Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 жовтня 2025 року Справа № 520/19647/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Садової М.І.,
за участю секретаря судових засідань Гурець В. В.,
представника позивача Яковлева Є. В.,
представника відповідача Македонського О. В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить (з урахуванням уточнених вимог): - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2025/000127/2 від 05.05.2025; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000373 від 05.05.2025; - вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що 05 травня 2025 року ТОВ «ПОЛИ-ТРЕЙД» здійснило митне оформлення товару «пробки з недорогоцінних металів, пробки корончасті для пляшок CROWN OBOLON UKRAINE» відповідно до договору поставки з нерезидентом компанією ASTIR Vitogiannis Bros SingleMember SA (Греція) № 1-23/06/2023 від 23.06.2023 р. Митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (вартість операції) у розмірі 59884,20 євро. Разом з митною декларацією № 25UA401020019453U8 було подано повний пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України (далі - МКУ). Після аналізу документів митний орган витребував додаткові документи, на що позивач надав прайс-лист та пояснення щодо різниці в сумі оплати. Однак, Вінницька митниця винесла рішення про коригування митної вартості № UA401000/2025/000127/2 від 05.05.2025 року за резервним методом (ст. 64 МКУ), посилаючись на розбіжності в сумі інвойсу та оплати, та видала картку відмови № UA401020/2025/000373 від 05.05.2025 року. Позивач вважає ці дії протиправними, оскільки надані документи підтверджують митну вартість за основним методом, розбіжності пояснено, а застосування резервного методу необґрунтоване та не містить необхідних розрахунків і пояснень. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України просить вирішити питання розподілу судових витрат.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову. Наводить аргументи про наявність розбіжностей у документах (сума інвойсу 59884,20 євро, оплата 58909,50 євро), що відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ дало підстави витребувати додаткові документи. Надані позивачем додаткові документи не підтверджують дійсну вартість. Застосування резервного методу обґрунтоване відсутністю інформації для обрання інших методів. Просить у позові відмовити. Разом із тим навели заперечення щодо розподілу судових витрат у цій справі.
У додаткових поясненнях позивач повторює аргументи позовної заяви, додаючи, що заборгованість 604,20 євро сплачено 08.05.2025, а товар випущено за скоригованою декларацією № 25UA401020019550U8. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить такі задовольнити.
У судовому засіданні сторона відповідача заперечила проти прозову та просить у такому відмовити з підстав викладених у заяві по суті.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛИ-ТРЕЙД» надало для митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) № 25UA401020019453U8 від 05.05.2025 з метою ввезення в Україну пробки з недорогоцінних металів, пробки корончасті для пляшок «CROWN OBOLON UKRAINE». Митна вартість товару була визначена у розмірі 2944891,58 грн.
Разом із митною декларацією декларант надав до Вінницької митниці документи для підтвердження митної вартості товару і обрав метод її визначення (основний метод - за ціною, визначеною у договорі).
Для митного оформлення товару і підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав відповідачу повний пакет документів та інформації, передбачений ст. 53 Митного кодексу України (надалі - МК України), а саме: - рахунок-фактура (інвойс) Т05128 від 29.04.2025; - автотранспортна накладна 020815 від 29.04.2025; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А1504725 від 29.04.2025; - статус особи, яка подає митну декларацію; - банківський платіжний документ, що стосується товару 851 від 10.04.2025; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 60187 від 29.04.2025; - документ що підтверджує вартість перевезення товару 9436 від 29.04.2025; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.10.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.01.2025; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 1-23/06/2023 від 23.06.2023; - договір про надання послуг митного брокера 29052018/26 від 29.05.2018; - технічна інформація від 29.04.2025; - копія митної декларації країни відправлення 25GREX4006010994B8 від 29.04.2025.
Після подання МД та аналізу наданих документів та інформації відповідач розпочав процедуру консультацій із декларантом про витребування додаткових документів, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 МКУ та документи, що підтверджують числове значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів, а саме: Також декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника; 3) специфікації виробника товару; 4) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи за власним бажанням декларанта.
Позивачем було надано додатково прайс-лист від 24.03.2025, а також додатково надано лист з роз'ясненням різниці суми в інвойсі та фактично сплаченої суми. Листом № 1 від 05.05.2025 повідомлено, що надати додаткові документи не має можливості та попросив видати рішення щодо вартості товару.
За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000127/2 від 05.05.2025. Згідно з цим рішенням (графа 31) відповідач здійснив митну оцінку товару за 6-м (резервним) методом визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала ЕМД від 11.03.2025 № UA209190/2025/006292, за якою оформлено схожий товар за основним методом «пробки корончаті з недорогоцінних металів-кроненкорки з літографією CB BEER NO PILSNER - 1368500 шт. Всього 1368500 шт. Призначені для закупорювання пляшок в пиво-безалкогольній промисловості» рівень митної вартості складає 3,79 євро за 1 кг.
Відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000373 від 05.05.2025. Цю відмову було обґрунтовано неможливістю здійснення митного оформлення товарів, у зв'язку з тим, що в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та необхідністю подання нової МД із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/00126/2 від 05.05.2025. номер Рішення був зазначений невірно та скоригований на UA401000/2025/000127/2 від 05.05.2025.
З урахуванням коригувань, визначених у рішенні № UA401000/2025/000127/2 від 05.05.2025, позивач подав скориговану МД № 25UA401020019550U8 від 05.05.2025, на підставі якої товар було випущено до вільного обігу на території України.
Позивач не погоджується з висновками відповідача, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000127/2 від 05.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000373 від 05.05.2025, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що призвело до збільшення розміру митних платежів на 187169,30 грн, у зв'язку із чим просить їх скасувати та з метою захисту свої порушених прав звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).
Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
За правилами статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (частина 2 статті 64).
Виходячи з вищевикладеного Митний кодекс України вказує на те, що у випадку застосування резервного методу митна вартість обов'язково повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Суд установив, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару є митна декларація UA209190/2025/006292 від 11.03.2025 за якою оформлено схожий товар за основним методом: « 1.Пробки корончасті з недорогоцінних металів - кроненкорки з літографією CB BEER NO PILSNER-1368500 шт. Всього 1368500 шт кроненкорків. Призначені для закупорювання пляшок в пиво-безалкогольній промисловості.», рівень митної вартості складає 3,79 Євро за кг.
Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа №804/1755/17), від 15.10.2024 (справа № 520/6058/24).
Суд повторно відмічає, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
Попри те, рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаному рішенні не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Суд критично оцінює застосування митницею ціни - 3,79 Євро за кг. за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
Відповідач не обґрунтував, як саме сформовано вартість, які складові враховано, та не навів коригувань на обсяг партії, умови поставки чи комерційні умови. Верховний Суд у постановах від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17 та від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 неодноразово наголошував, що наявність у системі аналізу інформації про вищу вартість подібного товару не є підставою для автоматичного коригування митної вартості.
Позивач надав усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість за основним методом.
Так, згідно ч.1,2,3 ст.57 МК України, зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, с перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У відповідності до ст.60 МК України передбачений метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
У відповідності до ст.64 МК України передбачений резервний метод.
Однак, митний орган спочатку вказує на метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів «... Аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби вказує, що різень митної вартості подібних товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим, ніж заявлений...», а далі здійснює корегувальний розрахунок за резервним методом «...Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ...».
Таким чином, митним органом ухвалено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, оскільки митниця повинна була застосувати для підрахунку ціни товару метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а не резервний метод.
Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 р. у справі № 520/10381/2020.
Відповідач посилається на спрацювання ризиків АСАУР та вищу митну вартість аналогічних товарів як підставу для коригування.
Спрацювання ризиків АСАУР не є підставою для автоматичного витребування додаткових документів чи коригування вартості. Воно вимагає ретельного аналізу поданих документів (постанова ВС від 20.09.2023, справа №821/411/18; постанова ВС від 16.06.2023, справа №825/2410/16).
З огляду на викладене суд дійшов переконання, що застосування митним органом резервного методу у рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів не відповідає положенню ст. 38, 39, 64 МК України.
Щодо розбіжності вартості в рахунку-фактурі від 29.04.2025 № Т05128 та в наданій платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах 851 від 10.04.2025, суд прийшов наступного.
ТОВ «ПОЛИ-ТРЕЙД» надало митному органу пояснення щодо різниці 974,70 євро між рахунком-фактурою № Т05128 від 29.04.2025 та платіжною інструкцією № 851 від 10.04.2025. Вона виникла через передплату 370,50 євро з попередньої поставки, яка була врахована при оплаті нової партії. Однак фактично було поставлено більше товару, що спричинило заборгованість 604,20 євро, яка була сплачена пізніше.
Усі документи проформа-інвойс, остаточний інвойс, рахунки за транспортування були надані митному органу, що дозволяло встановити причину розбіжності. Ціна товару підтверджена в євро за 1000 шт.
Отже твердження відповідача про розбіжності є необґрунтованим, оскільки всі числові значення митної вартості були підтверджені, і підстав для застосування резервного методу не було.
Враховуючи наведене вище, провівши аналіз поданих доказів, як окремо кожен так і в їх сукупності, суд прийшов переконання про те, що жодних розбіжностей, наявності ознак підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари не встановлено, адже усі дії щодо ціни та подальшої її зміни підтверджено як самим контрактом, так і додатковими інвойсом. Дії сторін з цього питання були послідовним, жодних ознак які б свідчили про їх невідповідність між собою не установлено. Відповідачем не підтверджено належними доводами неправильність визначення митної вартості позивачем за основним методом та таке відповідачем не спростовано, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості слід визнати протиправним, у зв'язку із чим таке підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД" необхідно задовольнити повністю.
У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Щодо сплати позивачем судового збору у розмірі 1818,00 грн за подання заяви про уточнення позовних вимог суд зазначає, що оскільки така заява була повернута позивачу ухвалою суду від 24.09.2025, а відтак позивач має право подати до суду клопотання про повернення сплаченого судового збору у розмірі 1818,00 грн у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 05 травня 2025 року № UA401000/2025/000127/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД" судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД", місцезнаходження - місто Харків, вулиця Алчевських, будинок № 25-В, ЄДРПОУ 40548267;
відповідач Вінницька митниця Державної митної служби України, місцезнаходження - місто Вінниця, вулиця Лебединського, будинок № 17, код ЄДРПОУ 43997544.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 21.10.2025.
Суддя М. І. Садова