13 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7682/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рибальченко О.І.,
представника позивача - Полтавцевої А.С.,
представника відповідача - Бушуєвої О.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0115130901 від 13.12.2023, складене щодо ФОП ОСОБА_1 , яким визначено штраф в розмірі на суму 395928,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0115140901 від 13.12.2023, складене щодо ФОП ОСОБА_1 , яким визначено штраф в розмірі на суму 131610,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку без пред'явлення позивачу для підпису направлень на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки не надано, службові посвідчення не пред'явлено. За доводами позивача, указаними діями посадові особи контролюючого органу порушили пункт 80.2 статті 80, пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України; оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені, прийняті неправомірно, з порушенням Податкового кодексу України та підлягають скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.55-56, том 1/.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що його дії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на нього функцій. Зазначено про порушення суб'єктом господарювання вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України № 481/95-ВР та правомірність винесення ГУ ДПС у Полтавській області податкових повідомлень-рішень від 13.12.2023 № 0115130901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 395928,00 грн за реалізацію та зберігання для подальшої реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку та від 13.12.2023 № 0115140901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 131610,00 грн за реалізацію та зберігання для подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку /а.с. 74-78, том 1/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи задоволено. Вирішено перейти до розгляду справи №440/7682/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.09.2024 /а.с.116-117, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 04.09.2024 відкладено судове засідання до 02.10.2024 у зв'язку з задоволенням клопотання позивача /а.с.123, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 02.10.2024 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 30.10.2024 /а.с.127-129, том 1/.
У додаткових поясненнях від 22.10.2024 відповідач зазначив, що до акта фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 22.11.2023 № 11825/16-31-09-01/ НОМЕР_1 долучено додатки на 4 аркушах, які є невід'ємною його частиною та в яких міститься опис залишків товару від 22.11.2023 немаркованих тютюнових виробів та алкогольних напоїв, які перебувають на реалізації та зберігаються для подальшої реалізації у місці фактичного провадження діяльності. Вартість за одиницю товару (алкогольного напою/тютюнового виробу), перелік якого зазначено у описах залишків товару від 22.11.2023, визначена податковим органом виходячи з ціни, яка нанесена на товар, станом на момент перевірки.
Звернуто увагу, що описи залишків товару від 22.11.2023 немаркованих тютюнових виробів та алкогольних напоїв, які перебувають на реалізації та зберігаються для подальшої реалізації у місці фактичного провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 , складені у присутності особи, що проводить розрахункові операції - ОСОБА_2 , підтвердженням чого є проставлення на кожному аркуші опису підпису та зазначення "З описом згідна". Зазначене свідчить про те, що особа, яка здійснює розрахункові операції у ФОП ОСОБА_1 , погоджується, зокрема, із вартістю за одиницю товару (алкогольного напою/тютюнового виробу), яка була зазначена перевіряючими в описі /а.с. 130-131, том 1/.
Відповідно до довідки від 30.10.2024 судове засідання, призначене на 30.10.2025, не проводилось, оскільки суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С. перебувала у щорічній відпустці /а.с. 147, том 1/. Наступне судове засідання призначене на 27.11.2024.
Протокольною ухвалою суду від 27.11.2024 відкладено судове засідання на 08.01.2025 у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача /а.с.152, том 1/. Протокольною ухвалою суду від 08.01.2025 відкладено судове засідання на 12.02.2025 у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача /а.с.157, том 1/. Протокольною ухвалою суду від 12.02.2025 відкладено судове засідання на 26.03.2025 у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача /а.с.164, том 1/. Протокольною ухвалою суду від 26.03.2025 відкладено судове засідання на 02.04.2025 у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача /а.с.169, том 1/.
У додаткових поясненнях від 01.04.2025 позивачем зазначено, що, приймаючи наказ від 22.11.2023 №2958-п про проведення фактичної перевірки позивача, податковий орган лише обмежився посиланнями на норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але при цьому у ході судового розгляду цієї справи не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки у позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.
Також наведено, що відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів реалізації чи зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, не опечатано у присутності свідків та не передано для надання відповідного експертного висновку вмісту пачок та пляшок, експертиза на предмет встановлення чи є невідома речовина у пляшках алкогольним напоєм, а у пачках - тютюновими виробами не проводились. Матеріали перевірки складені фактично тільки працівником контролюючого органу без залучення свідків, які б могли підтвердити викладені в акті перевірки обставини та направлення виявлених пляшок для проведення дослідження самої рідини, а пачок - на вміст у цих виробах тютюну. За наведених обставин, викладене в акті твердження про зберігання позивачем тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку є недоведеним, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2023 №0115130901 та від 13.12.2023 року №0115140901 /а.с.172-179, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 02.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.05.2025 /а.с. 197, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 28.05.2025 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 18.06.2025 /а.с. 200-203, том 1/. Протокольною ухвалою суду від 18.06.2025 відкладено судове засідання на 23.07.2025 у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача /а.с.208, том 1/. Протокольною ухвалою суду від 23.07.2025 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 13.08.2025 /а.с. 220-222, том 1/.
У додаткових поясненнях від 11.08.2025 відповідач зазначив, що застосування штрафних (фінансових) санкцій до ФОП ОСОБА_1 , як суб'єкта господарювання, який порушив вимоги ЗУ № 481/95-ВР, не може залежати від того, як відбувається розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення продавцем ОСОБА_2 відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також ГУ ДПС у Полтавській області зазначено про те, що надати витяг з бази даних СОД РРО щодо реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) за 2023 рік не є можливим, оскільки порушення за наслідками якого було винесено податкові повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 0115130901 та від 13.12.2023 № 0115140901, не передбачало аналіз баз даних СОД РРО, а було встановлено за фактом реалізації та зберігання немаркованих тютюнових виробів та алкогольних напоїв за адресою місця торгівлі /а.с.225-226, том 1/.
Протокольною ухвалою суду від 13.08.2025 оголошено перерву для надання витребуваних документів до 27.08.2025 /а.с.245-247, том 1/. Протокольною ухвалою суду від 27.08.2025 оголошено перерву для надання доказів у справі до 17.09.2025 /а.с./
У додаткових поясненнях від 16.09.2025 відповідач зазначив, що відповідно до інформації з АІС "Єдине вікно подання електронної звітності" відомо, що у спірний період ФОП ОСОБА_3 зареєстровано 4 податкових накладних з неплатниками ПДВ, жодна з яких по даті виписки та загальній сумі не може підтвердити господарську операцію між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 .
Також зазначено, що під час судового засідання 23.07.2025 представником ФОП ОСОБА_1 було надано видаткову накладну № 719 від 10.11.2023, у якій йдеться про товар "Омивач скла зимовий-20 5л." у кількості 70 одиниць (70 х 5 = 350 л) по ціні 89,00 грн (89,00 : 5 = 34,65 грн за 1 л.). Відповідно до договору поставки № 34, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , квитанції № 34 від 25.09.2023 та рахунку № 34 від 25.09.2023 йдеться про товар "Омивач скла зимовий - 20" у кількості 900 л, ціна за 1 л - 6,93 л. Таким чином, у зазначених документах наявна розбіжність у кількості та вартості товару "Омивач скла зимовий - 20".
Крім того, за доводами відповідача, відповідно до опису залишків товару, складених представниками ГУ ДПС у Полтавській області під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , кожен із алкогольних напоїв має власні характеристики, наприклад: "алкогольний напій "Горілка" - прозора рідина з різким запахом спирту", "алкогольний напій "Перцева" - рідина світло-коричневого кольору з різким запахом спирту", "алкогольний напій "Настоянка" - рідина темно-коричневого кольору з різким запахом спирту" тощо. При цьому договір поставки № 34, квитанція № 34 від 25.09.2023, рахунок № 34 від 25.09.2023, видаткова накладна № 719 від 10.11.2023 містить узагальнену назву товару "Омивач скла зимовий -20". Характеристика товару так і не була надана представником позивача на вимогу суду.
У додаткових пояснення від 16.09.2025 позивач зазначив, що використання особистого майна в господарській діяльності фізичною особою-підприємцем є розповсюдженим явищем і може проявлятись від використання особистого авто в ході закупівлі і доставки товару для продажу до використання особистих канцтоварів при формуванні необхідних документів. Саме тому використання для цілей власної господарської діяльності пустої, непотрібної для особистого вжитку пластикової тари, яка була придбана спочатку для особистих цілей, а потім використана в господарській діяльності, не є порушенням будь-якої норми закону.
Також наведено, що видаткова накладна № 720 від 10.11.2023 на придбання продукції "Омивач скла зимовий - 20" у кількості 900 л. на суму 7484,40 грн, яка була долучена попереднім представником позивача до матеріалів справи, була складена під час здійснення господарської операції. Видаткова накладна № 719 також була оформлена сторонами, але з огляду на допущену помилку в кількості товару, була виправлена шляхом створення іншої видаткової накладної № 720. Позивач помилково передав попередньому представнику позивача обидві видаткові накладні, не уточнивши, що одна з них неправильна.
Крім того, позивач зазначив, що не має змоги надати оригінали висновку державної санітарно- епідеміологічної експертизи № 12.2-18-1/34849 та сертифікату відповідності № UA.P.001012-20, оскільки його контрагент не є виробником відповідного товару, а посередником, який також не має оригіналів відповідних документів.
Відповідно до довідки від 17.09.2025 о 14:10 у м. Полтава пролунав сигнал "Повітряна тривога", у зв'язку з цим, керуючись положеннями наказу голови суду від 24.02.2022 №18/13 (зі змінами від 18.04.2022 №22/13) "Про організацію роботи суду у зв'язку із запровадженням воєнного стану" проведення судового засідання виявилося неможливим. Судове засідання у справі №440/7682/24 перенесено на 01.10.2025.
У судовому засіданні 01.10.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову.
Протокольною ухвалою суду від 01.10.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 13.10.2025.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що згідно із наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 № 2958-п з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, наявності ліцензій та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних сигаретах, та пального" наказано провести з 22.11.2023 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: АДРЕСА_1 , магазин, за період з 22.11.2023 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України /а.с. 89, том 1/.
ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, наявності ліцензій та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних сигаретах, та пального", перевіряємий період з 22.11.2023 по дату закінчення перевірки, за результатами якої складено акт від 22.11.2023 №11825/16-31-09-01/3425104554 /а.с.106-115, том 1/.
Відповідно до висновків акта встановлено порушення абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
За результатами зазначеної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.12.2023:
- №0115130901, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних сигаретах, та пального" у розмірі 395928,00 грн /а.с. 102-103, том 1/;
- №0115140901, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних сигаретах, та пального" у розмірі 131610,00 грн /а.с. 104-105, том 1/.
Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій застосовані санкції:
- за порушення абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" передбачена відповідальність абзацом двадцятим частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних сигаретах, та пального" - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 грн, а саме: щодо тютюнових виробів без марок акцизного податку у розмірі 395928,00 грн (197964,00 грн х 200% вартості продукції) /а.с. 100, том 1/;
- за порушення абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" передбачена відповідальність абзацом 20 частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних сигаретах, та пального" - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 грн, а саме: щодо алкогольних напоїв без марок акцизного податку у розмірі 131610,00 грн (65805,00 грн х 200% вартості продукції) /а.с. 101, том 1/.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Щодо підстав проведення фактичної перевірки, суд зазначає таке.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 Податкового кодексу України.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України.
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 26.04.2024 у справі №420/9909/23 зробила наступні правові висновки.
Судова палата звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас, запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
У наказі ГУ ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 № 2958-п /а.с. 89, том 1/ зазначено, що з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, наявності ліцензій та на підставі, зокрема, підпункту 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) пункту 80.2 статті 80 провести з 22.11.2023 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності.
Отже, у цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (правова підстава).
За приписами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Верховний Суд зокрема у постановах від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018 і 04.10.2022 у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 05.07.2023 у справі №460/2663/22, від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 120/5729/20-а, від 12.10.2021 у справі № 120/5229/20-а, від 11.07.2022 у справі №120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі №500/1331/21, від 05.07.2023 у справі №460/2663/22, від 17.08.2023 у справі №160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації у разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
Судова палата не вбачала підстав для відступу від зазначеної правової позиції і вважала її такою, що відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цих норм (постанова Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №280/1431/23 (адміністративне провадження №К/990/30986/23).
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
У зазначеній постанові суду Судова палата також акцентувала увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, твердження позивача про те, що у даному випадку контролюючий орган лише обмежився посиланнями на правову норму, однак, не розкрив зміст фактичних даних, які зумовлювали необхідність проведення спірної перевірки, спростовується вищенаведеним.
З урахуванням вищенаведеного, у даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, наявності ліцензій, про що також зазначено в наказі Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 №2958-п.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
У направленнях на перевірку від 22.11.2023 №5386 та №5385 міститься підпис ОСОБА_2 - особа, що здійснює розрахункові операції за адресою: смт. Диканьки, вул. Незалежності, 125/2 магазин "Святковий", про пред'явлення службового посвідчення та направлення від 22.11.2023 №5386, №5385 на проведення перевірки та вручення копії наказу від 22.11.2023 №2958-п про проведення фактичної перевірки /а.с.90-91, том 1/.
Таким чином, твердження позивача про порушення процедури проведення перевірки є безпідставними з огляду на відсутність будь-яких доказів на їх підтвердження.
За частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У даній справі відповідачем надані відповідні докази.
Водночас, частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем у ході судового розгляду не надані докази щодо тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Усі доводи позивача щодо процедурних питань є припущенням, які не підтверджені будь-якими доказами в обґрунтування своїх доводів та заперечень.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не здійснено порушень процедури проведення фактичної перевірки. Доводи позивача є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними нормами законодавства України.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0115130901 від 13.12.2023, №0115140901 від 13.12.2023, суд зазначає таке.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95-ВР, у редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
За визначенням, приведеним у підпункті 14.1.107 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з підпунктом 14.1.109 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку;
За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Відповідно до пункту 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно з пунктом 226.3 статті 226 ПК України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 ПК України встановлено, що суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Відповідно до пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01.01.2021, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 01.01.2021.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.12.2010 №1251, якою затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (надалі - Положення №1251).
Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі Положення №1251, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що на кожну марку наносяться такі реквізити:
На кожну марку наносяться такі реквізити:
слова "УКРАЇНА", "МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ", "ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ" (для тютюнових виробів);
позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТВ БФ", "тютюн вітчизняний (сигарили)" - "ТВ СГ", "тютюн імпортний (сигарети з фільтром)" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТІ БФ", "тютюн імпортний (сигарили)" - "ТІ СГ", "тютюн вітчизняний (інші вироби)" - "ТВ ІНШІ", "тютюн імпортний (інші вироби)" - "ТІ ІНШІ", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні" - "ТВЕН В", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні" - "ТВЕН І", "рідина імпортна" - "РІ", "рідина вітчизняна" - "РВ";
індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);
реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
Продавець марок веде електронну базу марок акцизного податку (далі - електронна база марок), в якій відображається інформація про:
отримані марки продавцем марок;
видані марки продавцем марок (із зазначенням таких реквізитів документа/документів на перерахування плати за виготовлення марок, як номер, дата платіжної інструкції та сума перерахованих коштів);
використані марки покупцем марок;
пошкоджені, списані та знищені марки.
Отже, кожна марка акцизного податку містить індивідуальні унікальні: серію із чотирьох літер і шестизначний номер.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення №13, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1 розділу І Положення цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу; 62.1.5. обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3 цього Кодексу.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).
Згідно з пунктом 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.
Так, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
При цьому немаркованими вважаються алкогольні напої чи тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення №1251, а також мають пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених пунктом 5 Положення №1251, або за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок №790).
Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
акт перевірки додержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, повинні додержуватися вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, статті 226 ПК України та пункту 20 Положення №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як зазначено в акті фактичної перевірки, у ході проведення фактичної перевірки магазину, у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено факт реалізації та зберігання для подальшої реалізації немаркованих тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Цей факт підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_2 , які є додатком до акта фактичної перевірки.
Також зазначено, що під час перевірки встановлені на торгівельному об'єкті та задокументовані в описі залишків товару від 22.11.2023 немарковані тютюнові вироби та алкогольні напої на 4-х аркушах, які є додатками до акта фактичної перевірки, а саме: тютюнові вироби 4214 шт. на загальну суму 197964,00 грн; алкогольні напої 1227 пляшок (825 л.) на загальну суму 65805,00 грн. Продавцем реалізовано 2 пачки сигарет по ціні 45 грн кожна, а саме: Парламент сині та Комплімент жовті з маркою на пачці "For Duty Free only", про що продавцем надано пояснення. По даному факту здійснено виклик на гарячу лінію 102 (заявка № 108319241 від 22.11.2023 ЄО: 11795) ГУ НП в Полтавській області. Працівниками ГУ НП в Полтавській області складено адміністративний протокол за частиною першою статті 156 КУпАП Серія ВАВ № 949167 та вилучено немарковану підакцизну продукцію з незаконного обігу /а.с.106-110, том 1/.
В описах залишків товару від 22.11.2023 на 4-х аркушах, які є додатками до акта фактичної перевірки від 22.11.2023 № 11825/16-31-09-01/3425104554, зроблені відмітки про те, що вони складені в присутності продавця ОСОБА_2 , про що наявних підпис останньої /а.с. 111-114, том 1/.
У додаткових поясненнях від 11.08.2025 контролюючий орган зазначив, що надати витяг з бази даних СОД РРО щодо реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) за 2023 рік не є можливим, оскільки порушення за наслідками якого було винесено податкові повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 0115130901 та від 13.12.2023 № 0115140901, не передбачало аналіз баз даних СОД РРО, а було встановлено за фактом реалізації та зберігання немаркованих тютюнових виробів та алкогольних напоїв за адресою місця торгівлі /а.с.225-226, том 1/.
З цього приводу суд зазначає, що необхідною передумовою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження факту порушення таким суб'єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до абзацу двадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Для фактичного встановлення порушення при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів з недоліками марки акцизного податку необхідно провести контрольну розрахункову операцію, вилучити такі товари з марками, щоб реально стверджувати про факт реалізації не маркованої алкогольної та/або тютюнової продукції відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України.
Така інформація вноситься до розрахункового документа продавцем (особою, що проводить розрахункові операції) шляхом зчитування в автоматичному режимі інформації з такої марки під час сканування, або вручну, якщо на акцизній марці є загинання чи інші незначні перешкоди і сканер не може її розпізнати.
У поясненнях продавець зазначила, що "продала дві пачки сигарет, а саме: "Парламент" з маркою акцизного податку 16ААБВ/072368 ТВЗФ 23/1 за ціною 45 грн та "Комплімент" з маркою акцизного податку FOR DUTY FREE ONLY ціною 45 грн. Продаж було здійснено 22.11.2023 об 14.00. Видати фіскальний чек не можу, так як магазин тільки відкрився. Працевлаштована на ФОП ОСОБА_1 " /а.с. 115, том 1/.
Отже, з наведеного вбачається, що контролюючим органом здійснено контрольну розрахункову операцію.
Згідно зі статтею 2 Закону України від 30.06.1999 №783-XIV "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи відсутність доказів, які б вказували на видачу посадовим особам ГУ ДПС у Полтавській області, які в межах проведення фактичної перевірки позивача здійснили контрольну розрахункову операцію в даній справі, грошових коштів (готівки) з каси за рахунок відповідних бюджетних асигнувань контролюючого органу, таким чином, ці грошові кошти фактично мають інше джерело походження ніж кошти, передбачені на здійснення відповідної діяльності органів ДПС.
Під час розгляду справи судом встановлено, що джерелом, з якого було профінансовано здійснення вказаної контрольної розрахункової операції, є власні грошові кошти працівника ГУ ДПС у Полтавській області, про що заперечується відповідачем. Матеріали справи не містять доказів повернення грошових коштів посадовим особам, так само, як і доказів повернення придбаного товару позивачу.
Суд зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення, проте, лише за умови, що таке порушення вплинуло або об'єктивно могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.
Тобто, не кожне порушення, допущене суб'єктом владних повноважень, вважається таким, що безумовно впливає на правильність та обґрунтованість висновків такого суб'єкта.
Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом у постановах від 24.04.2023 у справі 560/2210/19, 16.03.2023 у справі №400/4409/21, від 21.02.2023 у справі №369/7737/16-а, від 10.07.2019 у справі №804/639/18, від 27.09.2022 у справі №320/1510/20, від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Застосовуючи до спірних в цій справі правовідносин наведені вище висновки Верховного суду, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, суд вважає здійснення контрольної закупки (контрольної розрахункової операції) за рахунок власних коштів працівників податкового органу формальним порушенням процедури, яке не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення, оскільки таке процедурне порушення не призвело б до наявності іншого рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Водночас, указане порушення працівниками ГУ ДПС у Полтавській області процедури проведення перевірки не призвело до вчинення позивачем виявленого податкового правопорушення і не нівелює обов'язку платника податку нести відповідальність за вчинене ним порушення податкового законодавства.
Крім того, у додаткових поясненнях від 21.08.2025 позивач зазначив про підтвердження походження омивача скла, який зберігався в приміщенні магазину "Святковий" смт. Диканька, вул. Незалежності, 125/2, при цьому надав копії:
- договору поставки № 34 від 25.09.2023, укладений між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (покупець), згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця омивач зимовий (рідина для очищення скла мінус 20) у кількості 900 літрів, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору;
- рахунку № 34 від 25.09.2025 та квитанції про сплату № 34 від 25.09.2023 за омивач зимовий (рідина для очищення скла мінус 20) у кількості 900 літрів, разом 7484,40 грн, ПДВ - 1247,40 грн;
- висновка державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 12.2-18-1/34849 (об'єкт експертизи: рідина для очищення скла ТМ "VIRA", ТМ "Organic prink" та без зазначення ТМ з різними ароматами та без аромату);
- сертифіката відповідності № UA.P.001012-20 рідини для очищення скла ТМ "VIRA", ТМ "Organic prink" /а.с.252-260/;
- видаткової накладної № 720 від 10.11.2023: "Омивач скла зимовий-20" в кількості 900 л. на суму 7484,40 грн, яка не підписана отримувачем (оригінал наданий суду для ознайомленні вже з підписом отримувача) /а.с. 212, том 1/.
Також у додаткових поясненнях позивачем зазначено, що він придбавав пластикові пляшки для різних господарчих потреб (як особистих, так і для цілей облаштування магазину) ємністю 0.5 л, 1.5 л, 5 л, 18 л. в пункті вторсировини у смт. Диканька за готівковий розрахунок. Водночас, доказів придбання не надав.
У додаткових поясненнях від 16.09.2025 контролюючим органом, зокрема, зазначено, що відповідно до опису залишків товару, складених представниками ГУ ДПС у Полтавській області під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , кожен із алкогольних напоїв має власні характеристики, наприклад: "алкогольний напій "Горілка" - прозора рідина з різким запахом спирту", "алкогольний напій "Перцева" - рідина світло-коричневого кольору з різким запахом спирту", "алкогольний напій "Настоянка" - рідина темно-коричневого кольору з різким запахом спирту" тощо.
У письмових поясненнях податкового органу від 16.09.2025 /а.с. 269-270, том 1/ наведено, що оскільки ФОП ОСОБА_3 є платником податку на додану вартість (ПДВ), то на дату виникнення податкових зобов'язань у зв'язку із виконанням договору поставки № 34, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 повинен був скласти та зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Відповідно до наданих ФОП ОСОБА_1 документів, оплата товару за договором поставки № 34 відбулася 25.09.2023. Оскільки ФОП ОСОБА_1 не є платником ПДВ, то в системі АІС "Єдине вікно подання електронної звітності" досліджувалися податкові накладні складені з неплатниками ПДВ.
Так, відповідно до інформації з АІС "Єдине вікно подання електронної звітності" відомо, що у спірний період ФОП ОСОБА_3 зареєстровано 4 податкових накладних з неплатниками ПДВ, жодна з яких по даті виписки та загальній сумі не може підтвердити господарську операцію між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 (витяг з системи АІС "Єдине вікно подання електронної звітності" за період з вересня до кінця 2023 року долучений до даних додаткових пояснень /а.с. 273-274, том 1/).
Згідно з описом залишків товару, складених представниками ГУ ДПС у Полтавській області, документ сформований під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , кожен із алкогольних напоїв має власні характеристики, наприклад: "алкогольний напій "Горілка" - прозора рідина з різким запахом спирту", "алкогольний напій "Перцева" - рідина світло-коричневого кольору з різким запахом спирту", "алкогольний напій "Настоянка" - рідина темно-коричневого кольору з різким запахом спирту" тощо.
При цьому договір поставки № 34, квитанція № 34 від 25.09.2023, рахунок № 34 від 25.09.2023, видаткова накладна № 719 від 10.11.2023 містять узагальнену назву товару "Омивач скла зимовий-20". Характеристика товару так і не була надана представником позивача на вимогу суду.
Представником позивача у письмових поясненнях від 21.08.2025 наголошено на тому, що частина тютюнових виробів є муляжами та належить ОСОБА_5 , який є суборендатором частини складського приміщення в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 252-253, том 1/ .
Проте до суду не надані договори або будь-які інші докази, які б підтверджували доводи позивача. Лише надано лист ОСОБА_5 до позивача від 22.07.2025, у якому зазначено, що відповідно до розділу 7 укладеного договору суборенди частини складського приміщення в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , умови даного договору є конфіденційною інформацією і не підлягає розголошенню третім особам. Предмет співробітництва може бути зазначений у загальних рисах, без вказівки істотних умов співпраці, таким як предмет договору, фінансові умови, та ін., якщо інше прямо не передбачено договором. Розголошення будь-яких відомостей без згоди ОСОБА_5 заборонено. За таке розголошення сторони несуть відповідальність згідно із договором та закону. У зв'язку з чим, ОСОБА_5 не надає згоди на розголошення відомостей та використання в суді відомостей, що стосуються договору суборенди частини складського приміщення в магазині "Святковий" за адресою: АДРЕСА_1 , до закінчення досудове розслідування кримінального провадження №72024171020000054 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України /а.с.213, том 1/.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (далі - Положення № 88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 16.03.2021 у справі № 580/2490/19, від 06.07.2023 у справі № 340/2444/19.
З урахуванням наявних у сукупності в матеріалах справи документів, поданих позивачем та відповідачем, відсутні належні, достовірні та достатні докази, як б підтверджували доводи позивача.
Так, згідно зі статтею 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Надані позивачем докази: договір поставки № 34 від 25.09.2023, рахунок № 34 від 25.09.2025, квитанція про сплату № 34 від 25.09.2023, видаткова накладна № 720 від 10.11.2023 підтверджують поставку "омивача скла зимового-20" в кількості 900 л. на суму 7484,40 грн, проте, відсутні інші ідентифікаційні властивості, ознаки цього омивача, оскільки спірним питанням у цій справі є визначення рідини у пластикових пляшках.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 12.2-18-1/34849, сертифікат відповідності № UA.P.001012-20 також не визначають, ніяким чином не ідентифікують придбаний за вказаними документами омивач.
Крім того, пояснення позивача про придбання пластикових пляшок для різних господарчих потреб за готівковий розрахунок та належність тютюнових виробів ОСОБА_5 , усні пояснення представника позивача про те, що продавець не була обізнана щодо законодавства України є лише припущеннями, суб'єктивними твердженнями позивача, не підтвердженими належними, достовірними та достатніми докази.
Відповідно до приписів частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР (у редакції, чинній на час реалізації спірних алкогольних напоїв) до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі, зокрема, реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
За встановлених обставин справи та наведених вище норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відь13.12.2023 №0115130901, №0115140901, Головне управління ДПС у Полтавській області діяло на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено 20.10.2025.
Суддя Канигіна Т.С.