21 жовтня 2025 рокусправа № 380/12988/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Сидія Олега Володимировича про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Приватного виконавця Сидія Олега Володимировича (місцезнаходження: 79014, м.Львів, вул.Рєпіна І., буд.8, РНОКПП НОМЕР_2 ), в якому просить суд:
-поновити строк на подання адміністративного позову щодо постанов приватного виконавця Сидія О.В. від 06.02.2025 у виконавчих провадженнях №76904980 та №76907721, відкритих на підставі рішення суду у справі № 463/11546/20;
-відкрити провадження за цією заявою без стягнення судового збору відповідно до наведених висновків Верховного Суду.
-визнати протиправними дії Приватного виконавця Сидія О.В., вчинені після 03.02.2025 на підставі виконавчих документів, виданих за рішенням у справі №463/11546/20, всупереч ухвалі Верховного Суду від 03.02.2025 про зупинення виконання цього рішення.
-визнати перебування ОСОБА_1 на лікуванні в період з 27.01.2025 по 21.02.2025, у тому числі на стаціонарному лікуванні, поважною причиною невчинення нею дій у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі рішення у справі №463/11546/20;
-визнати протиправними дії Приватного виконавця Сидія О.В. щодо порушення строку перевірки виконання рішення та передчасного висновку про його невиконання;
-визнати протиправними та скасувати постанови Приватного виконавця Сидія Олега Володимировича від 06.02.2025 про накладення штрафу у виконавчих провадженнях №76904980 та №76907721, відкритих на підставі рішення суду у справі №463/11546/20.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що вона не погоджується ні з діями, ані з рішеннями приватного виконавця Сидія О.В. у виконавчому провадженні про примусове виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова про усунення перешкод в користуванні, оскільки приватним виконавцем Сидієм О.В. не враховано, що виконання означеного рішення суду зупинено постановою Верховного Суду. Просить позов задовольнити.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та зазначив, що позивачка просила відкласти виконавчі дії, однак покликалася на те, що рішення Личаківського районного суду м. Львова вона оскаржила до суду касаційної інстанції. Однак, відповідачу не було відомо, що позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні, вона йому про це не повідомляла. Разом з цим, відповідач вважає, що постанови про накладення на позивачку штрафу за невиконання рішення суду є правомірні, оскільки станом на день прийняття спірних постанов, рішення суду набрало законної сили. Про зупинення виконання означеного рішення суду відповідачу стало відомо згодом, після прийняття спірних постанов про накладення штрафу
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 суддя постановила відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою постановлено витребувати у відповідача матеріали виконавчого провадження.
Разом з відзивом відповідач подав до суду матеріали виконавчого провадження, які суд витребовував.
Ухвалою від 30.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачці п'ятиденний строк для усунення недоліків. У визначений судом строк позивачка усунула недоліки позовної заяви частково.
Ухвалою від 28.07.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою від 30.06.2025 та визначено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Разом з цим, ОСОБА_1 не погодилася з висновком суду та 08.08.2025 подала заяву про відвід судді.
Ухвалою від 15.09.2025 заяву про відвід судді повернуто позивачці без розгляду.
Ухвалою від 15.09.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою від 30.06.2025 та ввизначено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали. У визначений судом строк позивачка усунула недоліки позовної заяви повністю.
Ухвалою суду від 06.10.2025 суд постанови прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України; поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за її позовом до Приватного виконавця Сидія Олега Володимировича про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.
Суд встановив таке.
На виконанні у приватного виконавця Сидія Олега Володимировича, відповідача у цій справі, перебували АСВП № 76904980 про примусове виконання виконавчого листа № 463/11546/20, виданого 13.01.2025 Личаківським районним судом м. Львова, про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні власністю і її обслуговуванні та користуванні двором будинку АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу ОСОБА_1 хвіртки, яка перегороджує вимощення, що знаходиться навколо будинку та АСВП №76907721 про примусове виконання виконавчого листа № 463/11546/20, виданого 13.01.2025 Личаківським районним судом м. Львова, щодо усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні половиною горища з правої частини будинку АДРЕСА_2 , рахуючи з входу на горище, та приміщеннями, які знаходяться у підвалі будинку і позначені в технічному паспорті, складеному 06.11.2017 р. ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", під літ.V площею 18,4 кв.м та під літ. ІІІ/0,9 кв.м., шляхом демонтажу ОСОБА_1 запираючих пристроїв в дверях, які ведуть на горище та в дверях, які ведуть в приміщення, що знаходяться в підвалі будинку та позначені в технічному паспорті, складеному 06.11.2017 ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", під літ.V площею 18,4 кв.м та під літ. ІІІ/0,9 кв.м.
22.01.2025 відповідач прийняв постанови про відкриття виконавчих проваджень про примусове виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/11546/20, які набрали законної сили 5.11.2024.
Означені постанови про відкриття виконавчого провадження позивачка отримала 28.01.2025.
Відповідач повідомив позивачку про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто до06.02.202.
02.02.205 приватний виконавець отримав заяву ОСОБА_1 про відкладення проведення виконавчих дій по зазначених виконавчих провадженнях у зв'язку з поданою нею касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/11546/20.
03.02.2025 відповідач повідомив позивачку про відсутність підстав для відкладення виконавчих дій з підстав оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції.
06.02.2025 відповідач здійснив вихід за адресою вчинення виконавчих дій, а саме: АДРЕСА_2 та склав Акт приватного виконавця від 06.02.2025, яким встановлено, що рішення суду боржником не виконано.
06.02.2025 приватний виконавець Сидій О.В. прийняв постанови про накладення штрафу у ВП 76904980; 76907721.
У зв'язку із повторним зверненням позивачки із заявами від 02.02.2025 та від 06.02.2025 відповідач надіслав позивачці листа від 14.02.2025 №1904, яким повідомив про те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2025 р. справа № 463/11546/20 виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 зупинено до закінчення касаційного провадження.
На цій підстав відповідач повідомив позивачку про прийняття ним постанов про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях ВП 76904980; 76907721.
Позивачка, вважаючи протиправними дії відповідача стосовно порушення строку перевірки виконання рішення та передчасного висновку про його невиконання, а також дії, вчинені після 03.02.2025 на підставі виконавчих документів, виданих за рішенням у справі №463/11546/20 та постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями частин першої - третьої статті 63 Закону №1404-VIII, згідно з частиною першою якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що не виконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішенням про накладення штрафу має бути встановлено факт не виконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Тобто, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Як встановив суд, станом на день прийняття постанов приватного виконавця від 06.02.2025 про накладення штрафу у виконавчих провадженнях №76904980 та №76907721, відповідачу не було відомо про ухвалення Верховим Судом судового рішення від 03.02.2025 у справі № 463/11546/20, яким виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 зупинено до закінчення касаційного провадження.
Як видно із заяви позивачки про відкладення проведення виконавчих дій від 06.02.2025, то у цій заяві вона також не повідомляла про відповідне рішення Верховного Суду.
З матеріалів справи суд встановив, що станом на 06.02.2025 рішення Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/11546/20 дійсно не було виконане.
Отже з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність порушення закону у діях відповідача, спрямованих на прийняття постанов про накладення штрафу за невиконання позивачкою рішення Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/11546/20, станом на 06.02.2025,
Стосовно дій відповідача за результатами розгляду заяв позивачки про відкладення виконавчих дій, то суд зазначає, що згідно з статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Водночас, як видно із заяви про відкладення виконавчих дій від 02.02.2025, то як на підставу такої заяви позивачка покликається на звернення до Верховного Суду із заявою про зупинення виконання ріщення Личаківського районного суду м. Львова. Означена підстава не є такою у розумінні статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» для відкладення проведення виконавчих дій.
Стосовно заяви від 06.02.2025, у якій позивачка також просила відкласти проведення виконавчих дій, то тут вона вже, окрім звернення до Верховного Суду із клопотанням про зупинення виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова, покликається також на перебування на лікуванні, однак доказів перебування на такому не додає до заяви.
Разом з цим, як видно з матеріалів справи, після розгляду заяви позивачки від 06.02.2025, відповідач встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2025 справа № 463/11546/20 виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 зупинено до закінчення касаційного провадження, що і спонукало відповідача зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях ВП 76904980; 76907721.
Отже, у частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, що вчинені після 03.02.2025 на підставі виконавчих документів, виданих за рішенням у справі №463/11546/20, всупереч ухвалі Верховного Суду від 03.02.2025 про зупинення виконання цього рішення та щодо порушення строку перевірки виконання рішення та передчасного висновку про його невиконання, - суд висновує про їх необґрунтованість та відмовляє у їх задоволенні.
Стосовно вимог позивачки про скасування постанов приватного виконавця Сидія Олега Володимировича від 06.02.2025 про накладення штрафу у виконавчих провадженнях №76904980 та №76907721, то суд зазначає таке.
Як вже зазначалося у цьому рішенні, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Факт невиконання позивачкою рішення Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/11546/20 підтверджується Актом приватного виконавця, але і не заперечується позивачкою.
Разом з цим позивачка, арґументуючи невиконання нею означеного рішення суду, покликалася на те, що вона звернулася до Верховного Суду із клопотанням про зупинення виконання рішення у справі.
Беззаперечним є те, що норма частини другої статті 14 КАС України, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З урахуванням цієї норми, твердження позивачки про те, що вона не виконує рішення у зв'язку із зверненням з касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції, є безпідставним.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 436 ЦПК України про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
З урахуванням цих норм, ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2025 справа № 463/11546/20 набрала законної сили з моменту її підписання, тобто з 03.02.2025.
Відтак, оскільки як встановив суд, 03.02.2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2025 у справі № 463/11546/20 виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 07.02.2024 зупинено до закінчення касаційного провадження, то станом на 03.02.2025 вже існували підстави для зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях ВП 76904980; 76907721. Водночас такі підстави не могли бути відомі ні позивачці, ні відповідачу, так як загальний доступ до означеної ухвали Верховного Суду забезпечено 12.02.2025.
Отже, станом на 03.02.2025, як встановив суд, існували підстави для зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях ВП 76904980; 76907721, відтак для невиконання рішення Личаківського районного суду м. Львова були обґрунтовані підстави, а тому постанови відповідача про накладення на позивачку штрафу за невиконання судового рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
У цій частині позовних вимог позов підлягає задоволенню.
Ураховуючи викладене, суд висновує про наявність підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до статті 139 КАС України 1211,20грн судового збору підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидія Олега Володимировича (місцезнаходження: 79014, м.Львів, вул.Рєпіна І., буд.8, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанови від 06.02.2025 про накладення штрафу у виконавчих провадженнях №76904980 та №76907721, винесених приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сидієм Олегом Володимировичем при примусовому виконанні виконавчого листа №463/11546/20, виданого 13.01.2025 Личаківським районним судом м. Львова..
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидія Олега Володимировича (місцезнаходження: 79014, м.Львів, вул.Рєпіна І., буд.8, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн 20 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складене 21.10.2025.
Суддя Лунь З.І.