14 жовтня 2025 рокусправа № 380/10561/25
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Петровської А.М.,
представників позивача Луки Г.В., Петрів С.Ю.,
представника відповідача Левицького О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області (81614, Львівська область, Стрийський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 2; код ЄДРПОУ 40178802) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки, подано виправлену позовну заяву першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, 89; код ЄДРПОУ 02910031) в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8-б; код ЄДРПОУ 44921644) до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області (81614, Львівська область, Стрийський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 2; код ЄДРПОУ 40178802) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької сільської ради від 28.02.2025 №3028 «Про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених»;
- зобов'язати Тростянецьку сільську раду розглянути на сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 № 02/1917 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 4623084800:14:000:0053, 4623084800:14:000:0052, №4623084800:11:000:0028, 4623088000:07:000:0018, 4623081200:16:000:0032, земельної ділянки орієнтовною площею 6,09 га, за координатами GPS 49.60639 23.978452 поблизу с. Липівка, земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га, за координатами GPS 49,592952. 24,068401 поблизу с.Поляна, земельної ділянки орієнтовною площею 13.2701 га, комунальна власність, землі запасу, землі сільськогосподарського призначення, біля с.Поляна, земельної ділянки орієнтовною площею 4,5 га, за координатами GPS 49,601478, 24,06167 поблизу с.Поляна, до самозалісених.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що порушуючи законодавство, яке регулює порядок збільшення лісистості території України, Тростянецька сільська рада протиправно відмовила у віднесенні ряду земельних ділянок до самозалісених земельних ділянок за поданням Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.
Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
26.06.2025 за вх.№53120 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає, що вказане рішення є правомірним та таким, що прийняте в порядку, визначеному ст. 57-1 Земельного кодексу України, оскільки у даному випадку повноваження сільської ради є дискреційними, тобто такими, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Відповідач зазначає, що його повноваження є дискреційними, оскільки лише у разі настання визначених законодавством умов, сільська рада зобов'язана вчинити конкретні дії - розглянути подання позивача у встановленому законом порядку та за наслідками розгляду прийняти одне з двох рішень, які будуть правомірними, про віднесення земель до самозаліснених або ж відмову у задоволенні такого клопотання без зазначення конкретних підстав для такої відмови, оскільки положення ст. 57-1 ЗК України таких не містять. Відповідач також вважає, що наведені у позовній заяві твердження позивача є безпідставними та необґрунтованими жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, як цього вимагають норми ст. ст. 73, 75 КАС України, доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
02.07.2025 за вх.№54662 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що Тростянецькою сільською радою, при прийнятті оскаржуваного рішення №3028 від 28.02.2025, всупереч вимог ст.57-1 Земельного кодексу України, ч.7 ст.20 Земельного кодексу України, Указів Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», від 29.09.2022 № 675/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 29.09.2022 «Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період», не отримано згоди орендаря земельних ділянок з кадастровими номерами 4623088000:07:000:0018 та 4623081200:16:000:0032 на самозалісення таких, не отримано відмови у наданні згоди від такого орендаря, а також іншим чином не з'ясовано позиції орендаря, зокрема у матеріалах сесії ради відсутні такі документи. Більше того, у рішенні №3028 від 28.02.2025 Тростянецькою сільською радою жодним чином не обґрунтовано підстави для відмови у задоволенні подання Західного УЛМГ про віднесення земель до самозалісених, та не зазначено номера і дати, тобто реквізитів відповідного подання. Вважає, що згідно із ч. 2 ст. ст. 57 1 6 Земельного кодексу України орган місцевого самоврядування за поданням Західного УЛМГ мав прийняти рішення про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 4623088000:07:000:0018, 4623081200:16:000:0032, 4623084800:14:000:0053, 4623084800:14:000:0052, №4623084800:11:000:0028 та інших, вказаних у поданні, до самозалісених земель. Однак, незважаючи на те, що Західне УЛМГ у своєму поданні від 28.11.2023 зазначало, що указані ділянки самозалісені, а також на те, що за даними відкритих джерел, даних карт «Геоінформаційна система лісових ресурсів України», бази даних ВО «Укрдержліспроект», kadastr.live, вбачається наявність лісових ресурсів на цих земельних ділянках, Тростянецька сільська рада не провела їх обстеження перед прийняттям оскаржуваного рішення.
Також зазначив, що оскільки указані у поданні Західного УЛМГ від 28.11.2023 земельні ділянки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до витягів з Державного земельного кадастру та інформації Тростянецької сільської ради №02-21/825 від 12.05.2025, є сільськогосподарськими землями комунальної власності, орган місцевого самоврядування зобов'язаний був належним чином виконати вимоги ст. 57-1 Земельного кодексу України та прийняти рішення про віднесення цих ділянок до самозалісених. Таким чином, суд має право у судовому порядку зобов'язати Тростянецьку сільську раду виконати вимоги законодавства, яке регулює віднесення угідь до самозалісених земель. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 28.07.2025 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 04 вересня 2025 року о 10:30 год.
26.09.2025за вх.№77200 від представника Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства надійшли додаткові пояснення у справі, позовні вимоги вважає обґрунтованими, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 14 жовтня 2025 року о 12:00 год.
14.10.2025 за вх.№ 81726 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги заперечує, просить відмовити у задоволені позову.
Представники позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
З огляду на клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати за даної явки.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області з поданням за №02/1917-23 від 28.11.2023 про віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст.17 Лісового кодексу України.
Зокрема, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства клопотало перед Тростянецькою сільською радою Стрийського району Львівської області про віднесення наступних земельних ділянок до самозалісених:
- ділянки, розташовані в межах ділянки за кадастровим номером 4623088000:07:000:0018 - 69.0179 га, орієнтовна площа самозалісення 10 га поблизу с. Липівка та лісового масиву (кв. 23) Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс», за координатами GPS 49.597729 23.950974 та 49.598580 23. 958866. Склад насадження 4Дз2Гз2Ос1Бп1Влч та 3Ос3Влч3Бп1Дз+Гз. Середній вік більше 30 років;
- ділянка розташована в межах ділянки за кадастровим номером 4623081200:16:000:0032 - 45.8897 га, орієнтовна площа самозалісення 7,2 га, поблизу с. Липівка та лісового масиву (кв. 23) Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» за координатами GPS 49.599927 23.965369. Склад насадження 40с4Бп2Влч. Середній вік більше 30 років;
- ділянка орієнтовною площею 6,09 га, за координатами GPS 49.60639 23.978452 поблизу с. Липівка. Склад насадження ЗДз2Клг2Бп20с1 Влч. Середній вік 30 років;
- ділянка 4623084800:14:000:0053 - 2.7349 га, комунальна власність, землі запасу, землі сільськогосподарського призначення, біля с. Поляна. Склад насадження ЗГз2Клг2Бп20с 1 Влч. Середній вік 20 років. Висота 10-15 м.;
- ділянка 4623084800:14:000:0052 - 2.2172 га, комунальна власність, землі запасу, землі сільськогосподарського призначення, біля с. Поляна. Складі насадження ЗГзЗВхч1Клг2Бп10с. Середній вік 20 років. Висота 15 м.;
- ділянка орієнтовною площею 5,0 га, за координатами GPS 49,592952. 24,068401 поблизу с.Поляна. Склад насадження ЗГзЗВхч 1 Клг2Бп 10с. Середній вік 20 років. Висота 15 м.;- ділянка №4623084800:11:000:0028 13.2701 га, комунальна власність, землі запасу, землі сільськогосподарського призначення, біля с.Поляна. Склад насадження ЗВхчЗБп2Гз1Клг10с. Середній вік 20 років. Висота 15 м.;- ділянка орієнтовною площею 4,5 га, за координатами GPS 49,601478, 24,06167 поблизу с.Поляна. Склад насадження 5Вхч2Бп10сІКлг1Гз. Середній вік 20 років. Висота 15 м.
Тростянецькою сільською радою згадане подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 винесене на розгляд сесії, однак рішення щодо такого не прийнято у зв'язку із відсутністю необхідної кількості голосів.
В подальшому Тростянецькою сільською радою розглянуто вищезазначене подання та прийнято рішення №3028 від 28.02.2025 «Про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених», яким Західному міжрегіональному управління лісового та мисливського господарства відмовлено у віднесенні до самозалісених наступних земельних ділянок:
- частина земельної ділянки КН 4623088000:07:000:0018 орієнтовною площею 10 га поблизу с. Липівка;
- частина земельної ділянки КН 4623081200:16:000:0032 орієнтовною площею 7.2 га поблизу с. Липівка;
- земельна ділянка орієнтовною площею 6,09 га за координатами GPS49.606391 23.978452 поблизу с. Липівка;
- земельна ділянка КН 4623084800:14:000:0053 площею 2,7349 га за межами с. Поляна;
- земельна ділянка КН 4623084800:14:000:0052 площею 2,2172 га за межами с. Поляна;
- земельна ділянка орієнтовною площею 5,0 га за координатами GPS49.92952 24/068401 поблизу с. Поляна;
- земельна ділянка КН 4623084800:11:000:0028 площею 13,2701 га за межами с. Поляна;
- земельна ділянка орієнтовною площею 4,5 га за координатами GPS49.601478 24.06167 поблизу с. Поляна.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача, перший заступника керівник Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд виходить з такого.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч. 3-5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абз.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Відповідно до ч.4 ст.53 КАС прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Закону України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства.
Відповідно до статей 13, 16 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
У вказаному випадку органом уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з врахуванням ст. ст. 57-1, 122 Земельного кодексу України та ч. 4 ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», є Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області.
Однак, саме невжиття відповідачем належних заходів щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення до самозалісених земель, призводить до порушення інтересів держави та створює передумови незаконного використання земельної ділянки.
Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 07 червня 2021 року № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» з метою збереження лісового фонду України, належного захисту і відтворення лісів, створення сприятливих умов для ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, забезпечення прав громадян на безпечне довкілля постановлено започаткувати з 2021 року реалізацію екологічної ініціативи «Масштабне залісення України».
Законом України від 20 червня 2022 року № 2321-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», який набрав чинності 10.07.2022, главу 11 Земельного кодексу України доповнено статтею 57-1 такого змісту:
Стаття 57-1 Самозалісені землі
1. Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
2. Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
3. Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
4. Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
5. Віднесення земельної ділянки, несформованої як об'єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.
Відповідно до Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
У свою чергу, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом Держлісагенства, завданням якого є реалізація повноважень Держлісагенства України, зокрема, на території Львівської області.
Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до частини 1 статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд зазначає таке.
У тексті оскаржуваного рішення вказано, що воно прийняте з урахуванням висновку комісії сільської ради з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, просторового планування, природних ресурсів та екології.
Судом встановлено, що відповідно до зазначеного висновку вищезгаданої комісії місцевої ради №1 від 28.02.2025 комісією рекомендовано обговорити питання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених на сесії ради, оскільки запропоновані Західним УЛМГ земельні ділянки віднесено земель пайового фонду та деякі з них перебувають в оренді, інших висновків щодо задоволення чи про відмову у задоволенні подання Західного УЛМГ, комісією не зроблено.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельних ділянок з кадастровими номерами 4623084800:14:000:0053 площею 2,7349 га, 4623084800:14:000:0052 площею 2,2172 га, 4623088000:07:000:0018 площею 69,0179 га, 4623081200:16:000:0032 площею 45,8897 га., 4623084800:11:000:0028 площею 13,2701 га та інших, зазначених у поданні Західного УЛМГ є територіальна громада в особі Тростянецької сільської ради Стрийського району, що підтверджується наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області №13-6878/16-18-СГ від 20.12.2018 «Про передачу земельних ділянок держаної власності площею 1182,3862 у комунальну власність Тростянецької сільської територіальної громади».
Крім цього, вказане підтверджується рішенням Тростянецької сільської ради №2482 від 05.02.2019, про прийняття в комунальну власність Тростянецької сільської ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 1182, 4862 га, серед яких є земельні ділянки з кадастровим номером 4623084800:14:000:0053, 4623084800:14:000:0052 та 4623084800:11:000:0028.
Отже, Тростянецька сільська рада відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України є органом місцевого самоврядування, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності в її адміністративних межах, зокрема приймати рішення про віднесення указаних земельних ділянок до самозалісених земель.
Як власник і розпорядник земель комунальної власності, рада зобов'язана забезпечити належну правову оцінку подання УЛМГ, дотримання земельного законодавства (зокрема, щодо порядку віднесення земель до самозалісених), а також повну та вмотивовану фіксацію причин відмови.
Крім того суд наголошує, що відповідно до статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Оскільки за приписами Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством та джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, питання щодо їх охорони потребує особливої уваги.
Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Більше того, суд зауважує, що незважаючи на те, що Західне УЛМГ у своєму поданні від 28.11.2023 зазначало, що указані ділянки самозалісені, а також на те, що за даними відкритих джерел, даних карт «Геоінформаційна система лісових ресурсів України», бази даних ВО «Укрдержліспроект», kadastr.live, вбачається наявність лісових ресурсів на цих земельних ділянках, Тростянецька сільська рада не провела їх обстеження перед прийняттям оскаржуваного рішення.
Також суд зауважує, що, до вказаного подання не додані, а в матеріалах справи відсутні результати натурних обстежень відповідної ділянки, ні будь-які інші матеріали (відсутні будь-які дані про ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель, які вимагаються для виявлення самозалісених ділянок; немає даних про фотофіксацію самозалісення, інформації про земельно-кадастрові, топографо-геодезичні, інші зйомки тощо).
Суд також приймає до уваги те, що ідентифікація самозалісених ділянок на відповідній території повинна відбуватися представником сільської ради спільно з постійними лісокористувачами та власниками лісів. Проте, доказів здійснення такої ідентифікації позивачем не додано.
Все вищенаведене може свідчити про те, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства проводило ідентифікацію вищевказаних ділянок виключно на підставі відкритих даних земельного кадастру.
Також суд зазначає, що для вирішення цього питання сільській раді необхідно, як це врегульовано нормативними актами, створити комісію по обстеженню та проведенню інвентаризації земельних ділянок, які можливо віднести до самозалісених та яка б провела інвентаризацію таких земельних ділянок, склала відповідні акти про їх самозалісення.
Без вчинення вказаних заходів Тростянецька сільська рада у відповідності до Земельного кодексу України не в змозі прийняти рішення про віднесення, вказаної у поданні земельної ділянки, до переліку самозалісених земельних ділянок.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем після отримання подання не з'ясовано, чи можуть земельні ділянки, які зазначені у поданні бути віднесені до самозалісених земельних ділянок; не створено комісії у належному складі для обстеження вказаних земельних ділянок; відсутні докази обстеження вказаної земельної ділянки на предмет її ймовірного самозалісення.
Натомість відповідачем у спірному рішенні не наведено достатньо вагомих та суттєвих обставин для відмови віднесення земельних ділянок, які зазначені у поданні №02/1917-23 від 28.11.2023 до самозалісених земельних ділянок та не вчинено вищевказаних судом заходів, на підставі яких у відповідності до Земельного кодексу України відповідач може прийняти рішення про віднесення вказаної земельної ділянки до переліку самозалісених земельних ділянок.
Також в спірному рішенні, не визначено обставин, які перешкоджають віднесення земельних ділянок до самозалісених ділянок.
Крім цього, суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом місцевого самоврядування конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Отже, відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у віднесенні земельних ділянок до самозалісених земель.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Тростянецька сільська рада протиправно прийняла рішення про відмову щодо віднесення цих земель до самозалісених за поданням Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 №02/1917-23.
Отже, рішення Тростянецької сільської ради від 28.02.2025 №3028 не можна вважати чітким та зрозумілим, а тому воно підлягає до скасування.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
У спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав належної оцінки поданим позивачем документам, зокрема, не провів обстеження земельних ділянок за участі представників позивача, та у самому рішенні не навів обґрунтованих мотивованих доводів щодо відмови у віднесенні земельних ділянок до самозалісених земель.
Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку, що в даному випадку слід зобов'язати Тростянецьку сільську раду повторно розглянути на сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 № 02/1917 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 4623084800:14:000:0053, 4623084800:14:000:0052, №4623084800:11:000:0028, 4623088000:07:000:0018, 4623081200:16:000:0032, земельної ділянки орієнтовною площею 6,09 га, за координатами GPS 49.60639 23.978452 поблизу с. Липівка, земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га, за координатами GPS 49,592952. 24,068401 поблизу с.Поляна, земельної ділянки орієнтовною площею 13.2701 га, комунальна власність, землі запасу, землі сільськогосподарського призначення, біля с.Поляна, земельної ділянки орієнтовною площею 4,5 га, за координатами GPS 49,601478, 24,06167 поблизу с.Поляна, до самозалісених з урахуванням викладеного у рішенні суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість вимог прокурора, оцінивши надані ним докази та відповідача, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не залучались свідки та не проводились експертизи, судові витрати на користь позивача не присуджується.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, 89; код ЄДРПОУ 02910031) в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8-б; код ЄДРПОУ 44921644) до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області (81614, Львівська область, Стрийський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 2; код ЄДРПОУ 40178802) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької сільської ради від 28.02.2025 №3028 «Про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених».
Зобов'язати Тростянецьку сільську раду повторно розглянути на сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 28.11.2023 № 02/1917 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 4623084800:14:000:0053, 4623084800:14:000:0052, №4623084800:11:000:0028, 4623088000:07:000:0018, 4623081200:16:000:0032, земельної ділянки орієнтовною площею 6,09 га, за координатами GPS 49.60639 23.978452 поблизу с. Липівка, земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га, за координатами GPS 49,592952. 24,068401 поблизу с.Поляна, земельної ділянки орієнтовною площею 13.2701 га, комунальна власність, землі запасу, землі сільськогосподарського призначення, біля с.Поляна, земельної ділянки орієнтовною площею 4,5 га, за координатами GPS 49,601478, 24,06167 поблизу с.Поляна, до самозалісених з урахуванням викладеного у рішенні суду.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.10.2025.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна