Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 жовтня 2025 р. №643/7569/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ21910427) визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії
До Салтівського районного суду міста Харків звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківської області Управління обслуговування громадян; Відділ обслуговування громадян № 15 (сервісний центр)/ від 15.01.2024року № 203040018793 та Головного Управління Пенсійного Фонду в Дніпропетровській області /Управляння пенсійного Забеспечення, надання Страхових Виплат, Соціальних Послуг, Житлових Субсідій та Пільг, Відділ Призачення Пенсій/ від 24.01.2025р. № 20304001879315 про відмову в призначенні пенсії по інвалідності.
2. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківської області /Управління обслуговування громадян; Відділ обслуговування громадян № 15 (сервісний центр)/ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди навчання та роботи:
- 01.09.1992p. - 30.06.1993р. Харківське професійно технічне училище № 40 за фахом кравець легкого жіночого одягу;
- 01.09.1994p. - 28.06.1999р. Українська Інженерно Педагогічна Академія за спеціальністю: "Професійне навчання. Апарати, прилади, обладнання та автоматизація хімічних виробництв", тобто 7 років навчання;
- 01.12.1993-31.08.1994р.- швея 3 розряду, цех № 4 Державного підприємства «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків;
- 23.09.2005 р. по 23.09.2008р. декретну відпустку по догляду за дитиною до 3-х років-дочки- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачами протиправно відмовлено у призначенні їй пенсії за інвалідністю не зарахувавши до страхового стажу період її роботи: з 01.09.1992 p. по 30.06.1993р. у Харківському професійно технічному училищі № 40 за фахом кравець легкого жіночого одягу; з 01.09.1994p. по 28.06.1999р. в Українській Інженерно Педагогічній Академії за спеціальністю: "Професійне навчання. Апарати, прилади, обладнання та автоматизація хімічних виробництв", тобто 7 років навчання; з 01.12.1993-31.08.1994р.- швея 3 розряду, цех № 4 Державного підприємства «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків; з 23.09.2005 р. по 23.09.2008р. декретну відпустку по догляду за дитиною до 3-х років-дочки- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харків від 16.05.2025 р. по справі №643/7569/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішень від 15.01.2024 №203040018793, від 24.01.2025 № 203040018793 та зобов'язання вчинити певні дії, направлено для розгляду за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду (61022, м.Харків, майдан Свободи, 6).
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито спрощене провадження по справі.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачам до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зверталася 09.01.2025 територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та документами на призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №203040018793 від 15.01.2024 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 11 років.
24.05.2025 позивач повторно звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та документами на призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення від 24.01.2025р. № 20304001879315, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за по інвалідності відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підставою для відмови в призначенні пенсії в вказаному рішенні вказано, що у заявника станом на дату звернення відсутній необхідний страховий стаж. До страхового стажу Позивача не зараховано наступні періоди роботи згідно записів трудової книжки:
- з 01.12.1993 по 31.08.1994, оскільки нечитабельна печатка при звільненні;
- з 22.11.1999 по 17.07.2001, оскільки відсутня повна сплата внесків в реєстрі застрахованих осіб. Період враховано частково з 22.11.1999 по 31.05.2001 з урахуванням сплати внесків;
- з 03.10.2002 по 23.05.2003 за трудовою, оскільки відсутня повна сплата внесків в реєстрі застрахованих осіб. Період враховано частково з 03.10.2002 по 31.12.2002 з урахуванням сплати внесків;
- з 24.05.2003 по 16.12.2003, оскільки відсутня сплата внесків в реєстрі застрахованих осіб.
З огляду на викладене вище, загальний страховий стаж Позивача, за наслідками розгляду поданих документів, склав 02 роки 0 місяців 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності.
Не погоджуючись з рішеннями відповідачів, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).За змістом пункту 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спірні правовідносини регулював Закон України «Про пенсійне забезпечення».
Положеннями ч. 1 ст. 56 вказаного Закону було передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Зазначені норми права вказують на те, що першочергово страховий стаж встановлюється на основі трудової книжки і лише в разі її відсутності або відсутності записів у трудовій книжці трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Щодо періоду роботи з 01.12.1993 по 31.08.1994р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка надала відповідачу трудову книжку серії НОМЕР_1 яка містить записи про періоди роботи позивачки, зокрема, з 01.12.1993 по 31.08.1994р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків.
Разом із тим, записи в трудовій книжці позивачки Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнало недостатніми для підтвердження трудового стажу.
Відповідачем вказано, що до страхового стажу не зараховано, зокрема, період роботи з 01.12.1993 по 31.08.1994р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків, оскільки у трудовій книжці нечитабельна печатка про звільнення.
У спірний період роботи позивача порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
За змістом пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відтак, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця.
Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, в зв'язку з чим недотримання правил ведення трудової книжки не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи якій належить трудова книжка, та відповідно не може впливати на її особисті права.
Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, в тому числі і щодо вирішення питання призначення пенсії за віком.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці.
Наявні у справі докази свідчать, що вказаний вище період роботи з 01.12.1993 по 31.08.1994р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків підтверджено записами у трудовій книжці позивача, запис про прийняття на роботу та звільнення позивача відповідно до наказів засвідчений підписом та містить відбиток печатки.
Також суд враховує, що відповідач не ставить під сумнів достовірність записів, внесених до трудової книжки позивача, а вказує на окремі недоліки під час заповнення трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не врахувало, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи до страхового стажу, оскільки визначальним для вирішення питання про призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Таким чином, зазначені відповідачем недоліки щодо нечитабельності печатки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 58 Закону №1058-VІІ визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.01.2025р. № 20304001879315 в частині неврахування періоду роботи з 01.12.1993 по 31.08.1994 р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків.
Проте, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд зазначає наступне.
Положеннями п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Викладене, на переконання суду, свідчить, що з урахуванням принципу екстериторіальності зобов'язання здійснити зарахування до стажу періоду роботи з 01.12.1993 по 31.08.1994 р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків має здійснюватися саме тим територіальним органом Пенсійного фонду України, якого було уповноважено розглядати подану особою заяву вперше, тобто саме Головне Управління Пенсійного Фонду в Дніпропетровській області.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.12.1993 по 31.08.1994 р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків.
Щодо зарахування до стажу роботу позивача період з 01.09.1992p. по 30.06.1993р. в Харківському професійно технічному училищі № 40 за фахом кравець легкого жіночого одягу; з 01.09.1994p. по 28.06.1999р. Українська Інженерно Педагогічна Академія за спеціальністю: "Професійне навчання. Апарати, прилади, обладнання та автоматизація хімічних виробництв", тобто 7 років навчання та з 23.09.2005 р. по 23.09.2008р. декретну відпустку по догляду за дитиною до 3-х років-дочки- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд відмовляє, оскільки по-перше трудова книжка записів про такі періоди не містить, по-друге позивачем не надано жодного іншого доказу, який би підтвердив право позивача на зарахування вказаних періодів до стажу позивача, як то архівні довідки, дипломи, свідоцтво про народження дитини та інше.
Крім того, суд зауважує, що дослідивши записи в трудовій книжці встановлено, що період декретної відпустки з 23.09.2005 р. по 23.09.2008р. частково співпадає з періодами роботи, а саме з 17.05.2005 по 01.10.2006 та інша дата звільнення вказано 01.12.2006, що виключає можливість повторного зарахування декретної відпустки за вказані періоди.
Аналогічна ситуація щодо періодів навчання, які також частково співпадають з записами трудової книжки періодів роботи.
Суд зауважує, що будь-яких пояснень щодо неузгодженості із датами записів трудових і дат навчання та перебування у декретній відпустці позивачем в позовній заяві не вказано, як і не надано належних та допустимих доказів навчання та перебування у декретній відпустці.
Більш того, спірне рішення взагалі не містить висновків про не зарахування вказаних періодів.
Позовна заява не містить вимог щодо оскарження дій відповідача в частині не зарахування періодів, які вказані в оскаржуваному рішенні від 24.01.2025р. № 20304001879315, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за по інвалідності відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме з 22.11.1999 по 17.07.2001, з 03.10.2002 по 23.05.2003, з 24.05.2003 по 16.12.2003.
Отже відсутні підстави в зарахуванні періодів з 01.09.1992p. по 30.06.1993р. в Харківському професійно технічному училищі № 40 за фахом кравець легкого жіночого одягу; з 01.09.1994p. по 28.06.1999р. Українська Інженерно Педагогічна Академія за спеціальністю: "Професійне навчання. Апарати, прилади, обладнання та автоматизація хімічних виробництв", тобто 7 років навчання та з 23.09.2005 р. по 23.09.2008р. декретну відпустку по догляду за дитиною до 3-х років-дочки- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасування рішення в цій частині, оскільки воно не містить висновків про не зарахування цих періодів.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківської області Управління обслуговування громадян; Відділ обслуговування громадян № 15 (сервісний центр)/ від 15.01.2024року № 203040018793, оскільки таке рішення не приймалось Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківської області.
Як встановлено вже судом вказане рішення прийнято Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, проте позивачем не визначено його в якості відповідача що виключає можливість суду для його скасування.
Крім того, рішення від 15.01.2024року № 203040018793 вичерпало свою дію після прийняття Головним Управлінням Пенсійного Фонду в Дніпропетровській області рішення від 24.01.2025р. № 20304001879315, після повторного звернення позивача з аналогічною заявою про призначення пенсії за по інвалідності відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а отже воно не порушує прав позивача.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ21910427) визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.01.2025р. № 20304001879315 в частині неврахування періоду роботи з 01.12.1993 по 31.08.1994 р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.12.1993 по 31.08.1994 р. в Державному підприємстві «Виробниче Швейне Об'єднання «Дитячий Одяг» м. Харків.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 2740818084) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 605 грн. (шістсот п'ять) 62 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 21.10.2025.
Суддя Бідонько А.В.