П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7123/25
Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
08 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням ухвали про роз'єднання позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату позивачу, грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови 704.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 2006 року по 27.06.2022 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . На переконання позивача, грошова допомога на оздоровлення, при наданні щорічної основної відпустки ОСОБА_1 за 2020 рік, протиправно обрахована відповідачем без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік».
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. В даному випадку грошове забезпечення позивача врегульовано постановою Кабінетом Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка прийнята на виконання положень ст. 9 Закону №2011 - XII та установлює розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, визначеним в Законі №2011 - XI, а також розраховує посадови оклади виходячи з розміру 1762 гривні та визначає шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (п. 4 Постанови №704). Оскільки станом на час проходження служби позивачем діяла нова редакція п.4 постанови №704, позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення, зокрема і допомоги на оздоровлення, в спірний період всіх видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та зобов'язання здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум є безпідставними. Крім того, відповідач зазначав, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначив, що грошове забезпечення позивача обраховувалось у відповідності до чинного на час виплати законодавства. Крім того, апелянт ще раз наголосив на пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 02.11.2006 року по 27.06.2022 року та згідно витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №99 від 27.06.2022 року п/п-ка ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частин та всіх видів забезпечення.
В період проходження військово ї служби в 2020 році відповідач виплачував грошове забезпечення позивачу, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року -1762грн.
У лютому 2020 року позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік.
На переконання позивача, у 2020 році нарахування та виплата його грошового забезпечення, зокрема і допомоги на оздоровлення, здійснювалась у меншому розмірі, а саме з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018, а не встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо розрахунку допомоги на оздоровлення з розміру прожиткового мінімуму 1762, а не чинного на 01.01.2020 рік, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.01.2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення, а саме розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний календарний рік). Оскільки розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги, то у зв'язку із перерахунком складових грошового забезпечення у 2020 році, перерахунку підлягає і допомога на оздоровлення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII вказано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Частиною 2 ст.9 Закону № 2011 визначено, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року по справі № 420/6400/25 встановлено, що з 29.01.2020 по 31.12.2020 року позивач має право на перерахунок розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Рішення набрало законної сили 20 жовтня 2025 року.
За приписами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Розділом XXIII Порядку № 260 врегульована виплата грошової допомоги для оздоровлення військовослужбовцям.
Пунктом 6 цього розділу встановлено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Враховуючи, що з 29 січня 2020 року позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, виходячи із обрахункової величини - 2102, а не 1762 грн, грошова допомога для оздоровлення, яка обраховується із такого грошового забезпечення, також підлягає перерахунку, що вірно визначено судом першої інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів зазначає наступне.
У постанові від 11 липня 2024 року № 990/156/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на час виникнення спірних правовідносин діяли норми частини другої статті 233 КЗпП України у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, а тому право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі № 560/3797/24 від 19 серпня 2025 року.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до спірних правовідносин не застосовуються строки звернення до суду.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 17 березня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 -залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко