Рішення від 23.10.2025 по справі 154/3510/25

Справа № 154/3510/25

Провадження № 2/156/504/25

Рядок статзвіту № 40

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 154/3510/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст спору

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 08.05.2013 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2000930174.

Даний договір є змішаним, в ньому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг кредитування та видача і обслуговування картки.

АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 24/03/23, згідно якого ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» відступив на користь НОВОГО КРЕДИТОРА - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги за Кредитним договором № 2000930174 від 08.05.2013 року, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_3 , разом з усіма додатками до нього (у т. ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.

Відповідачка зобов'язання за договором не виконала в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 26 729,19 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 16 537,70 грн; заборгованість по відсотках 10 191,49 грн; заборгованість по комісії в сумі 0 гривень.

ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» вжито заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення вимоги про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту на підставі ст. ст. 530, 512, 516 ЦК України на адресу Відповідача. Однак, відповідачка досудову вимогу позивача проігнорувала.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2000930174 від 08.05.2013 в сумі 26 729,19 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу - із позовною заявою та додатками, за місцем його реєстрації. 10.10.2025 року конверт із вказаними документами на ім'я відповідача повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У встановлений судом строк відповідач до суду відзиву на позовну заяву не надав.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 08.05.2013 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2000930174.

Даний договір є змішаним, в ньому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг кредитування та видача і обслуговування картки.

АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти.

Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 09.10.2025.

Відповідач зобов'язання за договором не виконала в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 26 729,19 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 16 537,70 грн; заборгованість по відсотках 10 191,49 грн; заборгованість по комісії в сумі 0 гривень.

Також, ОСОБА_1 ознайомилась та підписала графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 24/03/23, згідно якого ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» відступив на користь НОВОГО КРЕДИТОРА - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги за Кредитним договором № 2000930174 від 08.05.2013 року, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_3 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.

За цим Договором клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі (п.1.1-1.4 Договору).

Згідно із п. 6.1 вказаного Договору факторингу відповідно до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.

Відповідно до п. 6.2.3 зазначеного Договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Згідно із п. 8.1 вказаного Договору факторингу, копії всієї документації, крім довідок про рух коштів по рахункам (виписки по рахунку боржника) та детальних розрахунків заборгованості по кредитному договору на дату укладення договору факторингу, щодо боржників, яких включено до реєстру боржників № 1 та № 2 (Додаток №1), вказаних в акті приймання передачі права вимоги до боржників та за якими сума загального боргу вказана у Реєстрі боржників № 1 та № 2 (Додаток №1) як «сума загального боргу в гривні» складає більше ніж 2000 гривень, клієнт зобов'язаний передати фактору протягом 8 місяців з моменту передачі вищезазначеного реєстру боржників.

ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатило АТ «ОТП Банк» за відступлення права вимоги за Договором факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 гроші кошти у розмірі 151 943 833,04 гривні.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2000930174 від 08.05.2013 у відповідача наявна заборгованість в заборгованість в сумі 26 729,19 грн. (16 537,70 грн. заборгованість по тілу кредиту та 10 191,49 грн. заборгованість по відсотках).

15.07.2025 року ТОВ «Брайт Інвестмент» направило відповідачці досудову вимогу про необхідність сплатити заборгованість станом на 14.07.2025 року у розмірі 26 729,19 гривень.

ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» вжито заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення вимоги про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту на підставі ст. ст. 530, 512, 516 ЦК України на адресу Відповідача. Вимоги позивача відповідачка проігнорувала, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з відповідним позовом.

ІV. Застосоване судом законодавство

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі за вищевказаними кредитом суду не надано.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.

Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року (справа № 301/2368/14-ц) зазначив, що вирішуючи питання про перехід до нового кредитора права грошової вимоги слід звернути увагу на наявність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов'язань за договором.

На необхідність перевірки факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року в справі № 2-879/11 (провадження №61-10005св21), з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимоги до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.

У п. 76 Постанови Великої Палати Верховного Суду №338/180/17 від 05 червня 2018 року зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

V. Висновки суду

Отже, між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит.

Відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, внаслідок чого через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором від 08.05.2013 станом на 14.07.2025 утворилась заборгованість в сумі 26 729,19 гривень, яка складається з суми заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 16 537,70 гривень та заборгованості за пенею у сумі 10 191,49 гривень, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які потрібно задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка кредитні кошти отримала та деякий час здійснювала погашення кредитної заборгованості, останній платіж відповідачкою було здійснено 09.10.2025. Разом з тим, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц).

ТОВ «Брайт Інвестмент» є правонаступником первісного кредитора АТ «ОТП БАНК», що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів. Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл між сторонами судових витрат

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи (а.с.7). Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тому із відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону представником позивача надано: 1) договір № 43115064 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Ольги Клещ»; 2) додаткову угоду № 2000930174 до Договору № 43115064 про надання правової допомоги від 01.07.2025, у якій адвокатське бюро зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; 3) платіжна інструкція № 1235 від 13.08.2025 про оплату послуг адвокатського бюро «Ольги Клещ» у сумі 5000,00 грн; 4) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4461; 5) акт № 2000930174 від 20.08.2025 про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги адвокатом; 6) детальний опис виконаних робіт адвокатським бюро «Ольги Клещ».

Суд погоджується із наданим розрахунком в повному обсязі, враховуючи співмірність складності справи та виконаних адвокатським об'єднанням робіт, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 5000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заявником надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

У зв'язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатським бюро «Ольги Клещ» у справі щодо стягнення заборгованості із відповідача суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги, її обсягу та вартості.

Такими чином, вартість наданих правових послуг в розмірі 5000,00 грн. відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 12, 77, 80-82, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 554, 610, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість в сумі 26 729 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) гривень 19 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 00 копійок та 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент", код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців (ст.н. Артема), буд. 9, м. Дніпро, 49001;

Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська

Попередній документ
131206777
Наступний документ
131206779
Інформація про рішення:
№ рішення: 131206778
№ справи: 154/3510/25
Дата рішення: 23.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іваничівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.10.2025)
Дата надходження: 23.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором