Справа № 640/6951/21
20 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Файдюка В.В.
суддів Епель О.В., Мєзєнцева Є.І.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФ в м. Києві) про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФ в м. Києві від 18.12.2020 №2600-0309-8/180563 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», із урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.11.2020 №20-11/59 та №20-11/60;
- зобов'язання ГУ ПФ в м. Києві з 18.12.2020 перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної 03.12.2013, на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, у розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного в довідках, виданих Державною казначейською службою України від 27.11.2020 № 20-11/59 та № 20-11/60 від 27.11.2020, із врахуванням проведених виплат;
- зобов'язання ГУ ПФ в м. Києві призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 18.12.2020 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці Державної казначейської служби України № 20-11/59 від 27.11.2021 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця» та відповідно до довідки №20-11/60 від 27.11.2020 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладену в листі від 18.12.2020 за №2600-0309-8/180563.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 18.12.2020 року перерахунок (переведення) з пенсії по інвалідності, призначеної 03.12.2013 року, на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, у розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного в довідках, виданих Державною казначейською службою України від 27.11.2020 №20-11/59 та № 20-11/60 від 27.11.2020, здійснити її нарахування й виплату з урахуванням виплачених сум і висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що після досягнення пенсійного віку та з огляду на наявність стажу державної служби понад 26 років станом на 01.05.2016 позивач набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак відмова відповідача у переведенні особи на таку пенсію є протиправною.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано відсутність правових підстав для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що відмова ГУ ПФ в м. Києві у призначенні позивачу пенсії ґрунтується не на законі, а на внутрішніх положеннях Пенсійного фонду України, що свідчить про правильність висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Під час розгляду справи судовою колегією було з'ясовано, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи необхідно зобов'язати ГУ ПФ в м. Києві надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , а також копії його заяви від 09.12.2020 (№5601) із доданими до неї документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У свою чергу, за правилами ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.
Приписами ч. 3 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
При цьому судова колегія звертає увагу, що за правилами ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи необхідно зобов'язати відповідача надати запитувані документи.
Крім того, відповідно до ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Як вже було підкреслено вище, згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Протягом визначеного ст. 309 КАС України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно з п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» правосуддя не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне, попри те, що визначений ст. 309 КАС України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду апеляційної скарги та призначити його поза межами визначеного ст. 309 КАС України, так як більший термін вирішення спору у цьому випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно повно та об'єктивно розглянути усі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також забезпечення вжиття дій, необхідних для офіційного з'ясування всіх обставин у цій справі.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 308, 309, 321, 325 КАС України, суд, -
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) у строк до 03 листопада 2025 року надати суду належним чином засвідчені копії:
- пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- заяви ОСОБА_1 від 09 грудня 2020 року (№5601) із доданими до неї документами.
Попередити особу, в якої витребувано документи, що у разі не виконання вимог ухвали без поважних причин або без повідомлення про причини не виконання, до них може бути застосовано заходи процесуального примусу, визначені статтями 148-149 КАС України.
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді: О.В. Епель
Є.І. Мєзєнцев
Повний текст ухвали складено та підписано 20 жовтня 2025 року.