21 жовтня 2025 рокусправа № 380/15899/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Львівській області (79012, Львівська обл., м. Львів, вул. Вітовського, 55, ЄДРПОУ 34814089) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити дії , -
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Львівській області щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.07.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (доплати, підвищення та премії) для здійснення обчислення та перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії);
- зобов'язати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.07.2025, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (доплати, підвищення та премії) обчислених у відсоткових розмірах відповідно до листа Адміністрації Держспецзв'язку від 04.07.2025 №01/04-6886/2025 (станом на 01.07.2025 - процентна надбавка за вислугу років 50%, надбавка за стаж шифрувальної роботи 20%, надбавка за особливості проходження служби 90%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 20%, надбавка за кваліфікацію 7%, премія 350%) для здійснення обчислення та перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі - позивач) перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказав, що у зв'язку з прийняттям рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 №320/29450/24, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», він набув права на перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2025. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у видачі вказаної довідки протиправними та такими, що порушує право позивача на належний соціальний захист, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 05 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Львівській області ( далі - відповідач ) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що вимоги позивача, викладені у позовній заяві від 02.08.2025 б/н, є передчасними та безпідставними. Так, у прохальній частині позову заявлено вимогу про визнання протиправними дій Управління щодо відмови у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.07.2025, а також про зобов'язання підготувати та надати таку довідку для подальшого перерахунку пенсії з 01.08.2025. Водночас у запиті позивача від 01.07.2025, на який надано відповідь від 30.07.2025 №37-240/2025, йшлося про довідки станом на 01.01.2024 та 01.01.2025, а не станом на 01.07.2025, як зазначено у позові. Крім того, у вказаному запиті відсутні посилання на лист Адміністрації Держспецзв'язку від 04.07.2025 №01/04-6886/2025 та вимоги щодо врахування відсоткових надбавок, які наведені у позовній заяві. Таким чином, заявлені позивачем вимоги не узгоджуються з фактичними обставинами та змістом запиту, а відмова Управління щодо видачі довідки станом на 01.07.2025 взагалі відсутня. Вказує про те, що посилання позивача на судове рішення у справі №320/29450/24 від 18.06.2025 є безпідставним. Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2025 у цій справі відкрито касаційне провадження за скаргою Кабінету Міністрів України та витребувано матеріали з Київського окружного адміністративного суду, отже, рішення ще не набрало законної сили. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 лише у частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Проте це рішення не передбачає його зворотної дії. Відповідно до статті 58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 роз'яснив, що зворотна дія допускається лише за прямою вказівкою в законі. Таким чином, до 17.06.2025 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 діяв у редакції постанови №481 від 12.05.2023, і застосування іншої редакції в цей період є неправомірним. Крім того, позивач не звертався до відповідача із запитом про видачу довідки станом ні на 18.06.2025, ні на 01.07.2025, тому посилання на рішення у справі №320/29450/24 не має правового значення та не підтверджує факту порушення його прав.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає наступне. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»), що перевищує показник 1762 грн, використаний у довідці від 04.12.2023 №02/12. Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду у справі №320/29450/24, розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями мають визначатися шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Згідно з частинами 1- 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій проводиться з першого числа місяця, що настає після місяця, у якому настали обставини для зміни розміру пенсії. Право на такий перерахунок виникає без обмеження строком у разі зміни хоча б одного виду грошового забезпечення. Наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 01.01.2025 №1 «Про основні напрями бюджетної політики на 2025 рік» збільшено розміри складових грошового забезпечення, що підтверджується листом від 04.07.2025 №01/04-6886/2025. Отже, право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2025, є обґрунтованим та узгоджується з положеннями пункту 4 постанови №704, статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, а також з вищевказаними документами Адміністрації Держспецзв'язку.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що у відповіді на відзив позивач маніпулює датами та змістом своїх вимог. Зокрема стверджує, що просив надати довідку станом на 01.07.2025, тоді як із матеріалів справи вбачається, що у запиті від 01.07.2025 (відповідь від 30.07.2025 №37-240/2025) позивач просив підготувати довідку станом на 01.01.2025. Натомість у позовній заяві від 02.08.2025 б/н він вимагає зобов'язати відповідача надати довідку станом на 01.07.2025. Таким чином, вимоги, викладені у позові, не узгоджуються з фактичним змістом звернення, а тому є безпідставними. Станом на 01.01.2025 діяли положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою внесено зміни до пункту 4 постанови №704. Відповідно до статті 58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків пом'якшення або скасування відповідальності, тому посилання позивача на інше тлумачення норм є помилковим.
Позивач подав до суду пояснення щодо питань які виникли під час судового розгляду, в якому аргументи відповідача заперечує повністю та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадових окладів і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2024 та 01.02.2025 відповідно.
Відповідач листом повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень щодо змін розміру грошового забезпечення військовослужбовців. Розміри окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, які визначені Постановою №704, не збільшувалися. Зазначив про те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 роз'яснив, що надання нормативно-правовим актам зворотної дії можливе лише за умови наявності прямої вказівки про це в самому акті. Таким чином, з урахуванням того, що рішення суду у справі №320/29450/24 набрало законної сили лише 18.06.2025, до цієї дати пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 діяв у редакції, затвердженій постановою №481 від 12.05.2023. Зворотна дія зазначеного судового рішення на правовідносини, що виникли до набрання ним законної сили, законодавством не передбачена.
Позивач не погодився із такими діями відповідача щодо відмови у видачі нової довідки, відтак звернувся до суду із цим позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини п'ятої ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч.3 ст.43 та ч.4 ст.63 Закону №2262-XII.
Так, згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цієї Постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018), пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п.6 Постанови №103.
Отже, станом на 01.03.2018, пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Таким чином, п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Таким чином, з 29.01.2020, тобто, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, приписи п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 втратили чинність та була відновлена дія п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, зауважив, що на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови № 103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі - Постанова №481), яка набрала чинності з 20.05.2023 та була чинною станом на 01.01.2025, абзац перший пункту 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, Постановою №481 визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється виходячи саме з розміру 1762 грн, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, з 18.06.2025 діє норма Постанови № 704 до внесення до неї змін Постановою № 481.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Частинами 1, 2, 6 ст. 57 Закону України "Про правотворчу діяльність" встановлено, що дія нормативно-правового акта у часі - це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли після набрання ним чинності або до набрання ним чинності і тривали станом на дату набрання актом чинності. Дія нормативно-правового акта поширюється на суспільні відносини, що виникли (тривають) після набрання ним чинності, якщо інше не передбачено Конституцією України чи законом.
Дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії.
У разі якщо припинення дії нормативно-правового акта здійснюється на підставі рішення суду, дія нормативно-правового акта припиняється з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Суд повторює, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 набрало законної сили з 18.06.2025.
За таких обставин, підстави для виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, відсутні, оскільки Постанова № 481 станом на 01.01.2025 була чинною.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак - не підлягають задоволенню. Отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович