П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/5028/25
Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В.,
повний текст судового рішення
складено 02.09.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової академії (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової академії (м.Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням військова академія (м.Одеса) подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2025 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
13.10.2025 року до апеляційного суду надійшла заява військової академії (м. Одеса) про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яка обґрунтована тим, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2025 рік відсутні. Військовою академією заявлена потреба в коштах для сплати судового збору по справі 420/5028/25 у розмірі 1453,00 грн. у вересні 2025 року. Найближчім часом очікуються бюджетні асигнування на сплату судового збору, та оскільки на даний час відсутні кошторисні призначення для сплати судового збору.
Колегія суддів вважає наведені доводи в клопотанні апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги неповажними, а недоліки апеляційної скарги не усуненими.
Військова академія є державною установою, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, або, як в даному випадку, для продовження терміну усунення недоліків на невизначений строк.
Військова академія є державною установою, яка утримуються за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Крім того, ст.44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі Смірнова проти України зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Разом із тим, повідомлені суду обставини, зокрема про відсутність коштів на розрахунковому рахунку апелянта взагалі не можуть виступати поважними причинами для продовження встановленого судом строку, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах Рисовський проти України та Лелас проти Хорватії, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Колегія суддів наголошує, що матеріали справи також не містять жодних доказів вчинення апелянтом послідовних та регулярних дій з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що апелянт дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у цій справі в найкоротші строки.
Також колегія суддів звертає увагу, що апелянт є державною установою, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою для встановлення апелянту додаткового строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державну установу від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Отже, на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду не надійшло документу про сплату судового збору.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України (з урахуванням положень ч.2 ст.298 КАС України) апеляційна скарга повертається апелянтові, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, оскільки апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не усунув недоліки, які були визначені ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2025 року, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України апеляційну скаргу слід повернути апелянтові.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.298, ст.169 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу військової академії (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року - повернути апелянтові.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька