м. Львів
20 жовтня 2025 рокусправа № 380/18311/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач ), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті ім. І. Франка;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 14.08.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 24 дні та період, визначений ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (якою передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - три роки), з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, строкову військову служба та період, визначений ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус судді» (якою передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - три роки).
Ухвалою судді від 12.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження.
03.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що пенсію позивачу обчислено при загальному (страховому) стажі роботи 45 років 1 місяць 2 дні, (в тому числі період проходження строкової військової служби з 19.11.1978 по 11.11.1980). До стажу роботи на посаді судді, що становить 22 роки 27 днів, зараховано періоди з 05.05.2003 по 29.05.2025 - на посадах судді Володимир-Волинського міського суду, Львівського апеляційного адміністративного суду, Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивача виплачується згідно вимог чинного законодавства.
Звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді, який впливає на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному закладі та період проходження військової служби.
Тому, безпідставними є вимоги позивача та не грунтуються на чинному законодавстві.
Відтак, з огляду на викладене, приходить до висновку, що довічне грошове утримання позивачу призначено і обчислено Головним управлінням із дотриманням та у відповідності до норм та вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України. Тому, вважає, що законних підстав для визнання протиправними дій Головного управління немає.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя від 29.05.2025 №1149/о/15-25 звільнений з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв?язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.05.2025 №1149/о/15-25 встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:
- стаж роботи безпосередньо на посаді судді - 22 роки 1 місяць 25 днів;
- період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні;
- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає йому право на відставку, становить 27 років 1 місяць 17 днів.
Позивач з 30.05.2025 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Відповідно до Трудової книжки НОМЕР_1 позивач проходив служу в Радянській армії з 19.11.1978 по 11.11.1980, що становить 1 рік 11 місяців 24 дні; 05.05.2003 - призначений суддею Володимир-Волинського міського суду вперше, строком на п'ять років.
Виданий Восьмим апеляційним адміністративним судом Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного утримання позивача від 02.06.2025 №02-52/219/25 включає, зокрема такі відомості:
- служба в рядах Радянської армії з 19.11.1978 по 11.11.1980 (1 рік 11 місяців 24 дні);
- з урахуванням вимог частини 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (3 роки).
14.08.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій зокрема просив зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби та період визначений ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус судді» (якою передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - три роки), а всього 27 років 00 місяців 19 днів.
Листом від 29.08.2025 відповідач повідомив, що позивачу з 07.06.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону 1058.
3 30.05.2025 на підставі заяви від 17.06.2025 виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону 1402. Зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби чинним законодавством не передбачено.
Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є не зарахування періоду проходження строкової військової служби та періоду, визначеного ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VIII) визначає основні засади державної політики у сфері організації судової влади та здійснення правосуддя, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною 1 статті 116 Закону №1402-VIII передбачено, що суддя, який має стаж роботі на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з частиною 1 статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до абзацу 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час обрання позивача на посаду судді законодавством не було передбачено право судді на відставку. Тому, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 14.06.2018 у справі №9901/382/18, застосуванню підлягає законодавство, яке діяло на день обрання судді безстроково.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ) кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Суд звертає увагу на те, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Судом встановлено, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.05.2025 №1149/о/15-25 встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:
- стаж роботи безпосередньо на посаді судді - 22 роки 1 місяць 25 днів;
- період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 22 дні;
- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Сеника Р.П., який дає йому право на відставку, становить 27 років 1 місяць 17 днів.
Частиною 2 статті 137 Закону №1402-VIII встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв'язку з абзацом 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", яким внесено зміни до статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною 1 статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII "Про статус суддів" (у редакцій, чинній на час призначення позивача на посаду судді) передбачено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Таким чином, до стажу роботи на посаді судді, що дає позивачу право на відставку та одержання довічного грошового утримання, підлягають зарахуванню 3 роки роботи в галузі права, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді.
Щодо позовної вимоги про зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 24 дні, суд звертає увагу на таке.
Згідно з абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
В подальшому, після втрати чинності ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» в березні 2008 року, питання врахування інших (крім роботи на посаді судді) періодів діяльності до стажу роботи, що дає право на відставку, було врегульовано нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»
Відповідно до пункту 3-1 цієї Постанови до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби та календарний період проходження строкової військової служби.
Отже, аналіз зазначених норм законодавства в контексті спірних правовідносин дає підстави дійти висновку, що до стажу роботи, що дає позивачу право на відставку та одержання довічного грошового утримання, крім часу роботи на посадах судді, зараховується календарний період проходження строкової військової служби.
Як встановив суд, відповідно до Трудової книжки НОМЕР_1 позивач проходив служу в Радянській армії з 19.11.1978 по 11.11.1980, що становить 1 рік 11 місяців 24 дні.
Таким чином, невключення відповідачем до відповідного стажу роботи позивача на посаді судді, зокрема періоду проходження строкової військової служби є неправомірним.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному частиною 2 статті 2 КАС України критерію законності, та порушує право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За таких обставин бездіяльність відповідача щодо неврахування позивачу до стажу судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 24 дні та періоду, що визначений ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (якою передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - три роки) є протиправною, тому першу позовну вимогу потрібно задовольнити повністю.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги та підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 14.08.2025 перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 24 дні та період, визначений ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (якою передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - три роки), з урахуванням раніше виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби та періоду, визначеного ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (якою передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - три роки).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 14.08.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 24 дні та період, визначений ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (якою передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - три роки), з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).
Повне рішення суду складено 20.10.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна