Справа № 640/25626/21
20 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Епель О. В., Файдюка В. В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “ТРІУМФ АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року адміністративний позов - задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги та не надано документу про сплату судового збору.
Вказана ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в системі Електронний Суд та доставлена 09 вересня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи.
18 вересня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що на даний час, документ який підтверджує сплату судового збору до управління правового забезпечення не переданий у зв'язку із відсутністю коштів на розрахункових рахунках ГУ ДПС у м. Києві.
Розглянувши клопотання про продовження строку для усунення недоліків, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі апелянт маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору - відсутні.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ухвали судду Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, крім надання документу про сплату судового збору, Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві, необхідно було звернутись до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року, вказати поважні причини пропуску строку та зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.
Проте на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта заяви чи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не надходили.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що станом на 20 жовтня 2025 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “ТРІУМФ АГРО» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач Є. І. Мєзєнцев
Судді О. В. Епель
В. В. Файдюк