20 жовтня 2025 року м. Рівне №460/10006/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.В. Друзенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №460/10006/24 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання здійснити призначення основного виду пенсії починаючи з 26.07.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком, - відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №460/10006/24 що набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2024 року про призначення пенсії відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду у встановленому порядку з урахуванням висновків суду.
20.06.2025 позивач подав до суду заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо не виконання судового рішення та зобов'язати вжити заходи задля належного виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 30.06.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишено без задоволення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року пеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. про відмову в задоволенні заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №460/10006/24, - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно супровідного листа Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025 справу №460/10006/24 повернено до Рівненського окружного адміністративного суду та отримана останнім 15.10.2025.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2025 заяву передано на розгляд судді Друзенко Н.В.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Ппри розгляді заяв в порядку ст.383 КАС України суд повинен з'ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов'язані з виконанням судового рішення, а також чи забезпечили такі дії, рішення належне виконання судового рішення.
Результатом виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025р. у справі № 460/10006/24 є прийняття пенсійним органом рішення № 373/03-15-24 від 28.05.2025р. про відмову в перерахунку пенсії позивача. Підставою для такого рішення є висновки відповідача про недоцільність переходу позивача на пенсію відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки розмір отримуваної нею пенсії за віком є більшим.
Водночас, саме такі заперечення відповідача були предметом в суді першої та апеляційної інстанції.
Також в мотивувальній частині постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025р. у справі № 460/10006/24 викладено висновок про те, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996р.
Разом з тим, будь-яких доказів застосування приписів цих актів під час вирішення первинної заяви від 26.07.2024р. матеріали справи не містять.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що виконання судового рішення в справі №460/10006/24 не дало будь-яких позитивних результатів для позивача, оскільки пенсійний орган прийняв формальне рішення про відмову в перерахунку пенсії із покликанням на недоцільність переходу на інший вид пенсії.
При цьому, під час розгляду заяви позивача не були застосовані норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996р.
Також сама недоцільність переходу на інший вид пенсії пов'язана із незастосуванням пенсійним органом норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996р.
За правилами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Враховуючи те, що на час розгляду заяви відповідними доказами підтверджено той факт, що “відповідач» не вжито дієвих і належних заходів на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/10006/24, суд з урахуванням приписів статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку що відповідачем порушено положення ст.129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/10006/24 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №460/10006/24 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії з причин наведених у листі 1700-0202-8/43193 від 13 червня 2025 року та рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28 травня 2025 року за № 373/03-15-24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення, а саме, здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з моменту звернення за таким призначенням з заявою від 26 липня 2025 року, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, та з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" в розмірі 2361,00 грн, про що постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 20 жовтня 2025 року.
Суддя Н.В. Друзенко