21 жовтня 2025 р. Справа № 585/2447/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2025, (головуючий суддя І інстанції: Шульга В.О.) по справі № 585/2447/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2
про визнання протиправними та скасування постанов по справам про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати поважною причину пропуску десятиденного строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення №№ 354,355 від 25 квітня 2025 року, винесених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 та поновити йому строк на їх оскарження;
- визнати протиправними та скасувати:
постанову № 354 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень;
постанову № 355 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень;
- стягнути з відповідача - суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , в рахунок компенсації понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2164, 6 гривень.
ОСОБА_1 також подано до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.07.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено до набрання законної сили рішення у адміністративній справі стягнення штрафу з ОСОБА_1 , яке проводиться Роменським відділом державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №78415391 та ВП №78415487 від 20.06.2025 року на підставі виконавчих документів - постанов по справі про адміністративне правопорушення №№354, 355 від 25.04.2025 року, винесених начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 .
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанов про адміністративне правопорушення, позов залишено без руху, надано 10 денний строк для усунення недоліків шляхом надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на оскарження постанови та сплатити судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну заявлену позовну вимогу, зобов'язано наданти докази сплати судового збору та визначити коло осіб, які приймають участь у розгляді справі , і за потреби залучити до участі у справі відповідних осіб визначивши їх процесуальний статус.
14.07.2025 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення з цим позовом та копіями квитанцій про сплату судового збору.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначав, що в Роменському районному ТЦК йому формально видали протоколи про адміністративні правопорушення та вказали на необхідність їх підписати за отримання. Про те, що розгляд справи відбудеться 25.04.2025 належним чином позивачу не роз'яснено, також не роз'яснено порядок направлення постанов, їх отримання, набуття чинності, подвоєння штрафу та порядку оскарження даних постанов.
До того ж, в порушення норм ч. 1 ст. 285 КУпАП постанови по справах про адміністративні правопорушення разом з реквізитами для сплати штрафу не були взагалі направлені позивачу, про що є докази в матеріалах справи.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2025 у задоволенні заяви позивача/представника позивача щодо поновлення строку звернення до суду з позовною заявою відмовлено, позовну заяву повернуто.
Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з позовом та відсутність обґрунтованих підстав для поновлення цього строку. При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що до правовідносин у цій справі неможна застосовувати норму ч.2 ст. 286 КАС України, адже вона ставить в залежність строк звернення до суду, від часу отримання постанови, лише щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі. В усіх інших випадках, за загальним правилом, застосовується строк звернення до суду - протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, просив ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що про постанови від 25.04.2025 дізнався тільки 20.06.2025 з письмових повідомлень та копій постанов про відкриття виконавчих проваджень старшого державного виконавця Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
З позовною заявою позивач звернувся 30.06.2025, тобто у 10 денний строк з моменту коли дізнався про існування оскаржуваних постанов.
ІНФОРМАЦІЯ_5 та начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 правом відзив не подали.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, ст. 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі «Gradescolo S.R.L. проти Молдови» Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Колегія суддів наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22 - 23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Так, ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 цієї статті визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами ст. 285 КУпАП, яка регулює оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення її копії передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 (далі - Інструкція № 3) визначено процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до пункту 14 Інструкції № 3, постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі коли постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у разі її невручення правопорушнику під розписку, така постанова має бути направлена особі поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Верховний Суд у постанові від 16.11.2023 (справа № 290/606/23) звернув увагу на те, що під час вирішення питання про пропуск строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, підлягає з'ясуванню дата отримання цієї постанови.
Такий правовий підхід узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 31.01.2020 в справі № 755/7433/19, від 25.02.2021 у справі № 953/2781/20.
Колегією суддів із постанови №354 від 25.04.2025 встановлено, що у абзаці де йдеться про отримання копії постанови особою, яку притягають до адміністративної відповідальності підпис та дата відсутні.
Із наданої позивачем довідки від Укрпошти, то на його адресу від ІНФОРМАЦІЯ_1 жодних листів за період з 15.03.2025 по 24.06.2025 не надходило.
Також, надано лист від старшого державного виконавця Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України від 20.06.2025 в якому повідомлено позивача про відкриття виконавчого провадження у зв'язку із винесенням постанови №354 від 25.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 із додатками, з якого позивач і дізнався про оскаржувану постанову.
Позовна заява подана до суду 30.06.2025 р.
Судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви позивачу не надано оцінки вищевказаним обставинам, у зв'язку з чим зроблено помилковий висновок, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт отримання оскаржуваної постанови відповідача саме 20.06.2025 року.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності №354 від 25.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення, раніше ніж 20.06.2025 .
Наведене свідчить про помилковість та передчасність висновків суду першої інстанції щодо порушення позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про скасування постанов №№354,355 від 25.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП
Колегія суддів враховує, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, що свідчить про безпідставність висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
За цих умов, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для повернення позову передчасними.
Враховуючи викладене, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 320 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що через неповне з'ясування обставин у справі, ухвала Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2025 підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2025 по справі № 585/2447/25 - скасувати.
Справу № 585/2447/25 направити до Роменського міськрайонного суду Сумської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський А.О. Бегунц