Справа № 580/1946/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
20 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
Згідно штампу вхідної кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду, 24.02.2025 ОСОБА_1 подав до суду позов до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, яким просив зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2019 з урахування абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 р. позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України внаслідок неусунення недоліків позовної заяви, визначені ухвалою від 28 лютого 2025 року.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 р. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ним не було пропущено строк звернення до суду з цими вимогами.
Відповідно до ст.312 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подано.
Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє на час розгляду даної заяви.
Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Отже, враховуючи зазначене та умови сьогодення, колегія суддів продовжує строк розгляду даної справи на розумний термін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десять днів з дати отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; редакції позовних вимог в контексті обгрунтування обраного способу захисту згідно ст. 5 КАС України; оформлення додатків з дотриманням вимог ДСТУ 4163:2020 щодо зазначення кількості аркушів кожного додатка; повідомлення з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду, обгрунтованого клопотання про поновлення строку з підтвердження поважності причин.
Відповідно до довідки суду про доставку електронного листа копію ухвали від 28 лютого 2025 про залишення позовної заяви без руху було надіслано ОСОБА_1 в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 01.03.25 10:20. (а.с.10)
При цьому колегія суддів зауважує, що в позовній заяві ОСОБА_1 було зазначено, що електронний кабінет у ЄСІТС відсутній.
Разом з тим, ухвалою від 14 березня 2025 суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, визначені ухвалою від 28 лютого 2025 року. (а.с.11)
Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення доказів поважності причин його пропуску.
За приписами пунктів 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням в аспекті доводів та аргументів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
07.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
Пунктом 3 розділу І Положення про ЄСІТС визначено, що ЄСІТС - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Згідно із підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
Згідно з пунктом 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).
Абзацами другим та п'ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувана (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Отже, процесуальним законодавством, чинним на час постновлення ухвали судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Порядок вручення учасникам справи судового рішення визначається статтею 251 КАС України. Так, відповідно до частини шостої згаданої статті днем вручення судового рішення є:
- день вручення судового рішення під розписку;
- день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Положеннями частини п'ятої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
Згідно частини одинадцятої цієї ж статті у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Схожих висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 05.12.2023 у справі № 560/8484/22, від 08.04.2024 у справі № 753/3733/23 та від 11.04.2024 у справі № 200/13500/21.
Як вище вже було зазначено, що в позовній заяві ОСОБА_1 було зазначено, що електронний кабінет у ЄСІТС відсутній.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що надіслання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху від 28 лютого 2025 відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством.
Разом з тим із матеріалів справи слідує, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху у паперовій формі не було направлено на поштову адресу позивача.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вказує на те, що при вирішенні питання про дотримання позивачем строку на усунення недоліків позовної заяви необхідно виходити із дати отримання ним судового рішення, надісланого у порядку та у спосіб, встановлений законом.
Однак, суд першої інстанції достовірно не встановив факт отримання такої ухвали позивачем, при цьому норми статті 18 КАС України не зобов'язують позивача реєструватись у електронному кабінеті у ЄСІТС.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу позивача та скасувати ухвалу суду першої інстанції з направленням справи до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Разом з тим, з огляду на те, що нормами КАС України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху окремо, тому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції при розгляді питання щодо відкриття провадження у цій справі на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 щодо застосування ст. 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) дійшла таких висновків:
- якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст. 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст. 233 КЗпП України в попередній редакції; у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;
- з урахуванням п. 1 гл. XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст. 233 КЗпП України, почався 1 липня 2023 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом спору в цій справі є нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період із 01.03.2018 року по 31.12.2019 року.
Отже, спірні правовідносини охоплювали часові проміжки до внесення змін до ст. 233 КЗпП України.
Так, період з 01.03.2018 року по 31.12.2019 року регулюється положеннями ст. 233 КЗпП України в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 27 квітня 2023 року у справі № 420/14777/22.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 169, 172, 242-244, 250, 287, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 р. - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - скасувати, справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
О.М. Кузьмишина