П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 540/4253/21
Головуючий І інстанції: Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 03.09.2025р.) про повернення заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.08.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати пенсійний орган вчинити певні дії.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2021р. позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.04.2019р. перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.09.2020р. №71/О-348/1/60 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та раніше проведених виплат. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу під час її перерахунку з 80% від відповідних сум грошового забезпечення на 70%. Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.01.2018р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області судовий збір в сумі 1816 грн.
Дане судове рішення набрало законної сили 09.11.2021р.
04.09.2025р. представником позивача подано до суду першої інстанції заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій останній просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2021р. у справі №540/4253/21 шляхом стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати за період з 01.01.2018р. по 30.11.2021р. у розмірі - 164442,77 грн.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення - повернуто заявнику без розгляду на підставі ч.2 ст.167 КАС України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач 08.09.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2025р. та направити її до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Апелянт зазначає про те, що оскільки розміри ставок судового збору застосовуються виключно до об'єктів його справляння, наведене виключає необхідність сплати судового збору за вчинення процесуальних дій, які не є об'єктами, визначеними у ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
25.09.2025р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Відповідач, належним чином повідомленим про розгляд даної справи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність достатніх підстав для її задоволення.
Так, ст.129 Конституції України однією із основних засад здійснення судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
У відповідності до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових або ж службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
За приписами ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або ж порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
У силу ч.ч.2,3 цієї статті, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат і пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу та порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Так, повертаючи заяву ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі, суд 1-ї інстанції виходив із того, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну або ж встановлення способу, порядку та строку виконання судового рішення встановлена ставка судового збору у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду та зазначає таке.
14.11.2024р. набрав чинності Закон України від 31.10.2024р. №4056-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024р. №6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення»
Законом №4056-ІХ внесено зміни до ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких чітко визначено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення (п.2).
Отже, з 14.11.2024р. (дати набрання чинності Законом №4056-ІХ), за подання заяви про зміну або ж встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір не справляється.
Колегія суддів враховує, що заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2021р. у справі №540/4253/21 подана 04.09.2025р., тобто після набрання чинності Законом №4056-ІХ, в силу чого станом на дату її подання судовий збір сплаті не підлягав.
Таким чином, суд першої інстанції, повертаючи заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, дійшов помилкового висновку щодо необхідності сплати заявником судового збору в розмірі 726,72 грн.
Окрім цього, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносинах правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. у справі №260/5761/21, які не є релевантними обставинам у даній справі №540/4253/21, оскільки такі, по-перше, ґрунтувалися на іншому нормативному регулюванні та, по-друге, стосувалися порядку вчинення судом процесуальних дій у разі подання заяви без доказу сплати судового збору, а саме необхідності залишення такої заяви без руху.
За цим, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, приймаються колегією суддів в якості належних.
За правилами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду 1-ї інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
У відповідності до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала судді Одеського окружного адміністративного суду - скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду по суті.
Керуючись ст.ст.169,241,243,308,311,312,320,321,322,325,328 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року - скасувати та направити справу №540/4253/21 до суду першої інстанції - для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено: 20.10.2025р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: М.П. Коваль
В.О. Скрипченко