20 жовтня 2025 р.Справа № 520/8436/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., повний текст складено 21.08.25 року по справі № 520/8436/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Представником ОСОБА_1 до суду подано заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, в якій просить суд: змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під'їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 грошову суму у розмірі 123560 (сто двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 90 копійок.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №520/8436/21 - задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під'їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 грошову суму у розмірі 123560 (сто двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 90 копійок.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважає її необґрунтованою, незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме судом першої інстанції невірно визначена сума залишку невиплачених коштів на виконання рішення від 22.07.2021 № 520/8436/21. Посилаючись на обставини , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 по справі № 520/8436/21 в частині задоволення заяви та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 адміністративний позов задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 22 лютого 2021 року № ФХ-113503/ВСЗ, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №520/17388/2020, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 однією сумою з урахуванням проведених платежів; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 набрало законної сили 27.10.2021.
Задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №520/8436/21 та змінюючи спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 грошову суму у розмірі 123560,90 грн , суд першої інстанції виходив з того , що судове рішення, яким зобов'язано орган Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу (стягувачу), не виконано протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, відповідно до розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за період з квітня 2019 року по листопад 2021 року невиплачена сума пенсії заявника після її перерахунку на підставі рішення суду у даній справі склала 123560,90 грн., тому , керуючись приписами частини третьої статті 378 КАС України, дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав визначених ч. 3 ст. 378 КАС України для зміну способу та порядку виконання судового рішення у даній справі, однак не погоджується із сумою невиплаченої пенсії заявнику після її перерахунку , здійсненого на виконання рішення від 22.07.2021 № 520/8436/21, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.
Частиною 2 ст. 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон України № 4901- VI) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4901- VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону України № 4901- VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».
Так, згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 адміністративний позов задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 22 лютого 2021 року № ФХ-113503/ВСЗ, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №520/17388/2020, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 однією сумою з урахуванням проведених платежів; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.
Вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 набрало законної сили 27.10.2021.
Судом апеляційної інстанції встановлено , що згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФХ 113503 на виконання рішення суду № 520/8436/21 сума доплати (різниці пенсії) за період з квітня 2019 по листопад 2021 включно склала 123560,90 грн.
Також , згідно Розрахунку компенсації за пенсійною справою № ФХ 113503 на виконання рішення суду № 520/8436/21 за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 нараховано компенсацію в розмірі 10934, 73 грн.
Вказані суми різниці (доплати) пенсії у розмірі 123560,90 грн та компенсації у розмірі 10934, 73 обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Отже, рішення суду у справі № 520/8436/21 ГУ ПФУ в Харківській області виконано лише в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 22 лютого 2021 року № ФХ-113503/ВСЗ, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №520/17388/2020 та компенсації за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001
Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21, що набрало законної сили 27.10.2021, не виконується у повному обсязі вже понад 4 рік.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, а також враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 та по день подання до суду даної заяви про зміну способу виконання рішення пройшов значний час, а рішення суду не є виконаним у повному обсязі, зокрема, щодо виплати позивачу заборгованості з перерахованої пенсії (доплати , різниці) та компенсації за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість заяви позивача про зміну способу виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості пенсії.
При цьому, суд першої інстанції задовольняючи заяву позивача та змінюючи спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 грошову суму у розмірі 123560,90 грн , не встановив та не дослідив обставини щодо розміру заборгованості з перерахованої пенсії (доплати , різниці) та компенсації за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21.
Як встановлено вище судом апеляційної інстанції на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії позивача, сума доплати (різниці пенсії) за період з квітня 2019 по листопад 2021 включно склала 123560,90 грн. та нараховано компенсацію у розмірі 10934, 73 грн.
Тобто , загальна сума заборгованості , яка виникла у зв'язку із виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 в частині перерахуку ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 22 лютого 2021 року № ФХ-113503/ВСЗ, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №520/17388/2020 та нарахування ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, складає 134495, 63 грн.
До суду не надано доказів виплати позивачу доплати (різниці пенсії) за період з квітня 2019 по листопад 2021 у розмірі 123560,90 грн. та компенсації у розмірі 10934, 73 грн., як і не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду по справі №520/8436/21 або роблять його неможливим.
Враховуючи наведене , колегія суддів дійшла висновку , що стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 підлягає саме грошова сума у розмірі 134495, 63 грн.
Колегія суддів зазначає, що наведені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Тобто особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Отже, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Водночас суд ураховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 по справі № 520/8436/21 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під'їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №520/8436/21 грошову суму у розмірі 134495 (сто тридцять чотири тисячі чотириста дев'яносто п'ять) гривень 63 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України .
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко