Справа № 420/33380/24
20 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування в пенсії ОСОБА_1 підвищення її розміру на коефіцієнт збільшення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01 березня 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 липня 2024 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної йому пенсії з 01 березня 2022 року, з 01 лютого 2023 року, 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 липня 2024 року з урахуванням підвищення її розміру на коефіцієнт збільшення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження пенсії максимальним розміром.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 420/33380/24, яке набрало законної сили 23.06.2025, адміністративний позов задоволено частково, а саме зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2022 року, з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.07.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
01.07.2025 ООАС виданий виконавчий лист по вищевказаному рішенню.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 змінено і спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми доплати пенсії в сумі 424 237,57 грн.
22.09.2025 ООАС виданий виконавчий лист по вищевказаній ухвалі.
03.10.2025 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшла заява про визнання першого виконавчого листа по даній справі таким, що не підлягає виконанню.
Також засобами «Електронний суд» до ООАС надійшли заперечення ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого листа від 01.07.2025 таким, що не підлягає виконанню, згідно з якими позивач зауважує, що неможливість виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року у справі № 420/33380/25, у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат, не може бути самостійною та достатньою матеріально-правовою чи процесуально-правовою підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Сторони до суду не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 374 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи в частині виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 по справі №752/2391/17 (2а-14/09), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в ст. 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, зокрема, про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 6 та 37 Закону «Про виконавче провадження» органи державної виконавчої служби повертають стягувачу виконавчі документи щодо зобов'язання відповідача здійснити певні виплати на користь стягувача у зв'язку зі зміною способу виконання рішення на стягнення.
Водночас, стягувачі після зміни способу виконання рішення, самостійно звертаються до суду та отримують новий виконавчий документ по тій же справі про стягнення коштів з державних органів. Тобто, фактично, у стягувача перебувають два виконавчі листи (зобов'язального характеру та щодо стягнення коштів).
Оскільки ухвалою суду змінено спосіб виконання рішення суду зі зобов'язального характеру на стягнення коштів, що фактично зумовило наявність двох виконавчих листів у межах однієї справи, а отже, існують правові підстави для визнання первісного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ГУ ПФУ в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та наявність підстав для її задоволення, оскільки судом змінено спосіб виконання судового рішення, а обов'язок пенсійного органу здійснити виплату нарахованої за рішенням суду доплати відсутній.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374 КАС України, суд
Заяву Головного управління ПФУ в Одеській області задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду № 420/33380/24 від 01.07.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк