П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25144/25
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,
повний текст судового рішення
складено 21.08.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії відповідача, стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання рішень суду та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 25 липня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії відповідача, стягнення 3% річних та інфляційних втрат за не виконання рішень суду та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 скласти таблицю заборгованості невиплаченої пенсії у належному розмірі з 14.07.2021 року помісячної доплати до пенсії 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області скласти ОСОБА_1 таблицю заборгованості невиплаченої пенсії у належному розмірі з 14.07.2021 року помісячної доплати до пенсії 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2018 року та інфляційні збитки і 3% річних за невиконання грошового зобов'язання за цей же період часу, протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду по справах:
з 01.01.2018 року по 01.04.2018 року, сума недоплати пенсії складає 8522,60 грн. (справа № 420/3406/19 від 24.07.2020 року, набрало законної сили 24.08.2021 року);
з 05.03.2019 року по 30.06.2019 року, сума недоплати пенсії складає 4123,82 грн. (справа № 420/3406/19 від 24.07.2020 року, набрало законної сили 24.08.2021 року);
з 01.04.2019 року по 01.07.2020 року сума недоплати пенсії складає 13 046,95 грн. (справа № 420/20649/21 від 09.12.2021 року, набрало законної сили 29.04.2022 року);
з 01.01.2021 року по 28.02.2023року, сума недоплати пенсії складає 27 237,78 грн. (справа № 420/517/23 від 16.03.2023 року, набрало законної сили 13.06.2023 року);
з 01.01.2021 року по 01.04.2024 року, сума недоплати пенсії складає 133 971,98 грн. (справа № 420/28667/23 від 23.01.2024 року, набрало законної сили 24.02.2024 року);
з 01.07.2021 року по 31.08.2024 року, сума недоплати пенсії складає 125 275,65 грн. (справа № 420/28667/23 від 23.01.2024 року, набрало законної сили 24.02.2024 року)
та інфляційні збитки у сумі 89 765,50 грн. та 3% річних у сумі 30 499,17 грн. за невиконання грошового зобов'язання за цей же період часу.
Позовна заява обґрунтована тим, що бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання рішень суду та невиплати заборгованості за вказаними рішеннями суду є протиправною.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків у позовній заяві шляхом подання уточненої позовної заяви із зазначенням підстав об'єднання у позовній заяві та викладеної із дотриманням вимог ст. 172 КАС України та заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду.
До Одеського окружного адміністративного суду 15 серпня 2025 року від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду з уточненими позовними вимогами.
У клопотанні, посилаючись на різну судову практику Верховного Суду, позивач вважає, що строк звернення з цим позовом ним не порушено, та бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період протягом якого вона триває позиція Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 року у справі № 990/29/22.
Також позивач просить врахувати наявний воєнний стан, введені особливі режими роботи об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення.
Ухвалою Одеського окружного адміністратвиного суду від 21 серпня 2025 року у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії відповідача, стягнення 3% річних та інфляційних втрат за не виконання рішень суду та зобов'язання вчинити певні дії, - повернуто позивачу. Ухвалу про повернення позовної заяви невідкладно надіслано позивачу. Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Не погодившись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати вищезазначену ухвалу суду від 21 серпня 2025 року у справі № 420/25144/25 повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ч.ч.3, 5 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Змістом спірних правовідносин є, зокрема зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої заборгованості на підставі судових рішень та інфляційних збитків і 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Спеціальних строків позовної давності за вказаною статтею ЦК України не передбачено, а отже належить застосуванню загальний строк позовної давності три роки, встановлений ст. 257 ЦК України.
За загальним правилом стягнення 3 % річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання і обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Так, позивач просить стягнути 3 % річних та інфляційні втрати за невиконання шести судових рішень, починаючи з 01.01.2018 року (на підставі рішення суду по справі № 420/3406/19 від 24.07.2020 року, яке набрало законної сили 24.08.2021 року), звертаючи до суду із позовною заявою 25 липня 2025 року.
Таким чином, судом вставновлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Варто зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це встановлений законом проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і за захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строки адміністративного судочинства спрямовані саме на якнайшвидше здійснення такого захисту шляхом суворого їх дотримання судом та особами, які беруть участь у справі.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є виключно наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта стосовно пропуску строку з поважних причин, посилаючись на наявний воєнний стан, введені особливі режими роботи об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та те, що переписка із пенсійним органом велась з 2019 року.
В постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів під час апеляційного розгляду з'ясувала, що апелянтом не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав до поновлення строку на звернення до суду із даним позовом.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п.п.6, 7 ч.5 ст.44 КАС України).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та/чи інтересів.
Колегія суддів наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначено в п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З підстав, визначених статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька