20 жовтня 2025 рокусправа № 320/11529/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві), в якій, просить суд:
- повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 17 100,00 грн. при нотаріальному посвідченні договору купівлі- продажу квартири від 16.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.09.2020 при укладанні договору купівлі-продажу квартири НМВ 9963160, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17100,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН364. Зазначає, що вона перебуває на обліку громадян, що потребують покращення житлових умов з 2012 року, хоча житло було придбано нею вперше, була змушена сплатити збір, оскільки відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів пов'язаних з вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії. Оскільки позивач придбала житло вперше, вважає, що сплатила такий збір безпідставно, у зв'язку з чим звернулася до відповідача із заявою від 05.02.2021 про повернення безпідставно сплаченого збору у сумі 17100,00 грн. Проте отримала відповідь, що до компетенції Пенсійного фонду не належить питання підтвердження факту придбавання особою житла вперше. Позивач вважає таку відмову Пенсійного фонду протиправною, тому звернувся до суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 дану справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2021 справу №320/11529/21 прийнято до провадження.
24.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо позовних вимог, оскільки такі є безпідставними. Зазначив, що надані позивачем документи не підтверджують факт придбання житла саме вперше, що є єдиною умовою для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ супровідним листом від 19.01.2023 №03-19/4140/23 справу № 320/11529/21 передано Київському окружному адміністративному суду.
Відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 справу № 320/11529/21 передано Львівському окружному адміністративному суду.
26.02.2025 адміністративна справа № 320/11529/21 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Потабенко В.А.
Ухвалою від 03.03.2025 суддя прийняла до свого провадження адміністративну справу № 320/11529/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
16.09.2020 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корсак А.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №1696.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії.
На виконання вищевказаної вимоги Закону, позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 17100,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН364.
У той же час позивач зазначає, що житло нею придбавалось вперше.
Пункт 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
05.02.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення їй безпідставно сплачених коштів у розмірі 17100,00 грн.
За результатами розгляду звернення позивача ГУ ПФУ в м. Києві надало відповідь від 16.02.2021 №2600-0603-8/25502, якою відмовлено у поверненні коштів у зв'язку із відсутністю правових підстав для повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 17100,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм слідує, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 пункт 15-3 Порядку № 1740 доповнено таким абзацом: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Процитована норма Порядку № 1740 в редакції згідно Постанови № 866 набрала чинності 26.09.2020, а до того цим нормативно - правовим актом не було врегульовано порядку звільнення від сплати збору фізичних осіб, що здійснюють придбання житла вперше.
З аналізу тексту наведених норм слідує, що особа, яка вперше придбає житло після 26.09.2020, за умови подання нотаріусу необхідних документів, підлягала звільненню від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас до внесення вказаних змін, покупець житла навіть у випадку придбання житла вперше позбавлявся правового механізму реалізувати пільгу із звільнення від сплати збору, а відтак такі особи були поставлені у ситуацію, за якою повинні були сплатити збір, що було передумовою державної реєстрації за ними права власності на житло.
Судом встановлено, що факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 , де містяться відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що вказана операція купівлі - продажу житла мала місце до внесення вказаних вище змін у Порядок № 1740, які передбачили процедуру звільнення від сплати збору при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Факт сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 17100,00 грн. (1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна) підтверджується квитанцією №ПН364 від 16.09.2020.
Так, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФ України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
На час придбавання позивачем житла чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов'язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутні механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну “придбавають житло вперше», що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України №29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincovа and Pinс v. The Czech Republic), “Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), “Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу “належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Беручи до уваги аргументи позивача, які підтверджені належними доказами і не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позивач вперше придбала житло, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" і п. 15-1 Порядку № 1740 був звільненою від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Підсумовуючи встановлені обставини та надану їм оцінку суд зазначає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна (на час укладення позивачем договору) здійснювалося лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Аналогічні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема оцінка їм надана у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17) та 31.01.2018 (справа № 819/1667/17).
На час придбавання позивачем житла чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов'язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше.
З огляду на наведене, суд зазначає про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача звернутися з відповідними поданнями до органу Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17100,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
З матеріалів справи слідує, що позивач звернулася до відповідача зі заявою, у якій просила повернути їй безпідставно сплачений збір у сумі 17100,00 грн. Така заява відповідачем залишена без задоволення, кошти не повернуті.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено безпідставно, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 17100,00 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (квитанція від 16.08.2021 №40312), отже, такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса місця знаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України Солом'янського району м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17100 (сімнадцять тисяч сто) гривень рівно, сплаченого згідно квитанції від 16.09.2020 № ПН364.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса місця знаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень рівно.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 20.10.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна