Рішення від 21.10.2025 по справі 520/8315/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

21 жовтня 2025 року № 520/8315/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд.7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд.17,м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Національні традиції", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000053 від 11.03.2025 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000052 від 10.03.2025 року;

- стягнути на користь Приватного підприємства "Національні традиції" витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 17412,62грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50000,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що заперечує проти заявленого позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Вказав, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000053 від 11.03.2025 року та № UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000052 від 10.03.2025 року винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні. При цьому, відповідачем зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених товарів не підтверджується поданими документами, а за результатами аналізу задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями Держмитслужби раніше.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

08.04.2024 року між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (Покупець) та T-MAC TECHNOLOGY CO., LIMITED (Постачальник) укладено контракт № ТМТ20240408.

Між ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» та T-MAC TECHNOLOGY CO., LIMITED укладено Додаткові угоди № б/н від 10.12.2024 та №б/н від 30.12.2024 до Контракту, в яких сторони домовилися доповнити статтю 3 щодо розширення кола вантажовідправників по Контракту.

Абз. 1, 2 ст. 1 Контракту визначено, що: «…Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі - «Товар»). Покупець зобов'язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору».

Абз. 2 ст. 2 Контракту встановлено: «Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку».

Відповідно до ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі…».

Згідно із ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США».

У відповідності до абзацу 2 ст. 5 Контракту: «Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».

Позивачем подано до Вінницької митниці 10.03.2025 року електронну митну декларацію, яка прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060003396U3 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 41493,06 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 05.12.2024 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № TMNT20241205 від 05.12.2024 року; Коносамент (Bill of lading) № WMSS24114410 від 10.12.2024 року; Автотранспортна накладна CMR № 4520 від 06.03.2025 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSAHT3K1 від 05.03.2025 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TMNT20241205 від 05.12.2024 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № T-MAC241025/01 від 25.10.2024 року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-19/03-2025 від 10.03.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № TMNT20241205 від 05.12.2024 року (з перекладом); Додаткова угода до Контракту № б/н від 10.12.2024 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року; Видаткова накладна № TMNT20241205 від 05.12.2024 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № TMNT20241205 від 05.12.2024 року (з перекладом); Комерційна пропозиція № Т-МАС20240327 від 27.03.2024 року (з перекладом); Лист № 03/01-1 від 01.03.2025 року з інформацією від ПП "Національні традиції", що страхування вантажу не здійснювалося; Лист № 03/01-2 від 01.03.2025 року з інформацією від ПП "Національні традиції", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; Лист № TMNT20241205-1 від 05.12.2024 року від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № TMNT20241205-2 від 05.12.2024 року від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Лист № TMNT20241205-3 від 05.12.2024 року від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист № TMNT20241205-4 від 05.12.2024 року від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № TMNT20241205-5 від 05.12.2024 року від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Якісний опис № TMNT20241205 від 05.12.2024 року (з перекладом).

10.03.2025 року відповідачем направлено повідомлення позивачу № 848383, в якому зазначено: «Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів».

11.03.2025 року відповідачем направлено ще одне повідомлення позивачу № 848386, в якому зазначено: «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 08.04.2024 TMT20240408 передбачено, що оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки. Не зважаючи на закінчення тримісячного терміну з дати відвантаження 10.12.2024, в графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-19/03-2025 від 10.03.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "Національні традиції" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями».

11.03.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді № 11/03/25-1 щодо надання додатків до контракту вказано, що Додаткову угоду № б/н від 10.12.2024 року до контракту № ТМТ20240408 від 08.04.2024 ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003396U3 та вона вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 11/03/25-2 щодо надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів зазначено, що статтею 5 Контракту №ТМТ20240408 від 08.04.2024 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №TMNT20241205 від 05.12.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді № 11/03/25-3 щодо надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

- вказано що згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060003396U3 надано калькуляцію собівартості товару № ТMNT20241205 від 05.12.2024 року, а також лист постачальника № TMNT20241205-1 від 05.12.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

- у відповіді № 11/03/25-4 щодо статті 5 Контракту та відсутності в графі 44 МД банківського документу вказано, що статтею 5 Контракту № TMT20240408 від 08.04.2024 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Інвойсом № TMNT20241205 від 05.12.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді № 11/03/25-5 щодо наданого висновку експерта № 20-19/03-2025 від 10.03.2025 та неможливість підтвердження ним митної вартості товарів - Вказано що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, в інвойсі № TMNT20241205 від 05.12.2024 року. Висновок експерта № 20-19/03-2025 від 10.03.2025 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.

- у відповіді № 11/03/25-6 щодо наданого до митного оформлення прайс-листа та не відображення ним «дійсної вартості» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року - Пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист № T-MAC241025/01 від 25.10.2024 року ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003396U3 та цим документом додатково підтверджено правильність визначення митної вартості.

- у відповіді № 11/03/25-7 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № TMNT20241205 від 05.12.2024 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» вказаних документів не вимагається.

- у відповіді № 11/03/25-8 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - За контрактом № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом постачальника № TMNT20241205-2 від 05.12.2024 року, який вже знаходиться у відповідача. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається.

- у відповіді № 11/03/25-9 щодо надання виписки з бухгалтерської документації зазначено, що статтею 5 Контракту № TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Інвойсом № TMNT20241205 від 05.12.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 11/03/25-10 щодо надання копії митної декларації країни експорту (Китай) вказано що декларацію № 25PL322080NSAHT3K1 від 05.03.2025 року ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003396U3 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 11/03/25-11 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями вказано що висновок експерта № 20-19/03-2025 від 10.03.2025 року ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003396U3 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 11/03/25-12 щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - Вказано що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Зазначено, що прайс-лист № Т-MAC241025/01 від 25.10.2024 року ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003396U3 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 11/03/25-13 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) вказано що пунктом 3 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), та лише у випадку наявності такого документа. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № TMNT20241205 від 05.12.2024 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом постачальника № TMNT20241205-5 від 05.12.2024 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

- у відповіді № 11/03/25-14 щодо умов поставки та їх відповідності поданим документам - Відповідно до ст. 3 Контракту № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року, поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку- фактурі) № TMNT20241205 від 05.12.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060003396U3 надано калькуляцію собівартості товару № TMNT20241205 від 05.12.2024 року, a також лист постачальника № TMNT20241205-1 від 05.12.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно - розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме СРТ, а не FOB.

11.03.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000023/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:

- статтею 5 контракту від 08.04.2024 TMT20240408 передбачено, що оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте, не зважаючи на закінчення тримісячного терміну з дати відвантаження 10.12.2024, в графі 44 МД банківський платіжний документ відсутній та на вимогу митного органу до митного оформлення не надано.

- наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-19/03-2025 від 10.03.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацем 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

- наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "Національні традиції" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту.

При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 06.02.2025 № UA500500/2025/003820, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Тканина трикотажна із синтетичних волокон, 100% поліестер, пофарбована, просочення дублювання та покриття пластмасами відсутнє, без вмісту еластомірних та гумових ниток. Країна виробництва: CN» та складає 3,97 USD за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 10.01.2025 № UA100230/2025/000379, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Сітчасті полотна: Тюль з синтетичних матеріалів. Країна виробництва: CN» та складає 4,25 USD за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №3 є МД від 03.02.2025 № UA100330/2025/101758, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Готові вироби, трикотажні: Зразки тканин, що представляють собою набори різноманітних трикотажних полотен, призначені для демонстраційних і рекламних цілей - 35 кг. Країна виробництва: CN» та складає 4,63 USD за кг».

Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2025/000053 від 11.03.2025 року.

Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2025/000053 від 11.03.2025 року та з метою випуску товарів у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, 11.03.2025 року позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ № 25UA401060003466U7, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 478 693,59 гривень.

Окрім цього, 10.03.2025 року позивачем подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію, яка прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060003345U1 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 48497,26 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 27.12.2024 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № TMNT20241227 від 27.12.2024року; Коносамент (Bill of lading) № 23410300 від 30.12.2024 року; Автотранспортна накладна CMR № 0317 від 04.03.2025 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25ROCT1900B16494L1 від 04.03.2025року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TMNT20241227 від 27.12.2024 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № T-MAC24111/01 від 11.11.2024року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-12/03-2025 від 07.03.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № TMNT20241227 від 27.12.2024 року (з перекладом); Додаткова угода до Контракту № б/н від 30.12.2024 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року; Видаткова накладна № TMNT20241227 від 27.12.2024 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № TMNT20241227 від 27.12.2024 року (з перекладом); Комерційна пропозиція № T-MAC20240327 від 27.03.2024 року (з перекладом); Лист № 02/26-5 від 26.02.2025 року з інформацією від ПП «Національні традиції», що страхування вантажу не здійснювалося; Лист № 02/26-6 від 26.02.2025 року з інформацією від ПП «Національні традиції», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; Лист № TMNT20241227-1 від 27.12.2024 року від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № TMNT20241227-2 від 27.12.2024 року від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Лист № TMNT20241227-3 від 27.12.2024 року від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист № TMNT20241227-4 від 27.12.2024 року від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № TMNT20241227-5 від 27.12.2024 року від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Якісний опис № TMNT20241227 від 27.12.2024 року (з перекладом).

10.03.2025 року відповідачем направлено повідомлення позивачу № 848257, в якому зазначено: «Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару».

10.03.2025 року відповідачем направлено ще одне повідомлення позивачу № 848292, в якому вказано: «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 08.04.2024 № TMT20240408 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-12/03-2025 від 07.03.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; в самому висновку зазначено, що експерт визначив не митну, а ринкову вартість; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ПП «Національні традиції» та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру - чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість: - 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - 3) виписку з бухгалтерської документації; - 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - 7) копію митної декларації країни відправлення; - 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - Додатково повідомляємо що відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

10.03.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді № 10/03/25-1 щодо надання контракту та додатків до контракту - Вказано, що зовнішньоекономічний договір (контракт) №ТМТ20240408 від 08.04.2024 року вже знаходиться в митних органах. Додаткова угода до контракту №ТMT20240408 від 08.04.2024 року № б/н від 30.12.2024 року подана одночасно з митною декларацією №25UA401060003345U1 та вже знаходиться y відповідача

- у відповіді 10/03/25-2 щодо надання платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - Статтею 5 Контракту №ТМТ20240408 від 08.04.2024 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Інвойсом № ТMNT20241227 від 27.12.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Усі необхідні та наявні у ПП «Національні традиції» документи надано та вже знаходяться у відповідача

- у відповіді № 10/03/25-3 щодо статті 5 Контракту, де передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, стосовно відсутності в інвойсі відомостей щодо форми та термінів оплати зазначено, що статтею 5 Контракту № TMT20240408 від 08.04.2024 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Інвойсом № ТMNT20241227 від 27.12.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді № 10/03/25-4 щодо наданого Висновку експерта № 20-12/03-2025 від 07.03.2025 та неможливість підтвердження ним митної вартості товарів вказано що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № ТMNT20241227 від 27.12.2024 року. Висновок експерта №20-12/03-2025 від 07.03.2025 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.

- у відповіді № 10/03/25-5 щодо наданого до митного оформлення прайс-листа та не відображення ним «дійсної вартості» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року - Пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист № T-MAC24111/01 від 11.11.2024 року ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003345U1 та цим документом додатково підтверджено правильність визначення митної вартості.

- у відповіді № 10/03/25-6 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № ТMNT20241227 від 27.12.2024 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» вказаних документів не вимагається.

- у відповіді № 10/03/25-7 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - За контрактом № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом постачальника № TMNT20241227-2 від 27.12.2024 року, який вже надано відповідачу. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається.

- у відповіді № 10/03/25-8 щодо надання виписки з бухгалтерської документації - Статтею 5 Контракту № TMT20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Інвойсом № ТMNT20241227 від 27.12.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «Національні традиції» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 10/03/25-9 щодо надання копії митної декларації країни експорту (Китай) вказано що декларацію № 25ROCT1900B16494L1 від 04.03.2025 року ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003345U1 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 10/03/25-10 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями вказано що висновок експерта № 20-12/03-2025 від 07.03.2025 року ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003345U1 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 10/03/25-11 щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару вказано що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що прайс-лист № T-MAC24111/01 від 11.11.2024 року ПП «Національні традиції» подано разом із митною декларацією №25UA401060003345U1 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 10/03/25-12 щодо умов поставки та їх відповідності поданим документам - Відповідно до ст. 3 Контракту № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року, поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку - фактурі) № TMNT20241227 від 27.12.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060003345U1 надано калькуляцію собівартості товару № TMNT20241227 від 27.12.2024 року, a також лист постачальника № TMNT20241227-1 від 27.12.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно - розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме СРТ, а не FOB.

10.03.2025 року у доповнення до відповіді № 10/03/25-1 від 10.03.2025 року позивачем також надіслано відповідь № 10/03/25-13 щодо надання зовнішньоекономічного договору (контракту) та вказано, що контракт № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року був поданий одночасно з митною декларацією №25UA401060003345U1 та вже знаходиться у відповідача, тому необхідність його додавати ще раз виключається.

10.03.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000022/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ:

- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: Статтею 5 контракту від 08.04.2024 TMT20240408 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані;

- наданий до митного оформлення. Висновок експерта № 20-12/03-2025 від 07.03.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацем 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

- наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП «Національні традиції» та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту.

При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 14.02.2025 № UA401060/2025/002186, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє: Fabric art. 23222-15842,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) г/м2.Fabric art. 25231- 11775,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 110 (+/-10) г/м2.Fabric art. 24115-23488,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 350 (+/-10) г/м2.Виробник T-MAC TECHNOLOGY CO., LIMITED Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN» та складає 3,97 USD за кг…».

Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2025/000052 від 10.03.2025 року та з метою випуску товарів у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, 11.03.2025 року позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 25UA401060003461U1, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 568 624,51 гривень.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість за першим методом (за ціною договору).

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів, визначивши митну вартість відповідно до статті 64 МК України за другорядним (резервним) методом.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

Проте, відповідач не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтверджена позивачем документально відомості про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Також, відповідач не виконав обов'язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 МК України.

Отже, резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, підставою для їх прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем відповідачу надано необхідні документи.

Так, у поданих до Відповідача документах на підтвердження митної вартості містяться всі складові для підтвердження митної вартості: Вартість товару дол. США за м/м2/кг вказана у вже наявних у Відповідача прайс - листах № T-MAC241025/01 від 25.10.2024 року та № T-MAC24111/01 від 11.11.2024 року. Загальна вартість товару, що відображена в Митних деклараціях, підтверджена вже наявними у Відповідача інвойсами № TMNT20241205 від 05.12.2024 року та №TMNT20241227 від 27.12.2024 року.

Інвойсами № TMNT20241205 від 05.12.2024 року та № TMNT20241227 від 27.12.2024 року визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару. Додатково це підтверджено також і вже наявними у Відповідача листами Постачальника № TMNT20241205-1 від 05.12.2024 року, №TMNT20241227-1 від 27.12.2024 року відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Отже, інвойсами № TMNT20241205 від 05.12.2024 року та № TMNT20241227 від 27.12.2024 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами Постачальника № TMNT20241205-4 від 05.12.2024 року, №TMNT20241227-4 від 27.12.2024 року та листами ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» №03/01-1 від 01.03.2025 року, № 02/26-5 від 26.02.2025 року.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами Постачальника № TMNT20241205-2 від 05.12.2024 року, № TMNT20241227-2 від 27.12.2024 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № TMNT20241205 від 05.12.2024 року та № TMNT20241227 від 27.12.2024 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами Постачальника №TMNT20241205-5 від 05.12.2024 року, № TMNT20241227-5 від 27.12.2024 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № TMNT20241205 від 05.12.2024 року та № TMNT20241227 від 27.12.2024 року ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами Постачальника № TMNT20241205-3 від 05.12.2024 року, № TMNT20241227-3 від 27.12.2024 року та листами ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 03/01-2 від 01.03.2025 року, № 02/26-6 від 26.02.2025 року.

Звертаємо увагу, що всі витрати вказано у калькуляціях № TMNT20241205 від 05.12.2024 року, № TMNT20241227 від 27.12.2024 року, які також надавалися Відповідачу, інші витрати відсутні.

Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями № 25UA401060003396U3 від 10.03.2025 року та №25UA401060003345U1 від 10.03.2025 року Відповідачу було надано та вони вже знаходилися у Відповідача. Розбіжності у наданих документах відсутні. Додатково Позивач наголошував на тому, що всі необхідні документи вже наявні у Відповідача у відповідних листах на повідомлення, які також Відповідачем не враховано.

Щодо умов оплати та банківських платіжних документів.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року зазначено, що: «Статтею 5 контракту від 08.04.2024 TMT20240408 передбачено, що оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте, не зважаючи на закінчення тримісячного терміну з дати відвантаження 10.12.2024, в графі 44 МД банківський платіжний документ відсутній та на вимогу митного органу до митного оформлення не надано».

В свою чергу у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року зазначено, що: «Статтею 5 контракту від 08.04.2024 TMT20240408 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані».

Наведені твердження не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Зазначаємо, що умови оплати визначенні статтею 5 Контракту № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року де встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Інвойсами № TMNT20241205 від 05.12.2024 року, № TMNT20241227 від 27.12.2024 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

Окрім того, Відповідачу були надані листи-відповіді ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» №11/03/25-2, №11/03/25-4 від 11.03.2025 року, №10/03/25-2, №10/03/25-3 від 10.03.2025 року, у яких вже була зазначена відповідна інформація.

У постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16 Верховний Суд вказа: «В свою чергу, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані ТОВ «Дарком» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.

Щодо посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об'єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.»

Відповідач у спірному рішенні № UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року зазначає що не зважаючи на закінчення тримісячного терміну з дати відвантаження 10.12.2024, в графі 44 МД банківський платіжний документ відсутній.

В свою чергу, за умовами Контракту №ТМТ20240408 від 08.04.2024 року згідно абз. 2 ст. 5 сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Так, коносамент №WMSS24114410, поданий одночасно з митною декларацією №25UA401060003396U3, датований 10.12.2024 року. У графі місце і дата видачі коносамента № WMSS24114410 від 10.12.2024 року зазначено - «SHENZHEN DEC 10, 2024», а також коносамент містить дату завантаження товару на борт судна - «SHIPPED ON BOARD: DEC 10, 2024» Проте, 10.12.2024 не є датою поставки (митного оформлення), це лише дата складання коносаменту та відвантаження товару на борт судна, а тому встановлений для оплати товару тримісячний строк з цієї дати згідно умов Контракту не відліковується.

Відповідно до інвойсу № TMNT20241205 від 05.12.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine, названим місцем призначення є Україна.

Згідно п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Враховуючи п. п. 5,6 ч. 10 ст. 58 МК України для визначення митної вартості мають значення лише ті витрати на транспортування/витрати пов'язані з транспортуванням, які включаються саме до митного кордону України.

Отже, витрати на транспортування/витрати пов'язані з транспортуванням включено до ціни товару до названого (кінцевого) місця призначення - України.

За умовами поставки CPT постачальник зобов'язаний поставити товар до названого (кінцевого) пункту призначення.

З урахуванням того, що за умовами поставки СРТ витрати на транспортування/витрати пов'язані з транспортуванням, які мають значення для визначення митної вартості включено до митного кордону України можна зробити висновок, що дата поставки не настала, а тому зазначене твердження Відповідача про закінчення тримісячного терміну з дати відвантаження 10.12.2024 не узгоджується ані з умовами Контракту, ані з умовами поставки, яка визначена в інвойсах, ані з правилами тлумачення ІНКОТЕРМС 2010.

Отже, поставка вважається виконаною тоді, коли товар доставлено до названого кінцевого пункту призначення, яким є держава Україна.

Покупець повинен здійснити платіж як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), а тому припущення митного органу щодо спливу строку оплати є хибним.

Щодо висновку експерта.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року та №UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року зазначено, що: «наданий до митного оформлення Висновок експерта … взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».

При цьому, суд звертає увагу, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються в інвойсах № TMNT20241205 від 05.12.2024 року та №TMNT20241227 від 27.12.2024 року.

Надані позивачем відповідачу висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару.

Щодо умов поставки.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року та № UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року зазначено, що: «Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацем 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі».

При цьому, відповідно до ст. 3 Контракту № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунках-фактурах) № TMNT20241205 від 05.12.2024 року, №TMNT20241227 від 27.12.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу УКРАЇНА.

Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.

Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом.

Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов'язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Виходячи з наведеного, умови поставки «FOB» взагалі не відповідають умовам Контракту № ТМТ20240408 від 08.04.2024 року.

Відповідачу одночасно з митними деклараціями № 25UA401060003396U3 від 10.03.2025 року, № 25UA401060003345U1 від 10.03.2025 року надані калькуляції собівартості товарів № TMNT20241205 від 05.12.2024 року, № TMNT20241227 від 27.12.2024 року а також листи Постачальника № TMNT20241205-1 від 05.12.2024 року, №TMNT20241227-1 від 27.12.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Додатково про умову поставки CPT та включення у ціну товару витрат на транспортування Позивач зазначав і у відповідях на повідомлення митниці № 11/03/25-3, 11/03/25-14 від 11.03.2025 року та 10/03/25-12 від 10.03.2025 року.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2021 року у справі № 400/2126/19 вказано, що: «Окрім того, судами враховано, що у Специфікаціях до контрактів з контрагентами-нерезидентами було визначено умови постачання, а саме: CPT порт Очаків. Такі ж умови постачання були вказані в митних деклараціях та визнані посадовими особами митниці такими, що відповідають документації. Право власності на поставлений нерезиденту товар переходив від продавців до покупця на умовах CPT порт Очаків. Незважаючи на викладене, відповідач поставив під сумнів дотримання платником умов виконання контрактів щодо поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС і зробив припущення про застосування платником інших умов поставки, ніж визначені в наведених вище контрактах, а саме: FOB Франко-борт. Однак, оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ТОВ «НК ГРЕЙН» здійснено поставку товару покупцям-нерезидентам KARDIMORIO LTD та VISTATRADE LTD за умовами CPT порт Очаків, суди дійшли висновку, що контролюючим органом безпідставно здійснено коригування умов поставки з CPT на FOB та визначено відхилення ціни контрольованої операції щодо експорту сільськогосподарської продукції на користь компаній KARDIMORIO LTD, VISTATRADE LTD».

Щодо цінової інформації відносно вартості товару.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року та № UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року зазначено, що «Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Суд зазначає, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Відповідачу одночасно з Митними деклараціями надавалися прайс-листи № T- MAC241025/01 від 25.10.2024 року та № T-MAC24111/01 від 11.11.2024 року.

Також щодо твердження митниці, що наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість».

Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19: «Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс- листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс- листів, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2020 у справі № 810/690/17.

Щодо наявних рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року та № UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року вказано, що: «…наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству».

Так, у постанові Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 зазаначено. що: «Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару»

Підсумовуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач приймаючи спірні Рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000053 від 11.03.2025 року та визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000052 від 10.03.2025 року не врахував всіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже рішення є необґрунтованим, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Факт надання адвокатом послуг позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги № б/н від 31.03.2025, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 31.03.2025, додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги від 31.03.2025, платіжна інструкція від 08.04.2025 №51877 про сплату позивачем адвокатському бюро 50000,00грн. за надання правової допомоги.

Суд відзначає, що у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачем до суду надано клопотання по зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, причина виникнення спору та предмет спору об'єктивно не вимагали вжиття будь-яких додаткових зусиль для з'ясування обставин фактичної дійсності та вивчення змісту належних норм права.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт є неспівмірним з категорією складності справи.

Окрім того, дана справа була віднесена до малозначних та слухалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

При цьому, стосовно визначення фіксованої ставки гонорару адвоката, суд зауважує, що в аспекті визначення співмірності наданих правничих послуг адвоката, їх обсяг та характер підлягають доведенню.

Підсумовуючи викладені вище міркування, беручи до уваги правові висновки постанови Верховного Суду від 10.06.2021р. по справі №820/479/18 та від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20, враховуючи надані до матеріалів справи документи, а також заперечення відповідача на подану заяву, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд.7, м. Харків,61036, код ЄДРПОУ39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд.17,м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000023/2 від 11.03.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000053 від 11.03.2025 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000022/2 від 10.03.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000052 від 10.03.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд.17,м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд.7, м. Харків,61036, код ЄДРПОУ39220630) витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 412 (сімнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 62 коп. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Рубан В.В.

Попередній документ

131202595

Наступний документ

131202597

Інформація про рішення:

№ рішення:	131202596
№ справи:	520/8315/25
Дата рішення:	21.10.2025
Дата публікації:	27.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.10.2025)
Дата надходження:	09.04.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення

Учасники справи:

суддя-доповідач:

РУБАН В В

відповідач (боржник):

Вінницька митниця

позивач (заявник):

Приватне підприємство "Національні традиції"

представник позивача:

Бідна Оксана Іванівна