справа №380/15102/25
21 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову та зобов'язати відповідача сформувати подання про повернення позивачу суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 30261,00 грн, сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №РМ-12637 від 04.06.2025 року.
Посилається на те, що між позивачем, як покупцем, та ОСОБА_2 , як продавцем, укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р. та, зареєстрований в реєстрі за №1291. При укладенні вищевказаного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становив 30260,95 грн. Оскільки позивач придбавала житло вперше, відтак, покликаючись на п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», вважає, що сплатила такий збір безпідставно. У зв'язку із цим, звернулася до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. Однак листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено позивачу з тих підстав, що долучені до заяви документи не підтверджують факту придбавання нерухомого майна вперше, тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. На думку позивача, така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує її права та інтереси, так як саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати відповідне подання до органів державної казначейської служби. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду за судовим захистом.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що з 26.09.2020 року законодавцем створено дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Водночас зазначила, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, тому питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Вказала, що до компетенції органів Пенсійного фонду України не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше. З цих підстав, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Від третьої особи, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Ухвалою судді від 28.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
04.06.2025 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець; позивач) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р. та, відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на квартиру зареєстровано в реєстрі за №1291.
Згідно п.п.1, 3 договору, продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і зобов'язується сплатити за неї обговорену грошову суму відповідно до цього договору.
Продаж житлового будинку вчинено за 3026095,00 грн. чинного законодавства України.
Перед укладенням вищезазначеного договору купівлі-продажу житлового будинку позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла - 30260,95 грн, підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи копія платіжної інструкції №РМ-12637 від 04.06.2025 року.
Вважаючи, що такий збір сплачено помилково, 04.04.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 30260,95 грн. До заяви долучено: копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду позивача; копію платіжної інструкції №РМ-12637 від 04.06.2025 року; копію договору купівлі-продажу житлового будинку від 04.06.2025 року; копію довідки від 23.06.2025 року №1 АТ «Ощадбанк» про те, що позивач не числиться у Списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека, за адресою: АДРЕСА_2 ; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
За результатами розгляду цієї заяви, 11.07.2025 року відповідач надав відповідь, викладену в листі №1300-5504-8/92623, згідно якої позивачу відмовлено у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що з 26.09.2020 року нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «б», «в» і «г» п.152 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (зі змінами), інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Долучені до заяви документи не підтверджують факту придбавання нерухомого майна вперше, тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР, оскільки придбала житло вперше, а тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений нею при укладенні договору купівлі-продажу житлового будинку, підлягає поверненню. Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
У відповідності до абз.1 п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзацом 2 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
При цьому, згідно абз.3 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналогічні положення містяться у п.151 та абз.1 п.153 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з абз.2 п.153 Порядку №1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
За правилами підп.«б» п.152 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), зокрема, доповнено п.152 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г» такого змісту:
«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».
Крім того, пункт 153 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020 року.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях п.152 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, об'єктами житлової нерухомості є будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
З 26.09.2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз.4 п.153 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підп.«в» п.152 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 року у справі №280/9714/20.
Згідно наявного у матеріалах справи витягу з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно №433166936 від 27.06.2025 року, позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної власності і зареєстрований за нею на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 04.06.2025 року. Іншого житла за позивачем до моменту реєстрації права власності на вищезгаданий житловий будинок не зареєстровано.
Звертаючись до відповідача, на виконання Постанови №866 позивач подала останньому такі документи, зокрема: копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду позивача; копію платіжної інструкції №РМ-12637 від 04.06.2025 року; копію договору купівлі-продажу житлового будинку від 04.06.2025 року; копію довідки від 23.06.2025 року №1 АТ «Ощадбанк» про те, що позивач не числиться у Списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека, за адресою: АДРЕСА_2 ; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Крім того, у заяві від 27.06.2025 року було повідомлено, що «Даною заявою підтверджую, що ОСОБА_1 ніколи не набував житло у власність раніше. Долучаю: деталізовані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід?ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за мною прав власності на житло; невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду підтверджується довідкою з АТ Ощадбанк, про те, що не було використано житлових чеків. Довідка отримана за всіма місцями реєстрації заявника. Майна у спільній власності у заявника немає.».
Таким чином, подані позивачем документи підтверджують звільнення її від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна (до моменту реєстрації права власності на спірну квартиру) та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що житловий будинок, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 - є таким, що придбаний позивачем вперше, а тому сплачені при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла (нерухомого майна) кошти у сумі 30260,95 грн підлягають поверненню.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до абз.абз.1, 2 п.5 вказаного Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Між тим, згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до абз.абз.5, 8 п.5 Порядку №787, подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
За правилами п.10 Порядку №787, заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.
Відповідно до підп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування (для подачі до органів Державної казначейської служби) подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, виходячи з положень п.3 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем збір на обов'язкове державне пенсійне страхування під час укладання договору купівлі-продажу житлового будинку від 04.06.2025 року підлягає поверненню. А, відтак, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея,10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) сформувати подання в порядку, передбаченому пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 30260 (тридцять тисяч двісті шістдесят) гривень 95 копійок, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №РМ-12637 від 04.06.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.