21 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/1554/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (далі - ТОВ "Транс Лайн Груп") звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №138541 від 08.01.2025 в сумі 17000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірною постановою Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті необґрунтовано застосував до ТОВ "Транс Лайн Груп" адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки на товариство, як перевізника, не поширюються вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, щодо необхідності використання особистої картки водія до цифрового тахографа. Позивач зазначив, що 28.11.2024 ним здійснювалося перевезення ґрунту автомобілем MAN НОМЕР_1 на виконання договору №27/11 від 27.11.2024, укладеного з ТОВ "БК"АТЛАНТІКС", під час надання послуг з Поточного ремонту ділянки дороги на перехресті з вул. Степана Бандери в м. Чернігів із забезпеченням водовідведення (45233142-6 Ремонт доріг) (код за ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), в радіусі 16 км (пункт навантаження - міське кладовище «Яцево», пункт розвантаження вул. Народного руху (вул. Ціолковського) на перехресті з вул. Степана Бандери в м. Чернігів).
Ухвалою судді від 028.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити, зазначивши, що у спірному випадку ТОВ "Транс Лайн Груп" виступає автомобільним перевізником, хоч і перевозив вантаж по договору №27/11 від 27.11.2024 як субпідрядник для виконання поточного ремонту автомобільної дороги. Вказує, що товарно-транспортна накладна не може бути віднесена до первинних документів, оскільки в ній містяться відомості щодо пункту навантаження та розвантаження, проте нею не визначено маршруту руху. Маршрутом руху є усталений шлях прямування рухомого складу від вантажовідправника до вантажоотримувача (карта у формі схематичної діаграми).
Таким чином, всупереч пункту 1.4 Положення №340 у водія транспортного засобу ТОВ «Транс Лайн Груп» при перевірці був відсутній документ, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу. Зокрема, надання товарно-транспортної накладної, у якій зафіксовані виключно дані щодо пунктів навантаження та розвантаження, не є у розумінні закону належними доказами того, що маршрут руху транспортних засобів позивача сягав не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту). Також позивачем не доведено, що транспортний засіб був обладнаний спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 ПДР. На підставі викладеного, відповідач стверджує, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, поширюється на спірні правовідносини, а посилання позивача на п.1.4 цього Положення є безпідставним.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» (код ЄДРПОУ 35884094) зареєстроване в якості юридичної особи, про що 18.04.2008 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом економічної діяльності є будівництво доріг і автострад 42.11.
ТОВ «Транс Лайн Груп» є користувачем транспортного засобу марки МAN TGS 41.400 спеціалізований вантажний - спеціалізований самоскид, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до договору оренди № 31/12-21 від 31.12.2021, укладеного між ТОВ «НПО Сварог» (орендодавець) та ТОВ «Транс Лайн Груп» (орендар) (а.с. 12, 13-34).
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 28.11.2024 № 2 вказаним здійснювалось перевезення вантажу - грунту (автомобільний перевізник ТОВ «Транс Лайн Груп», замовник ТОВ «Транс Лайн Груп»; вантажовідправник ТОВ «Транс Лайн Груп»; вантажоодержувач ТОВ «Транс Лайн Груп») (а.с. 39).
На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, направлення на перевірку від 22.11.2024 № НР 003579 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області проведено рейдову перевірку вказаного транспортного засобу (а.с. 96, 97).
Під час перевірки водієм державному інспектору надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспорту накладну від 28.11.2024 б/н та роздруківка даних роботи цифрового тахографа (а.с. 100-101, 102, 103).
Під час перевірки старшим державним інспектором виявлено, що при перевезенні вантажу, на момент проведення перевірки, відсутні документи, визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме паперові роздруківки роботи водія ОСОБА_1 з цифрового тахографа за 28.11.2024 (не використовується картка водія) та попередні 28 днів або бланк підтвердження діяльності водія.
Тому державним інспектором складено акт від 28.11.2024 №057426 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зазначено про порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яку передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону. Водій ОСОБА_1 з актом ознайомився, про що свідчить його підпис (а.с. 38).
20.12.2024 позивачу направлено повідомлення про розгляд справ про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 08.01.2025 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи. Додатком до повідомлення була надіслана копія акта №057426 від 28.11.2024 (а.с.106).
Згідно даних, зазначених на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення, повідомлення про розгляд справи позивач отримав 06.01.2025 (а.с.107)
Одночасно на розгляд справи повідомлення направлялося і власнику транспортного засобу ТОВ «НПО СВАРОГ». Власник транспортного засобу повідомлення не отримав, на адресу територіального органу повернувся конверт за закінченням терміну зберігання (а.с. 104, 105).
08.01.2025 до приміщення територіального органу Укртрансбезпеки з 10 до 11.00 год представник позивача не з'явився, будь-яких заяв, клопотань, заперечень завчасно не надав.
Проаналізувавши зазначені в акті №057426 від 28.11.2024 порушення, Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області винесено постанову від 08.01.2025 №138541 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким на ТОВ «Транс Лайн Груп» накладено штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт») (а.с. 36, 108).
Копія постанови надіслана позивачу 08.01.2025 та отримана ним 27.01.2025 (а.с. 35, 109).
Вважаючи вищевказану постанову протиправною, ТОВ «Транс Лайн Груп» звернулось до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно- господарського штрафу.
Так, за змістом частини першої статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою цієї статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтями 238, 239 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частини першої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
При цьому, для правильного вирішення справи по суті необхідним є дослідження нормативно-правового регулювання, яке визначає вимоги до осіб, які є учасникам правовідносин з перевезення.
Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Крім того, відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Положення Закону № 2344-ІІІ визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги.
За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до частини першої статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Таким чином, суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, може бути лише суб'єкт господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За правилами пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно із пунктами 12, 13, 14, 15 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У пунктах 25, 26, 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно із пунктами 4, 5, 8 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, у тому числі: здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене, державний контроль за додержанням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт направлений, у тому числі, на дотримання цими суб'єктами вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2344-ІІІ:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;
водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, аналіз положень статті 48 Закону №2344-ІІІ дає підстави вважати, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
07.09.2005 прийнято Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (далі- Закон № 2819-IV).
Статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору.
Отже, з прийняттям Закону № 2819-ІV положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов'язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 .
За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385), контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;
ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб'єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб'єктів господарювання.
Пункт 3.6 Інструкції №385 визначає, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, автомобільні перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); автомобільного перевізника (картка підприємства).
Пунктом 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції №385 передбачено, що автомобільні перевізники:
забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);
зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;
аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);
наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;
дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;
дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Аналіз положень пункту 6.1 Положення № 340 та пунктів 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції №385 вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа, водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (протягом робочої зміни та попередні 28 дні).
З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Відповідно до пункту 6.4 Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Із наведених вище положень слідує, що водії зобов'язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт. Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.
Судом також встановлено, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АТЛАНТІКС» (код ЄДРПОУ 41729872) надала наступні пояснення, а саме, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АТЛАНТІКС» (код ЄДРПОУ 41729872) та ТОВ «Транс Лайн Груп» (код ЄДРПОУ 35884094) знаходяться в договірних відносинах, які врегульовані умовами Договору №27/11 від 27.11.2024 (далі - Договір), що укладений на виконання Договору №26/09/24-4523 від 26.09.2024, Замовником за яким виступає Комунальне підприємство «АТП-2528» Чернігівської міської ради, а Виконавцем ТОВ «БК «АТЛАНТІКС».
За Договором №27/11 від 27.11.2024 ТОВ «БК «АТЛАНТІКС» виступає Генпідрядником, а ТОВ «Транс Лайн Груп» Субпідрядником.
Згідно п.1.1. Договору Субпідрядник зобов'язався з власних матеріалів, своїми силами та на свій ризик, у передбачений Договором строк розробити проектну документацію, забезпечити в установленому порядку її погодження та отримати позитивний експертний звіт (висновок), а також надати послуги відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації по об'єкту: «Поточний ремонт ділянки дороги на перехресті з вул. Степана Бандери в м. Чернігів із забезпеченням водовідведення (45233142-6 Ремонт доріг) (код за ДК 021:2015: 45230000- 8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (перевезення грунту)», а Генпідрядник - прийняти і оплатити вказані послуги, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України.
Станом на сьогодні між Сторонами договору акти виконаних робіт не підписувались у зв'язку із зауваженнями до якості наданих Субпідрядником послуг. Згідно умов п.5.6. Генпідрядник має право не приймати виконані Субпідрядником роботи до їх усунення, або взагалі відмовитись від їх прийняття, якщо усунення недоліків (дефектів) виявиться неможливим.
Враховуючі вищевказане, ТОВ «БК «АТЛАНТІКС» не має можливості надати суду документи на виконання Субпідрядником Договору №27/11 від 27.11.2024 (а.с. 123-154).
Суд наголошує, що виключень щодо критеріїв, вказаних в пункті 6.1 Положення №340 законодавством не передбачено, а індивідуальну контрольну книжку водія, яка передбачена пунктом 6.3 Положення, водій зобов'язаний вести, якщо він керує транспортними засобами, які не визначені пунктом 6.1. Положення №340.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
Суд бере до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що водієм транспортного засобу позивача під час перевірки транспортного засобу надано підтвердження про те, що позивач здійснював забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі на виконання укладених договорів.
Так, уповноваженими представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області здійснено перевірку транспортного засобу, який використовується позивачем, під час якої водієм транспортного засобу представнику контролюючого органу не було надано паперові роздруківки роботи водія ОСОБА_1 з цифрового тахографа за 28.11.2024 (не використовується картка водія) та попередні 28 днів або бланк підтвердження діяльності водія.
На підставі вищезазначених обставин складено акт, в якому зазначено про виявлення порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» через недотримання пукнту 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, за що передбачена відповідальність, встановлена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У позовній заяві позивач посилається на те, що 28.11.2024 ним здійснювалося перевезення ґрунту автомобілем MAN НОМЕР_1 на виконання договору №27/11 від 27.11.2024, укладеного з ТОВ "БК"АТЛАНТІКС", під час надання послуг з Поточного ремонту ділянки дороги на перехресті з вул. Степана Бандери в м. Чернігів із забезпеченням водовідведення (45233142-6 Ремонт доріг) (код за ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), в радіусі 16 км (пункт навантаження - міське кладовище «Яцево», пункт розвантаження вул. Народного руху (вул. Ціолковського) на перехресті з вул. Степана Бандери в м. Чернігів).
Разом з тим, позивач наголошує на тому, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, не поширюється на перевезення вантажів, які здійснюються транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об'єктів транспортної інфраструктури, щодо необхідності використання особистої картки водія до цифрового тахографа.
З цього приводу слушним є зауваження відповідача про те, що п. 1.3 розділу I Положення №340 закріплено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 1.4 розділу I Положення №340 закріплено, що це Положення не поширюється, зокрема, на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об'єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.
Тобто, вищевказаний підпункт Положення передбачає певні умови, за дотримання яких дія Положення не застосовується до перевезень, які:
- здійснюються транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об'єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту);
- транспортні засоби мають бути обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР);
- у водія такого транспортного засобу має бути первинний документ, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу.
Поряд із цим, водієм позивача під час здійснення перевірки не дотримано вимоги пункту 1.4 розділу I Положення №340, а саме - не надано:
- первинний документ, що фіксує маршрут руху транспортного засобу;
- документ, що підтверджує здійснення експлуатаційного утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об'єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту);
- підтвердження, що транспортні засоби обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 ПДР.
Відповідно до положення ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
1) назву документа (форми);
2) дату складання;
3) назву підприємства, від імені якого складено документ;
4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
5) посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Товарно-транспортна накладна не може бути віднесена до первинних документів, оскільки в ній містяться відомості щодо пункту навантаження та розвантаження, проте нею не визначено маршруту руху.
Маршрутом руху є усталений шлях прямування рухомого складу від вантажовідправника до вантажоотримувача (карта у формі схематичної діаграми). При цьому сам позивач зазначає, що вантаж (ґрунт) перевозився автомобілем MAN НОМЕР_1 на виконання договору №27/11 від 27.11.2024, укладеного з ТОВ "БК"АТЛАНТІКС", під час надання послуг з Поточного ремонту ділянки дороги на перехресті з вул. Степана Бандери в м. Чернігів із забезпеченням водовідведення (45233142-6 Ремонт доріг) (код за ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), в радіусі 16 км (пункт навантаження - міське кладовище «Яцево», пункт розвантаження вул. Народного руху (вул. Ціолковського) на перехресті з вул. Степана Бандери в м. Чернігів).
Таким чином, всупереч п.1.4 Положення №340, у водія транспортного засобу ТОВ "Транс Лайн Груп" при перевірці були відсутні документи, що підтверджують проведення ремонтних робіт в радіусі не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту), а також документів, що фіксують маршрут руху такого транспортного засобу.
Зокрема, надання товарно-транспортних накладних, у яких зафіксовані виключно дані щодо пунктів навантаження та розвантаження не є у розумінні закону належними доказами того, що маршрут руху транспортних засобів позивача сягав не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту).
Також позивач не надав доказів, що вищевказані транспортні засоби були обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 ПДР.
Так, відповідно до пункту 3.6 розділу 3 ПДР передбачено, що «Увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору на транспортних засобах із розпізнавальним знаком «Діти», на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби під час виконання робіт на дорозі, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення, на великогабаритних та великовагових транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на транспортних засобах реагування суб'єктів охоронної діяльності не дає їм переваги в русі, а служить для привернення уваги та попередження про небезпеку. При цьому водіям транспортних засобів дорожньо-експлуатаційної служби під час виконання роботи на дорозі…»
Тобто, як вбачається з вищезазначеної норми, проблискові маячки оранжевого кольору мають бути увімкнені, що в свою чергу є підтвердженням виконання роботи на дорозі.
Під час розгляду справи не встановлено наявність маячків оранжевого кольору та що вони були увімкнені під час руху та перевірки транспортного засобу, що зафіксовано на відео перевірки.
Аналізуючи обставини справи вбачається, що ТОВ "Транс Лайн Груп" не надано документи, які підтверджують наявність умов, за якими на позивача могло не поширюватись Положення №340, а відтак посилання позивача на помилковість застосування до нього цього Положення є безпідставними.
Так, у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 826/2239/16 Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та протокола адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
З огляду на досліджені докази в їх сукупності суд встановив, що з боку відповідача доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним акта індивідуальної дії щодо виявлених порушень.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин 1, 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО