлопчика зазначено ОСОБА_7 . Відомості про батька дитини вказані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Не дивлячись на той факт, що ОСОБА_4 не був біологічним батьком для ОСОБА_2 , проте чоловік дуже любив хлопчика, підтримував його у всьому, проводив спільно час, цікавився інтересами та захопленнями, фінансово забезпечував. У свою чергу ОСОБА_2 теж дуже любив ОСОБА_4 , називав його батьком.
ОСОБА_1 з 2019 року офіційно не була працевлаштована, саме тому її та дітей повністю забезпечував та фінансово утримував ОСОБА_4 .
Щодо ОСОБА_4 , то він працював у ДП «Волиньвугілля» Відокремлений підрозділ «Волиньвантажтранс» з 08.01.2023 року. Вказане місце роботи було основним для ОСОБА_4 , відповідно останній мав постійний стабільний дохід, що дозволяло йому забезпечувати та утримувати свою сім'ю.
21.01.2023 року ОСОБА_4 був мобілізований до ЗСУ. В подальшому саме дохід чоловіка був для заявниці та її дітей постійним та основним джерелом засобів до існування, адже ОСОБА_4 постійно перераховував кошти на утримання заявниці та дітей.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 загинув в результаті авіаційного удару КАБ у м Краматорськ, Бахмутського р-ну, Донецької області. Оскільки ОСОБА_2 перебував на утриманні ОСОБА_4 , заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України з відповідною заявою щодо призначення пенсії у разі втрати годувальника, проте у призначенніпенсії було відмовлено через той факт, що у свідоцтві про народження ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 не зазначений, а також через недоведення факту перебування ОСОБА_2 на утриманні у ОСОБА_4 . Саме тому для отримання пенсії по втраті годувальника для ОСОБА_2 необхідно відповідне судове рішення про встановлення факту перебування на утриманні у ОСОБА_4 .
Через той факт, що заявниця не має можливості оформити пенсію для свого сина, вона змушена звертатися до суду для захисту своїх прав та інтересів.
ІІ. Позиції учасників справи
В судовому засіданні представник заявниці - адвокат Колодійчук Наталія Володимирівна вимоги заяви просила задоволити з мотивів, викладених у ній.
Заявниця ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника.
Представник заінтересованої особи Служба у справах дітей Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області - Пашко О.О. також просила заяву Музики Н.В. задовольнити.
ІІІ. Процесуальні дії
Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 02.07.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Інтереси неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні 16.10.2025 року представляла законний представник - заявниця ОСОБА_1 .
У судове засідання, призначене на 16.10.2025 року належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання не з'явилися.
У матеріалах справи міститься заява представника Міністерство оборони України про здійснення розгляду справи без участі представника вказаної юридичної особи.
Будь-які заяви та клопотання від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ОСОБА_3 та Військової частини НОМЕР_1 до суду не надходили.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Будь-яких заяв чи клопотань від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ОСОБА_3 та Військової частини НОМЕР_1 не надходило. Представник Міністерства оборони України скористався наданим правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявив клопотання про розгляд справи без його участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
IV. Встановлені судом обставини
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Литовеж Володимирського району Волинської області, що підтверджується копією паспорта громадянина України, виданого 13.08.2015 року серії НОМЕР_2 .
Заявниця має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданого 04.11.2015 (а.с.19).
Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 04.11.2015 року відомості про батька дитини вказані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.20-21). Отже, ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_2 є одинокою матір'ю, і крім неї, відсутній другий з батьків, який зобов'язаний утримувати неповнолітнього ОСОБА_2 .
Також судом встановлено, що 14 квітня 2015 року ОСОБА_5 уклала шлюбу з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської області від 04.11.2015 року, про що складено відповідний актовий запис № 1 (а.с.15). Після реєстрації шлюбу жінка взяла прізвище чоловіка та стала ОСОБА_1 .
Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , разом зі спільним сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ще одною дитиною заявниці ОСОБА_2 , як сім'я, проживали в своєму будинку та вели господарство за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області (а.с.18, 31, 32).
В період спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 разом виховували та утримували двох неповнолітніх синів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , купував одяг для дітей, продукти харчування та інші речі необхідні для утримання сім'ї; був єдиним годувальником для сім'ї. ОСОБА_4 вважав ОСОБА_2 своїм рідним сином. ОСОБА_4 дуже любив хлопчика, підтримував його у всьому, виховував його, проводив спільно час, цікавився інтересами та захопленнями, фінансово забезпечував.
З 08.01.2023 року ОСОБА_4 прийнятий машиністом (кочегаром) котельні третього розряду (а.с.26).
21.01.2023 року ОСОБА_4 був призваний за мобілізацією в умовах воєнного стану на військову службу.
Будучи на військовій службі ОСОБА_4 постійно надсилав ОСОБА_1 грошові перекази на утримання сім'ї, що підтверджується копією виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 (а.с.35-45).
19 грудня 2024 року ОСОБА_4 загинув в результаті авіаційного удару КАБ у м. Краматорськ Бахмутського р-ну Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім'ї № 108 від 23 грудня 2024 року (а.с.27) та довідкою про причину смерті ОСОБА_4 від 24.12.2024 (а.с.28).
Також в судовому засіданні встановлено, що з 2019 року ОСОБА_1 ніде не працює, що підтверджується довідкою форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування, виданої Пенсійним фондом України від 21.05.2025 року (а.с.24-25), у зв'язку з чим заробітна плата ОСОБА_4 була для заявниці та двох неповнолітніх дітей постійним і основним джерелом засобів до існування.
Неповнолітній ОСОБА_2 навчається в 10 класі Литовезького ліцею імені Володимира Якобчука Литовезької сільської ради Волинської області.
Всі діти знаходилися на утриманні ОСОБА_4 , зокрема і ОСОБА_2 . Діти вважали і вважають ОСОБА_8 своїм батьком. Відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 були теплі, приязні, доброзичливі. Вітчим цікавився навчанням сина, не робив жодної різниці між своїм сином та дітьми дружини, завжди вважаючи їх рідними. Виховував ОСОБА_10 працелюбним, вчив управляти кіньми, іншими премудростями сільського життя. Усі завжди бачили їх разом, включаючи працю та відпочинок, про що свідчить безліч світлин щасливої родини (а.с.33-34).
Також заявницею долучено світлини сім'ї ОСОБА_11 (а.с.46-48).
Тобто судом встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час здійснював систематичне забезпечення дружини ОСОБА_1 , сина ОСОБА_6 та сина дружини ОСОБА_2 продуктами харчування, одягом, медикаментами у разі необхідності, забезпечував належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Рішенням № 32 від 23.04.2025 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у разі втрати годувальника для неповнолітнього сина ОСОБА_2 у зв'язку із непідтвердженням родинних відносин між загиблим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.29-30).
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 , яка є директором Литовезького ліцею, показала, що з метою складення актів вона у складі комісії виходила до сім'ї ОСОБА_1 . Під час таких виходів ОСОБА_4 наголосив їй, що у дітей ОСОБА_1 вже є батько. У 2015-2016 роках і ОСОБА_13 і ОСОБА_14 працювали в ліцеї операторами газової котельні. Сім'я ОСОБА_11 була дружня. У ОСОБА_10 з ОСОБА_15 були близькі стосунки. ОСОБА_4 привчав ОСОБА_10 до праці. ОСОБА_4 дійсно був батьком для ОСОБА_2 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , яка є подругою ОСОБА_1 , суду показала, що ОСОБА_4 виховував ОСОБА_2 як свого сина, і ОСОБА_10 любив ОСОБА_4 , як батька. ОСОБА_4 любив всіх дітей, виховував і гарно до них відносився. Відносини між ОСОБА_10 та ОСОБА_15 були хорошими, ОСОБА_10 тягнувся до ОСОБА_15 , як до батька. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вели і мали велике спільне господарство. У ОСОБА_15 іншої дружини і своїх дітей не було.
У судовому засіданні також була допитана як свідок ОСОБА_17 , яка є знайомою заявниці ОСОБА_1 та яка підтвердила, що дійсно, у ОСОБА_4 перебувала на утриманні вся його сім'я, включно з ОСОБА_2 .
V. Застосоване законодавство
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Суб'єктами звернення до суду із заявами про встановлення факту перебування особи на утриманні можуть бути фізичні особи, в яких на підставі чинного законодавства у разі встановлення факту виникає відповідне право.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.
Як вбачається зі ст. 268 Сімейного Кодексу України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), алей інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Щодо перебування особи на утриманні Верховний Суд підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Також ВС зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
VІ. Висновки суду
В даному випадку, суд дійшов висновку, що покійний ОСОБА_4 фактично та на постійній основі виконував батьківський обов'язок та утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки мати самостійно була неспроможна забезпечити належне матеріальне забезпечення дітей.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
ОСОБА_4 за життя здійснював утримання та догляд за дитиною дружини ОСОБА_2 , який народився до одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , який мав характер постійної допомоги, надавався систематично. На той період життя основним джерелом доходу в їх сім'ї була заробітна плата ОСОБА_4 . Інших осіб, які могли здійснювати догляд за неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_4 , (законного опікуна, піклувальника) не було. Тому, суд вважає, що встановлення юридичного факту, про який просить заявниця, знайшов повне підтвердження в судовому засіданні і його об'єктивність не викликає в суду сумніву, заява про встановлення факту, що має юридичне значення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
VІІ. Судові витрати
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи окремого провадження заявнику не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 200, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 та Служба у справах дітей Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Краматорськ Бахмутського району Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка АДРЕСА_1 ;
Представник заявниці: адвокат Колодійчук Наталія Володимирівна, адреса: АДРЕСА_2 , діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1618 від 21.03.2017 року;
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: Київський майдан, 6, м. Луцьк, Волинська обл., 43000;
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , мешканець: АДРЕСА_3 ;
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, буд. 6, м. Київ, 03168;
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;
Заінтересована особа: Служба у справах дітей Литовезької сільської ради Володимирського району Волинськоїобласті, код ЄДРПОУ 04335252, місцезнаходження: вул. Литовська, 23а, с. Литовеж, Володимирський р-н, Волинська обл.
Повний текст рішення складено 23.10.2025 року.
Суддя І. Є. Малюшевська