20 жовтня 2025 р. Справа № 520/8833/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.07.25 по справі № 520/8833/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по виплаті з 01.03.2025 щомісячної пенсії ОСОБА_1 з її обмеженням максимальним розміром та її зменшенням з суми 35813,33 грн. до суми 34313,33 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2025 щомісячну пенсію урахуванням усіх її складових частин, надбавок, підвищень, індексації та інших доплат у повному обсязі, а саме в сумі 35813,33 грн., з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було вчинено протиправні дії, що полягають у обмеженні максимальним розміром його пенсії з 01.03.2025. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 01.03.2025.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а тому просить суд апеляційної інстанції змінити резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі №520/8833/25.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції містить висновки про протиправність застосування відповідачем до пенсії позивача норм постанови КМУ від 03.01.2025 №1, однак норми вказаної вище постанови та норми ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" на пенсію позивача ніяк не вплинули. Вказує, що спірні правовідносини склалися у зв'язку з тим, що з 01.03.2025 відповідач нарахував індексацію пенсії позивача в сумі 1500 грн. відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 №209, однак фактично не виплачується в належному розмірі, оскільки відповідач нараховує пенсію з урахуванням максимального розміру, а відтак позивач оскаржує саме дії відповідача стосовно невиплати індексації та обмеження виплати пенсії максимальним розміром з 01.03.2025.
Враховуючи вищевикладене вказує, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача з 01.03.2025 з урахуванням максимального розміру в сумі 34313,33 грн. є незаконними та протиправними, а тому позивач має право на отримання пенсії з 01.03.2025 у повному обсязі в сумі 35813,33 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Крім цього, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року по справі №520/8833/25 та ухвалити постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постанова КМУ від 03.01.2025 №1 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки спір між сторонами виник з інших підстав, а тому права та інтереси позивача в цій частині не порушено. Стосовно вимог щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, відповідач вказує, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі №520/8405/24 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром. Однак вказує, що у випадках коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок та виплату пенсії без обмеження за рішенням суду до внесення змін до норм законодавства, яким керувався суд при винесенні рішення. Таким чином, розмір пенсії позивача, станом на 01.03.2025 становить 34313,33 грн., тому що пенсія нараховується з урахуванням зафіксованого максимального розміру, оскільки перерахунок проведено у зв'язку зі змінами в законодавстві.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню , з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є пенсіонером, пенсія якому призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку з її індексацією на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та нараховано 1500,00 грн. індексації пенсії.
Розмір пенсії позивача обчислений відповідачем станом на 01.03.2025 в сумі 35813,33грн. (25160,60 грн. основного розміру, як 70% від суми грошового забезпечення, з урахуванням індексації 33183,08 грн. (у т.ч. 1500,00 грн. індексація базового ОСНП 2025 (31683,08*0,1150) у порядку постанови КМУ від 25.02.2025 року №209) та з урахуванням доплат та надбавок до пенсії).
Однак, підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії становить 34313,33 грн.
10 березня 2025 року позивач звернувся до начальника ГУ ПФУ в Харківській області з інформаційним запитом, в якому просив останнього надати інформацію щодо причин та правових підстав для невиплати фактично нарахованої індексації пенсії відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 в сумі 1500 грн.
17 березня 2025 року ГУ ПФУ в Харківській області надано відповідь на інформаційний запит позивача, зі змісту якої вбачається що, з 01.11.2024 пенсія виплачується із врахуванням перерахунку за рішенням суду по справі №520/8405/24 без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок з 01.03.2024 у розмірі 34313,33 грн. В подальшому, у зв'язку із проведенням перерахунку згідно зі змінами в законодавстві, пенсія нараховується з урахуванням максимального розміру, але не нижче раніше призначеної пенсії. З 01.03.2025 проведено перерахунок щодо індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" від 25.02.2025 №290 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отже, розмір пенсії з 01.03.2025 залишився без змін та становить 34313,33 грн.
Позивач не погодившись з діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для належного захисту порушеного права позивача, необхідно визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 01.03.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати 10 740 гривень.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року.
Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі № 620/3297/18 дійшов наступного правового висновку.
"Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI."
Такий правовий висновок міститься також у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Виходячи з встановлених судом обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач з 01.03.2025 при перерахунку пенсії позивача протиправно обмежив її максимальним розміром.
Висновки суду першої інстанції, що застосоване пониження суми підсумку нарахованої позивачу пенсії з 01.03.2025 є наслідком застосування пенсійним органом коефіцієнтів передбачених положеннями пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", є помилковими, оскільки спростовуються наявною в матеріалах справи копією протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025, зі змісту якої вбачається, що розмір пенсії позивача обчислений відповідачем станом на 01.03.2025 в сумі 35813,33 грн. однак, підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії становить 34313,33 грн., вказаний перерахунок, свідчить про те, що відповідачем обмежено пенсію позивача її максимальним розміром, а не обмеження в наслідок застосування пенсійним органом коефіцієнтів передбачених положеннями пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, як помилково встановив суд першої інстанції.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі № 520/8833/25 не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом неправильно встановлено обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, та неправильно застосовано норми матеріального права.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі № 520/8833/25 підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з її обмеженням максимальним розміром та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі № 520/8833/25 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з її обмеженням максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський О.А. Спаскін