20 жовтня 2025 року справа № 580/9196/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом за позовом за ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконним та скасування припису,
встановив:
13 серпня 2025 року ОСОБА_1 подала позов до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:
1) визнати незаконним та скасувати Припис Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про недопущення повторних порушень № 12-П від 29.05.2025;
2) визнати незаконними дії членів комісії Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) - заступника начальника Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) Хороленко Марини, головного спеціаліста Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) Некрасової Валентини щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Носань Н.С. та складення акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Носань Н.С. від 28.05.2025 № 25-А.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що проведеною перевіркою та оскаржуваним приписом, виданим за її результатами, завдано шкоди її інтересам, оскільки в її дії під час виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» були законними, відповідали нормам матеріального та процесуального права, а тому органом контролю безпідставно сформовано висновок про порушення мною ч. 3 ст. 12 КУзПБ, абз. 2 п. 1 Порядку № 3105/5 від 10.09.2020. Окрім цього, встановлене за результатами перевірки необгрунтоване порушення норм вищевказаних нормативно правових актів органом контролю створює умови, за яких можливе притягнення її до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством, що у свою чергу порушує її конституційне право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України, оскільки одним із видів дисциплінарного стягнення є в тому числі позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Залишення без належного реагування винесені органом контролю приписи, які не ґрунтуються на нормах матеріального права, безпосередньо завдають шкоди її інтересам, як арбітражного керуючого, тому вважає наявність достатніх підстав для оскарження такого рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 10.04.2013 отримала свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 548, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.03.2013 № 371/5.
Директором ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» Чебарджі Захарія подано скаргу від 06.03.2025 № 1/06-03.
Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) в період з 13.05.2025 по 19.05.2025, на підставі скарги директора ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» Чебарджі Захарія від 06.03.2025 № 1/06-03, доручення Міністерства юстиції України від 20.03.2025 № 40089/40557-33-25/21.1 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого Носань Н.С.», проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача, як арбітражного керуючого.
Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) 28.05.2025 складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни № 25-А, відповідно до якого встановлено порушення, а саме: «ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно якої під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено) та абзацу 2 пункту 1 Порядку проведення аналізу фінансово господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 10.09.2020 № 3105/5, в частині не проведення арбітражним керуючим Носань Н.С. призначеного судом розпорядником майна ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» до проведення перших зборів кредиторів ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ», тобто до 05.02.2025».
Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) за результатами вищевказаної перевірки винесено припис від 29.05.2025 № 12-П, щодо недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень
Не погоджуючись з діями відповідача та приписом від 29.05.2025 № 12-П позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) від 18.10.2018 № 2597-VIII, який замінив собою Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За наведеними у статті 1 КУзПБ визначеннями, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.
Згідно з частиною першою статті 3 КУзПБ, державний орган з питань банкрутства, з-поміж іншого, встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства.
Відповідно до статті 10 цього Кодексу арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено) (частина третя статті 12 КУзПБ).
Положеннями статті 20 КУзПБ визначено, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства та саморегулівною організацією арбітражних керуючих.
Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.
Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 228, Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань банкрутства. Мін'юст є державним органом з питань банкрутства.
Згідно підпункту 52, пункту 4 Положення, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання арбітражними керуючими вимог законодавства з питань банкрутства та здійснює такий контроль; бере участь у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов'язки учасника у справі про банкрутство.
Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (далі - перевірка), повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (далі - Дисциплінарна комісія) про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності встановлює Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 №3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за №1228/34199 (далі - Порядок №3928/5).
Пунктом 2 розділу І Порядку №3928/5 передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін'юсту (далі - територіальні органи Мін'юсту) за згодою Мін'юсту. Мін'юст та його територіальні органи є органами контролю.
Згідно з пунктами 3, 6, 7 та 9 розділу ІІ Порядку №3928/5, здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
Пунктами 6, 7 та 9 розділу ІІ Порядку № 3928/5 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.
Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.
Позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін'юсту за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами четвертим, п'ятим пункту 6 цього розділу.
Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Порядку, орган контролю проводить перевірку за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки (планової/позапланової) не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. Під час обчислення зазначених строків має враховуватись час на пересилання поштової кореспонденції, установлений законодавством, у разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим поштовим відправленням.
Судом встановлено, що повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 28.04.2025 № 25 надійшло на адресу електронної пошти позивача 30.04.2025, разом із декількома електронними файлами у форматі PDF.
Статтею 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що обов'язковий реквізит електронного документа обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді елекронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що накладанням електронного підпису та/ або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у томі числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікаційний електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Судом встановлено, що надіслані на адресу електронної пошти документи від органу контролю не містили будь-яких електронних підписів чи печаток, що підтверджується відомостями, отриманими із веб-сайту czo.gov.ua Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України, який дозволяє перевірити наявність електронних цифрових підписів у файлі.
Таким чином надіслані органом контролю документи на адресу електронної пошти позивача не мають юридичної сили, в тому числі і повідомлення про проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 28.04.2025 № 25, та посвідчення на проведення позапланової перервірки діяльності арбітражного керуючого від 28.04.2025 № 25.
Поштою дані документи надійшли на адресу офісу арбітражного керуючого 06.05.2025, що підтверджується інформацією про рух листа з офіційного веб-сайту АТ «УКРПОШТА», трекінговий номер - 4900900083101. Разом із тим, оскільки перевірку було призначено на 13.05.2025 - комісією органу контролю не було належним чином повідомлено розпорядника майна про проведення перевірки згідно пункту 14 розділу ІІ Порядку, тим самим було допущено порушення.
Крім того, відповідно до абз. 6 п. 6 р. VI Порядку, у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині Акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання Акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині Акта перевірки не зазначаються.
Висновок комісії органу контролю щодо наявності в діях позивача порушення базується виключно на даті подання відповідного аналізу фінансово господарської діяльності боржника до господарського суду, разом із тим, суд зауважує, що ні положеннями КУзПБ, Порядком № 3105/5 та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 не визначено чітких строків подання такого аналізу до суду.
Орган контролю допускає припущення, що аналіз виконаний після дати проведення першого засідання зборів кредиторів ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ», але разом із тим у своєму ж Акті спростовує дане твердження, оскільки згідно витягу з описової частини Акту, вбачається, що комісія сама стверджує, що «…кредитори на зборах були проінформовані про результати проведеного розпорядником майна ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» аналізу, за результатами якого встановлено, що боржник знаходиться у стані критичної неплатоспроможності».
Враховуючи вищевикладене, дії членів комісії Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) - заступника начальника Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) Хороленко Марини, головного спеціаліста Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) Некрасової Валентини щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Носань Н.С. та складення акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Носань Н.С. від 28.05.2025 № 25-А.
Щодо встановлених порушень суд зазначає таке.
Суд зазначає, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки являлась скарга директора ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» Чербаджі З.Ф. на неналежне виконання позивачем обов'язків розпорядника майна ТОВ «БК АБРІС СТРОЙ» у справі № 904/2332/24, яка порушена ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024, зокрема:
1) ненадання відповідей на адвокатські запити представника боржника адвоката Ткаченко О.В., представника кредитора ОСОБА_2 адвоката Коваля О.В. та адвоката Павлової Ю.М.;
2) невжиття заходів розпорядником майна ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» до недопущення виникнення конфлікту інтересів чи потенційного конфлікту інтересів, неповідомлення господарському суду про конфлікт інтересів;
3) порушення порядку проведення зборів та комітету кредиторів боржника;
4) дотримання розпорядником майна вимог щодо нерозголошення відомостей, що стали відомі у зв'язку із діяльністю на підприємстві боржника;
5) порушення порядку розкриття кредиторам інформації про хід провадження у справі та фінансового стану боржника;
6) порушення порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлення за результатами аналізу наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
7) невжиття розпорядником майна заходів щодо захисту майна боржника;
8) не розроблення розпорядником майна плану санації боржника та неподання його на розгляд зборам кредиторів;
9) невиконання розпорядником майна ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/2332/24 щодо накладення арешту на рахунок боржника в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в цілях забезпечення вимог кредиторів;
10) неправильного формування складу витрат арбітражного керуючого у звіті про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування понесених витрат;
11) неповідомлення господарського суду про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даних обліку боржника;
12) неналежного включення до звіту про витрати арбітражного керуючого витрат на юридичні послуги ФОП ОСОБА_3
Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) 28.05.2025 складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 25-А, відповідно до якого встановлено порушення, а саме: «ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно якої під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено) та абзацу 2 пункту 1 Порядку проведення аналізу фінансово господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 10.09.2020 № 3105/5, в частині не проведення арбітражним керуючим Носань Н.С. призначеного судом розпорядником майна ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ» до проведення перших зборів кредиторів ТОВ «БК «АБРІС СТРОЙ», тобто до 05.02.2025».
Згідно ч. 3 ст. 44 КУзПБ, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку проведення аналізу фінансово господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5 (надалі - «Порядок»), арбітражний керуючий, призначений судом розпорядником майна, проводить Аналіз до проведення перших зборів кредиторів та подає результати Аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
Згідно пункту 1 розділу І Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (надалі - «Методичні рекомендації»), ці методичні рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації (далі - аналіз).
Об'єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності.
Пунктом 2.1. розділу ІІІ Методичних рекомендацій визначено, що оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. За результатами аналізу показників складається висновок про спрямованість змін та їх вплив на стан платоспроможності підприємства. Визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі.
Таким чином, розпорядник майна зобов'язаний провести вищевказаний аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства, та надати його господарському суду, разом із документами, що підтверджують викладену в ньому інформацію. Разом із тим, нормами матеріального права не визначено обов'язку розпорядника майна надавати такий аналіз зборам кредиторів на першому засіданні комітету кредиторів.
В ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у справі № 904/2332/24 було зобов'язано розпорядника майна: «… підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію».
Таким чином, сукупність вищевказаних норм матеріального права вказують на те, що висновок органу контролю стосовно наявності порушень в діях позивача є помилковим, та не ґрунтується на нормах матеріального права, а тому Припис про недопущення повторних порушень від 29.05.2025 № 12-П є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин, про які заявляє особа, висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами та належними доказами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
З системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, наявність підстав для його задоволення, у зв'язку із чим покладає на відповідача понесені позивачем витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати Припис Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про недопущення повторних порушень № 12-П від 29.05.2025.
Визнати незаконними дії членів комісії Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) - заступника начальника Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) Хороленко Марини, головного спеціаліста Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) Некрасової Валентини щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Носань Н.С. та складення акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Носань Н.С. від 28.05.2025 № 25-А.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА