20 жовтня 2025 р. Справа № 480/12544/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2025, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 03.07.25 по справі № 480/12544/23
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області , міського голови Ноги Миколи Петровича, третя особа ОСОБА_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області, міського голови Ноги Миколи Петровича, третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Шосткинської міської ради щодо нерозгляду колективного звернення від 27.04.2023р. вх.№Ко-1301/01-13 ініціатором якого є ОСОБА_1 .
Зобов'зано Виконавчий комітет Шосткинської міської ради розглянути колективне звернення від 27.04.2023р. вх.№Ко-1301/01-13 ініціатором якого є ОСОБА_1 .
Стягнуто з Виконавчого комітету Шосткинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто з Виконавчого комітету Шосткинської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 30 грн. 00 коп.
Вказане рішення набрало законної сили 12.11.2024 та 17.12.2024 було видано виконавчі листи.
04.06.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв'язку з його невиконанням, в якій просить встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (боржника) Виконавчий комітет Шосткинської міської ради подати звіт про виконання судового рішення у справі 480/12544/23 від 24.04.2024, встановити відповідний найкоротший розумний строк для цього та постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі 480/12544/23 і направити її для виконання суб'єкту владних повноважень (боржнику) - Виконавчий комітет Шосткинської міської ради.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 вказану заяву призначено до розгляду у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання письмових пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 480/12544/23.
23.06.2025 на електронну пошту суду та 01.07.2025 засобами поштового зв'язку надійшла відповідь виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 22.06.2025, в якій зазначено, що 16.05.2024 на адресу Виконавчого комітету Шосткинскої міської ради Сумської області, надійшло судове рішення № 480/12544/23 з відміткою про те, що рішення не набрало законної сили. 20.01.2025 на адресу Шосткинської міської ради, надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження і наступного дня, за особистим дорученням Заступниці міського голови, колективне звернення від 27.04.2023 прийнято до повторного розгляду, а вже 22.01.2025 прийнято в роботу юридичним відділом Шосткинської міської ради, оскільки питання викладенні у колективному зверненні підлягають ретельному вивченню, виконанню та супроводженню, у тому числі із залученням правоохоронних органів, оскільки, як зазначено судом у рішенні, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення). Проте, враховуючи ті обставини, що Шосткинський район знаходиться під постійними обстрілами та всі профільні спеціалісти задіяні на подоланні наслідків ворожої агресії, а відповідь на звернення громадянки у визначені законом строки не слід вважати повними і належним виконанням свого обов'язку суб'єктом владних повноважень, проводиться окрема перевірка, до обсягу якої входить збирання відповідних документів, фото фіксація, за бажанням опитуються сусіди, а з метою недопущення порушення особистих майнових прав зацікавлених осіб, оскільки власник приміщення (літня жінка) знаходиться у складних неприязних стосунках з ініціатором звернення (літньою жінкою) і порушене питання стосується майнових прав та інтересів обох сторін - перевірка звернення ускладнюється і на даний час триває. Враховуючи вищевикладене, Шосткинська міська рада звернулась до виконавчої служби з проханням залучити до виконавчого провадження, з метою сприяння у виконанні судового рішення, працівників поліції, а саме: Шосткинське районне управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області, проте на даний час відповіді на клопотання не отримали. Що стосується стягнення судового збору та відшкодування моральної шкоди такі виконавчі документи на адресу ШМР не надходили, що виключає їх виконання. Також у листі зазначено, що у разі їх надходження - гроші виплатять.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задоволено.
Зобов'язано Виконавчий комітет Шосткинської міської ради подати у 60-денний строк з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №480/12544/23.
Не погодившись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 та встановити найкоротший розумний строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі №480/12544/23.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно встановив відповідачу строк у 60 днів для подання звіту про виконання рішення суду. Вказує, що такий строк є надмірним і не відповідає принципу обов'язковості судових рішень, оскільки порушення, на усунення якого спрямоване рішення суду, є довготривалим. Апелянт зазначає, що з колективним зверненням до відповідача вона звернулась ще у 2023 році, а рішення суду першої інстанції набрало законної сили 17.12.2024 року, проте до моменту подання заяви про встановлення судового контролю (04.06.2025 року) рішення суду залишалося невиконаним. Враховуючи, що з моменту набрання рішенням законної сили минуло понад шість місяців, надання відповідачу додаткового строку у 60 днів фактично сприятиме подальшому зволіканню з його виконанням. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував тривалість невиконання рішення, характер спірних правовідносин та мету застосування судового контролю, яка полягає у забезпеченні своєчасного і реального виконання судового рішення.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Приписами статті 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Процесуальне законодавство визначає наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Таким чином Кодексом адміністративного судочинства України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення.
Частинами першою та другою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 КАС України).
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту, накладення штрафу.
Тобто, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком належного виконання судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Відповідно до положень статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі встановлення судового контролю суд визначає строк для подання звіту про виконання рішення суду.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що встановлений судом строк має бути достатнім для підготовки звіту, і такий строк не може бути меншим ніж десять календарних днів та більшим ніж три місяці з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали.
Отже, законодавець надав суду дискреційні повноваження самостійно визначати конкретну тривалість строку подання звіту, виходячи з характеру судового рішення, обсягу дій, які повинен виконати відповідач, складності адміністративних процедур, що підлягають здійсненню, а також реальних можливостей суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції встановив відповідачу строк 60 днів для подання звіту про виконання рішення суду. Такий строк повністю відповідає межам, визначеним частиною третьою статті 381-1 КАС України, і є достатнім для підготовки та подання належного звіту.
Сам по собі факт тривалого невиконання рішення до моменту звернення позивача із заявою про судовий контроль не свідчить про неправомірність встановлення судом строку у 60 днів, оскільки цей строк стосується саме подання звіту про стан виконання. Завданням суду при застосуванні механізму судового контролю є створення умов для забезпечення належного виконання судового рішення, а не встановлення строків, які могли б бути формальними чи непридатними для його реального виконання.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Враховуючи що норми Кодексу адміністративного судочинства України не забороняють встановлювати строк для подання звіту про виконання судового рішення у 60 днів, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до статті 381-1 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 по справі № 480/12544/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський