21 жовтня 2025 року справа № 580/7736/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач-1), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) (далі - Філія ГСЦ МВС, відповідач-2),в якому просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (висновок від 04.06.2025) в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС, повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України “Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення І групи інвалідності, 26.04.2024 року, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та здійснити її виплату.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі помилково застосували пункт 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року, оскільки відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серія 12ААГ № 430689 позивачу 26.04.2024 встановлено першу групу інвалідності вперше (огляд первинний), причина інвалідності - захворювання пов'язані з проходження служби в ОВС. Законом України “Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Також, вказана норма Порядку № 850 від 21.10.2015 не позбавляє права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.
Ухвалою від 14 липня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.07.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача-2 просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що оскільки після первинного огляду МСЕК (2010 рік) до повторного огляду МСЕК (2024 рік) прийшло більше 2 років, правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 немає. З урахуванням зазначеного зазначив, що дії та висновки відповідачів, за результатом розгляду заяви позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням I групи інвалідності згідно Порядку № 850, є законними та правомірними, у зв'язку із чим позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
23.07.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що до спірних правовідносин слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 Порядку № 850 - двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності. З урахуванням зазначеного, МВС України прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та 04.06.2025 затвердило відповідний висновок. Вказала також, що з огляду на те, що МВС України наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у їх видачі, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 18.11.2010 серії 10 ААА № 005446 МСЕК № 2 Черкаської області 18.11.2010 встановила позивачу 25% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 26.04.2024 серії 12 ААА № 066838 Обласна МСЕК № 1 встановила позивачу 90% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до довідки до Акту огляду від 26.04.2024 серії 12 ААГ № 430689 Обласна МСЕК № 1 встановила позивачу I групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Черкаський окружний адміністративний суд у справі № 580/10580/24 встановив: “Позивач звернувся до Регіонального сервісного Центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях МВС (філія ГСЦ МВС)і із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановлення ІІ групи інвалідності.
Регіональний сервісний Центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях МВС (філія ГСЦ МВС) направив матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України.
Листом МВС України від 09.10.2024 №28245-2024 повернуто матеріали ОСОБА_3 до Регіонального сервісного Центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях МВС (філія ГСЦ МВС) на доопрацювання у зв'язку із невідповідністю вимогам Порядку № 850».
Відмова Міністерства внутрішніх справ України у призначенні позивачу спірної одноразової грошової допомоги стала предметом судового розгляду у справі № 580/10580/24.
Рішенням від 03 січня 2025 року у справі № 580/10580/24 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 із доданими документами про призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням І групи інвалідності. Визнав протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення Регіональному сервісному Центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях МВС (філія ГСЦ МВС) документів стосовно призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням І групи інвалідності. Зобов'язав Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) (повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України “Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року. Зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із доданими документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням І групи інвалідності і прийняти відповідне рішення по суті (про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги) згідно вимог ст. 23 Закону України “Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
05.05.2025 позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
05.05.2025 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) підготував висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про міліцію» та разом з документами передбаченими п. 7 Порядку № 850 направив до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.
Відповідно до висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги (а.с. 18) Начальник відділу координації пенсійних питань МВС України Тетяна Андрійчук 04.06.2025 прийняла рішення про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.
Листом від 19.06.2025 № 14423/05-2025 МВС України повідомило Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) про прийняте рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, зазначивши, що встановлення заявникові першої групи інвалідності та 90% втрати професійної працездатності відбулось у період понад 2 роки від дати встановлення 25% втрати професійної працездатності (у 2010 році), що суперечить умовам пункту 4 Порядку № 850.
Відмову МВС України в призначенні одноразової грошової допомоги позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон № 565-XII.
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
У разі отримання працівником міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому розмір одноразової грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», якою затвердив Порядок № 850 (далі - Порядок № 850), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку № 850).
Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зазначає, що положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII, не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Отже, на думку суду, оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Суд зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 711/1837/18 відступив від висновку, викладеного у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містився висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності та сформував такі правові висновки:
(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;
(2) Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон № 580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;
(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;
(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.
Також вказані висновки застосовані в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 696/575/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 711/1837/18, від 11 вересня 2024 року у справі № 440/5984/20.
Суд встановив, що відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 18.11.2010 серії 10 ААА № 005446 МСЕК № 2 Черкаської області 18.11.2010 встановила позивачу 25% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 26.04.2024 серії 12 ААА № 066838 Обласна МСЕК № 1 встановила позивачу 90% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до довідки до Акту огляду від 26.04.2024 серії 12 ААГ № 430689 Обласна МСЕК № 1 встановила позивачу I групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Встановлені обставини вказують на те, що між первинним встановленням позивачу ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (18.11.2010) та установленням І групи інвалідності (26.04.2024) минуло понад два роки, у зв'язку із чим суд доходить висновку, що позивач не набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення І групи інвалідності.
Суд врахував, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає помилковим застосування МВС України п. 4 Порядку № 850 та зазначає, що 26.04.2024 йому встановлено інвалідність вперше, за наслідками первинного огляду.
Під час надання оцінки такому покликанню, суд зазначає, що первинний огляд позивача здійснений 18.11.2010, за наслідками якого МСЕК № 2 Черкаської області 18.11.2010 встановила позивачу 25% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 18.11.2010 серії 10 ААА № 005446, що наявна у матеріалах справи).
Таким чином, установлення позивачу І групи інвалідності (26.04.2024) здійснено за наслідками повторного його огляду МСЕК, у зв'язку із чим вказані покликання позивача суд відхиляє.
Суд врахував, що висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (а.с. 18) із візуванням 04.06.2025 начальниці відділу координації пенсійних питань МВС України Тетяни Андрійчук є за своїм змістом рішенням про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення йому І групи інвалідності у понад дворічний строк після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, МВС України діяло у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача, звільненого від сплати судових витрат не підлягають задоволенню, а відповідачі не надали доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач-1 - Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684);
3) відповідач-2 - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) (21010, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, код ЄДРПОУ 45400935).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 21.10.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК