Рішення від 20.10.2025 по справі 560/11395/25

Справа № 560/11395/25

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» додаткової грошової винагороди за його участь у заходах з відсічі та стримування збройної агресії з 04.04.2022 по 06.07.2022 в районі бойових дій в розмірі 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у таких заходах;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» додаткову винагороду за його участь у заходах з відсічі та стримування збройної агресії з 04.04.2022 по 06.07.2022 в районі бойових дій, що становить 309998 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу на посаді командира першого стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (станом на 2022 рік - 32 полк Національної гвардії України). 04.04.2022 позивач на виконання вимог бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 р. №1320т, розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 №612т, начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 03.04.2022 №6/2/1-1044т, посвідчення про відрядження від 04.04.2022 № 415 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 04.04.2022 №84 для виконання бойових завдань, захисту Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації відбув у відрядження з міста Полтава до міста Харків. У посвідченні про відрядження від 04.04.2022 №415, вказано місце відрядження: Національна академія Національної гвардії України (м. Харків). У графі «строк відрядження» вказано дату, з якої почалося відрядження - 04.04.2022. У графі «мета відрядження»: для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Командир військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України видав наказ по стройовій частині від 04.04.2022 №84, згідно з яким позивач вважається таким, що вибув з 04.04.2022 у службове відрядження до Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 25.08.2022 №235, позивач вважається таким, що прибув із службового відрядження 25.08.2022, в яке відбув за наказом від 04.04.2022 №84. Надалі у період з 25.08.2022 по 28.03.2023 позивач приймав безпосередню участь у складі свого підрозділу у бойових діях та заходах з національної безпеки, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, що підтверджується довідкою про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій відносно лейтенанта ОСОБА_1 .. На думку позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 04.04.2022 по 06.07.2022, внаслідок чого звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу на посаді командира першого стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (станом на 2022 рік - 32 полк Національної гвардії України).

04.04.2022 позивач на виконання вимог бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 р. №1320т, розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 №612т, начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 03.04.2022 №6/2/1-1044т, посвідчення про відрядження від 04.04.2022 № 415 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 04.04.2022 №84 для виконання бойових завдань, захисту Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації відбув у відрядження з міста Полтава до міста Харків.

У посвідченні про відрядження від 04.04.2022 №415, вказано місце відрядження: Національна академія Національної гвардії України (м. Харків). У графі «строк відрядження» вказано дату, з якої почалося відрядження - 04.04.2022. У графі «мета відрядження»: для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Командир військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України видав наказ по стройовій частині від 04.04.2022 №84, згідно з яким позивач вважається таким, що вибув з 04.04.2022 у службове відрядження до Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 25.08.2022 №235, позивач вважається таким, що прибув із службового відрядження 25.08.2022, в яке відбув за наказом від 04.04.2022 №84.

У період з 26.08.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 31.10.2022, з 07.11.2022 по 26.12.2022, з 26.12.2022 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 28.03.2023 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах з національної безпеки, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, що підтверджується довідкою про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) № 846 від 25.04.2023.

При цьому позивач вважає, що відповідачем протиправно йому не здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень за період з 04.04.2022 по 06.07.2022, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі по тексту - Постанова №168).

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктами 2-1, 3 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.

Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Згідно з пунктом 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Отже, з огляду на вказані норми суд дійшов висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.

Разом з тим, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 04.04.2022 №84, виданого на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 р. №1320т, розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 №612т, начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 03.04.2022 №6/2/1-1044т, посвідчення про відрядження від 04.04.2022 № 415, ОСОБА_1 , командир першого стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону, вибув у службове відрядження до Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) з 04.04.2022 для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Судом встановлено, що у посвідченні про відрядження від 04.04.2022 №415, вказано місце відрядження: Національна академія Національної гвардії України (м. Харків). У графі “строк відрядження» вказано дату, з якої почалося відрядження - 04.04.2022. У графі “мета відрядження»: для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Також, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 25.08.2022 №235 позивач вважається таким, що прибув із службового відрядження 25.08.2022, в яке відбув за наказом від 04.04.2022 №84.

Окрім того, відповідно до довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) № 846 від 25.04.2023 позивачу у період з 26.08.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 31.10.2022, з 07.11.2022 по 26.12.2022, з 26.12.2022 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 28.03.2023 приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах з національної безпеки, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення.

Оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач - ОСОБА_1 , проходячи військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у визначені періоди виконував завдання з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, що підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 04.04.2022 №84, виданого на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 р. №1320т, розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 №612т, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.04.2022 №6/2/1-1044т, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 25.08.2022 №235 та посвідченням про відрядження від 04.04.2022 №415.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється за умови документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони. Такими документами є накази командирів (начальників), бойові розпорядження, журнали бойових дій, рапорти командирів підрозділів, а також довідки встановленої форми.

З наявних у матеріалах справи документів убачається, що позивач перебував у службовому відрядженні у м. Харкові, де у складі Національної гвардії України виконував бойові завдання, визначені вищим командуванням, у тому числі на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 №1320т.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач фактично і документально підтвердив свою безпосередню участь у бойових діях та заходах з відсічі і стримування збройної агресії в період з 04.04.2022 по 06.07.2022, у зв'язку з чим він має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Разом з тим, визначення конкретного розміру грошових сум, що підлягають виплаті, належить до компетенції командування військової частини як розпорядника коштів, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 04.04.2022 по 06.07.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 04.04.2022 по 06.07.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 04.04.2022 по 06.07.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя І.І. Тарновецький

Попередній документ
131203159
Наступний документ
131203161
Інформація про рішення:
№ рішення: 131203160
№ справи: 560/11395/25
Дата рішення: 20.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.10.2025)
Дата надходження: 01.07.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ТАРНОВЕЦЬКИЙ І І