21 жовтня 2025 року справа № 580/6523/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), в якому, з урахуванням заяви від 10.07.2024 (вх. № 33660/24 від 10.07.2024), просить:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 НОМЕР_3 батальйон в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_4 бригада ЗСУ щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_2 , збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за вказані періоди включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 НОМЕР_3 батальйон в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_4 бригада ЗСУ подати звіт про виконання рішення суду у строк один місяць з дня набрання чинності рішенням за результатами розгляду позову ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_5 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у квітні 2023 року знаходився в складі підрозділу безпосередньо в районах у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії поблизу населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області. Крім того на початку квітня 2023 року в складі 1 мотопіхотної роти за бойовим розпорядженням командира БТГР № 2 58 ОМБР № 35 виконував бойове завдання на лінії бойового зіткнення у Серебрянському лісі на напрямку Кремінна, що підтверджується письмовими показами ОСОБА_3 1968 р.н., та ОСОБА_4 1985 р.н. При цьому на звернення до державної установи Урядовий контактний центр стосовно спірної виплати отримав відповідь від 24 лютого 2024 року № 502/15/1534 що в зв'язку з відсутністю рапорту командира підрозділу додаткова винагорода за зазначений період не нараховувалась і не виплачувалась. Позивач зазначає, що 04.04.2023, під час призначення його старшим водієм 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти, командири підрозділів 1 мотопіхотної роти та 2 мотопіхотної роти допустили недбалість при написанні рапортів про виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами та не внесли позивача в квітні 2023 року до цих рапортів незважаючи на те що останній перебував в районах у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони та виконував бойове завдання на лінії бойового зіткнення.
Ухвалою від 15 липня 2024 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.
Ухвалою від 15 липня 2024 року суд витребував у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії: бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (або журналів ведення оперативної обстановки або бойового донесення або постової відомості, рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у квітні 2023 року у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), а також розпорядчі документи, на підставі яких фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 покладено на Військову частину НОМЕР_1 .
У зв'язку із ненадходженням від Військової частини НОМЕР_2 ані відзиву на позов, ані витребуваних ухвалою суду доказів, ухвалою від 13 вересня 2024 року суд витребував інформацію про відповідальну за виконання ухвали суду про витребування доказів особу у Військовій частині НОМЕР_2 (прізвище, ім'я, по батькові, місце реєстрації, РНОКПП або серію та номер паспорта громадянина України, дату народження) із відповідними доказами.
18.09.2024 представник Військової частини НОМЕР_2 подав до суду заяву, у якій просив визнати поважними причини пропуску строку на подання Військовою частиною НОМЕР_2 клопотання про долучення доказів по справі № 580/6523/24 та поновити вказаний строк. Крім того у клопотанні про долучення доказів зазначив, що у квітні 2023 року в бойових наказах, в бойових розпорядженнях, в бойових донесеннях, в журналах ведення бойових дій та в рапортах командира підрозділу про виконання бойових (службових) завдань відсутня інформація про безпосередню участь ОСОБА_1 в бойових діях. Також, в наказі командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.05.2023 № 128 про вибуття військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 омпб) в квітні 2023 року в підпорядкування 1 стрілецького батальону військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 омпбр) в районі виконання бойових завдань без зняття з колового забезпечення військової частини НОМЕР_2 відсутня інформація щодо вибуття ОСОБА_1 .
У зв'язку із неподанням відповідачем витребуваних судом первинних документів ухвалами від 09 жовтня 2024 року суд витребував:
- у Військової частини НОМЕР_2 інформації із належним чином засвідченими копіями підтверджуючих документів (витяги із наказів) щодо перебування ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у особовому складі ВЧ НОМЕР_2 у квітні 2023 року;
- у Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) належним чином засвідчені копії: журналів бойових дій (або журналів ведення оперативної обстановки або бойового донесення або постової відомості), рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, для підтвердження обставин безпосередньої участі вказаних осіб у квітні 2023 року у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та розпорядчих документів, на підставі яких фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 покладено на Військову частину НОМЕР_1 .
28.10.2024 представник Військової частини НОМЕР_2 подав до суду заяву про долучення доказів, у якій зазначив, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не перебував у особовому складі ВЧ НОМЕР_2 у квітні 2023 року. Щодо ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) надав витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 84 від 24.03.2023 та витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 120 від 27.04.2023.
29.10.2024 представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду заяву у якій зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 не проходили, в тому числі у якості військовослужбовців, відряджених з інших військових формувань. У зв'язку з чим, у військової частини НОМЕР_1 відсутні відомості про участь ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у квітні 2023 року. Військовослужбовець ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проходив службу у складі військової частини НОМЕР_1 до 29.05.2023, наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №269 РС від 27.05.2023 був переміщений до військової частини НОМЕР_8 . Разом з тим, відомостями та документами про участь ОСОБА_4 у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у квітні 2023 року, військова частина НОМЕР_1 не володіє.
Ухвалою від 21 жовтня 2025 року суд замінив відповідача у справі № 580/6523/24 - Військову частину НОМЕР_2 її правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_1 .
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Суд встановив, що згідно військового квитка серії НОМЕР_9 позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 у період з 26.09.2022 до 02.05.2023.
Сторони підтверджують, що В/Ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 омпб) підпорядковувалась В/Ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 омпбр).
Відповідно до бойового розпорядження командира БТГр № 2 58 омпбр від 02.04.2023 № 25 КСП-ЯМПІЛЬ, командирам 1 мпр та рвп 15 омпб наявними силами та засобами перейти в оперативне підпорядкування командира 3 ср діяти у складі 3 ср із завданням стійкого утримання оборони РОП “БЕРКУТ» 27378, 27369, 27366.
Відповідно до листа від 24.02.2024 № 502/15/1534 В/Ч НОМЕР_10 повідомила, що позивачу за листопад 2022 року - січень 2023 року нарахована додаткова винагорода за періоди лікування. У зв'язку із відсутністю рапорту командира підрозділу про виконання позивачем у квітні 2023 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткова винагорода за вказаний період В/Ч НОМЕР_2 не нараховувалась та не виплачувалась.
Бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за квітень 2023 року у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), відповідно до п. 2 якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці Збройних Сил України за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат. При цьому, розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України, а Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень (п. 2-1 Постанови № 168).
Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Аналіз вказаних приписів вказує на те, що розмір додаткової винагороди прямо залежить від характеру заходів, до яких був залучений військовослужбовець Збройних Сил України. Так, військовослужбовцям додаткова винагороди у збільшеному розмірі до 100000 грн виплачується в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Залучення військовослужбовців до вищевказаних заходів підтверджується, зокрема: бойовими наказами (бойовими розпорядженнями); журналами бойових дій, рапорт командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Як встановив вище суд, згідно військового квитка серії НОМЕР_9 позивач у квітні 2023 року проходив військову службу у В/Ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 омпб), яка підпорядковувалась В/Ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 омпбр).
Відповідно до бойового розпорядження командира БТГр № 2 58 омпбр від 02.04.2023 № 25 КСП-ЯМПІЛЬ, командирам 1 мпр та рвп 15 омпб наявними силами та засобами перейти в оперативне підпорядкування командира 3 ср діяти у складі 3 ср із завданням стійкого утримання оборони РОП “БЕРКУТ» 27378, 27369, 27366.
Встановлені обставини вказують на те, що позивач, у складі 15 омпб перейшов в оперативне підпорядкування командира 3 ср із завданням стійкого утримання оборони РОП “БЕРКУТ».
Суд врахував, що безпосередню участю позивача у бойових діях у період з 02.04.2023 до 07.04.2023 також підтверджують військовослужбовці В/Ч НОМЕР_1 та В/Ч НОМЕР_2 : ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у своїх поясненнях (а.с. 11, 12).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
На виконання вимог ст. 90 КАС України суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях у період з 02.04.2023 до 07.04.2023.
Суд відхиляє покликання представника відповідача про відсутність вибуття позивача згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.05.2023 № 128 про вибуття військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 омпб) в квітні 2023 року в підпорядкування 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 омпбр) в районі виконання бойових завдань, оскільки зазначений наказ містить перелік військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які вибули у оперативне підпорядкування 1 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 . Натомість, суд вище встановив, що відповідно до бойового розпорядження командира БТГр № 2 58 омпбр від 02.04.2023 № 25 КСП-ЯМПІЛЬ, позивач, у складі 15 омпб, перейшов в оперативне підпорядкування командира 3 ср, тобто підрозділу, відмінного від зазначеного у вищевказаному наказі.
Суд зазначає, що на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не надав до суду належних доказів, що спростовували б безпосередню участь позивача у бойових діях у період з 02.04.2023 до 07.04.2023.
Варто зазначити, що обставина не складення командиром підрозділу, за місцем проходження військової служби позивача, рапорту про безпосередню участь позивача у бойових діях у зазначений період, не може слугувати самостійним та достатнім доказом для спростування вимог позивача, оскільки може бути зумовлена різними чинниками, у тому числі неналежним виконанням командиром підрозділу своїх обов'язків щодо належного обліку ввіреного йому особового складу стосовно його залучення до безпосередньої участі у бойових діях.
Необхідно врахувати, що складення командиром підрозділу рапорту про безпосередню участь у бойових діях не залежить від військовослужбовця, у зв'язку із чим неналежне виконання командиром підрозділу своїх посадових обов'язків може мати для військовослужбовця негативні наслідки у вигляді позбавлення права на належну до отримання додаткову винагороду та суперечитиме принципу пропорційності.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Щодо вимоги позивача встановити контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 5 вказаної статті за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, що може використовуватись залежно від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що рішення суду в цій справі буде відповідачем тривалий час не виконано, у зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права, а тому суд доходить висновку, що у задоволенні вимоги про встановлення контролю за виконанням рішення суду належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях за період з 02.04.2023 до 07.04.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях за період з 02.04.2023 до 07.04.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );
2) відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 21.10.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК