про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2025 року справа № 580/11437/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
13 жовтня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », викладене у листі від 12.05.2025 р. № 502/15/6451, про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди;
2) визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладене у листі від 28.07.2025 № 116/ВихЗВ1150379, про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди;
3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової -винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року;
4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, відповідно до постанови Кабінету України №153 від 11.02.2025, у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Частиною 1 ст. 5 КАС України унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформульовані позовні вимоги.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Суддя зазначає, що позовні вимоги не містять фактичних та юридичних обгрунтвань.
Зокрема позовні вимоги «визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, відповідно до постанови Кабінету України №153 від 11.02.2025, у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень» є не обгрунтованими оскільки, в позовній заяві не зазначено в чому полягає бездіяльнясть Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 (зокрема, які дії повинні були бути здійсненні відповідачем, але не вчинені ним тощо…..).
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.
СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА