Справа № 420/37141/24
21 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Завальнюка І.В. у справі № 420/37141/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Завальнюк І.В.) перебуває адміністративна справа № 420/37141/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 травня 2024 року № 22502/15-32-07-01-19, №22496/15-32-07-01-19 та №22499/15-32-07-01-19.
20.10.2025 до суду від представника ТОВ «СТАГЕР ГРУПР» надійшла заява про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Завальнюка І.В.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В. дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» про відвід судді Завальнюка Ігоря Вікторовича у справі № 420/37141/24, а також ухвалив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАГЕР ГРУПП" про відвід головуючому судді Завальнюку Ігорю Вікторовичу по справі № 420/37141/24 для визначення в порядку ч.1 ст.31 КАС України судді для вирішення питання про відвід.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За результатами автоматизованого розподілу 20.10.2025 року заява про відвід судді Завальнюка І.В. у справі № 420/37141/24 передана для вирішення судді Бутенку А.В.
Розглянувши заяву представника ТОВ «СТАГЕР ГРУПР» про відвід судді Завальнюка І.В. у справі № 420/37141/24, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2024 року № 22502/15-32-07-01-19, №22496/15-32-07-01-19 та №22499/15-32-07-01-19.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року позовну заяву повернуто Позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, зокрема, з огляду на те, що в порушення вимог пункту 5 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України, до адміністративного позову не додано жодного доказу, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і станом на 18 грудня 2024 року зазначені недоліки позовних матеріалів не усунуто.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ "СТАГЕР ГРУПП" задовольнив: скасував ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року; направив адміністративну справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано Позивачу усунути недоліки шляхом подання до суду адміністративного позову із відповідними додатками для суду та для Відповідача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та, зокрема, витребувано від ТОВ "СТАГЕР ГРУПП" засвідчені копії доказів, на які є посилання у адміністративному позові: акт інвентаризації залишків мінеральних добрив на відкритому майданчику за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Лермонтова, 21 (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу; докази придбання мінеральних добрив у період з 8 лютого 2019 року по 31 грудня 2023 року; докази надання усіх документів, що витребовувалися податковим органом під час перевірки.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 березня 2025 року позовну заяву залишив без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 240 КАС України. Суд послався, що станом на 21 березня 2025 року вимоги ухвали суду від 17 лютого 2025 року не виконані, а саме витребувані судом докази Позивачем до суду не надано. Крім того, Позивач у передбачений КАС України п'ятиденний строк не повідомив суд про неможливість подання доказів, витребуваних судом, або про неможливість подати такі докази у встановлений строк із зазначенням причин.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2025 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАГЕР ГРУПП" задоволено; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року скасовано; справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
02.10.2025 року зазначена справа надійшла до ООАС та передана судді Завальнюку І.В.
Ухвалою судді від 07.10.2025 року справу № 420/37141/24 прийнято до провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглядаючи правове питання, яке порушене у заяві про відвід судді Завальнюка І.В., суд бере до уваги наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Слід зазначити, що приписи статті 36 КАС України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
За таких обставин, суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Завальнюка І.В. у справі №420/37141/24, суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу "a priori" не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).
Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, у пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.
В свою чергу наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення судді, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника справи.
Водночас суд зауважує, що у заяві про відвід не доведені будь-які факти прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі.
Тому аргументи, якими представник ТОВ «СТАГЕР ГРУПП» мотивує свою заяву про відвід судді Завальнюка І.В. у справі №420/37141/24 не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості вказаним суддею.
Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді Завальнюка І.В. у справі №420/37141/24 або його необ'єктивність під час розгляду справи №420/37141/24 заявник у своїй заяві теж не довів, а суд під час розгляду відповідної заяви таких обставин не встановив.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді Завальнюка І.В. у справі №420/37141/24.
Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно з ч.ч.11-12 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.31, 36, 39, 40, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Завальнюка І.В. у справі № 420/37141/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГЕР ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Бутенко