справа№140/10462/25
з питань відстрочення сплати судового збору
20 жовтня 2025 року м. Львів
Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,
на розгляд суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 25.08.2025 у виконавчому провадженні ВП №78932470, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.08.2025 у виконавчому провадженні ВП №78932470;
- зупинити виконавче провадження ВП №78932470 до завершення дії воєнного стану в Україні.
У позовній заяві позивач клопоче про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Клопотання обґрунтовує великим навантаженням щодо виконання завдань щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, обмежені строки подання позовної заяви. Вказує, що військовою частиною направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заявку на отримання коштів для сплати судового збору.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з такого.
Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.
Якщо компенсаційна функція судового збору лежить за межами судового процесу, то від виконання превентивної та соціальної функції судового збору безпосередньо залежить виникнення та розвиток судового процесу.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Крім того, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У цьому випадку про відстрочення сплати судового збору клопоче орган державної влади.
Основною обставиною, на яку покликається позивач, є відсутність бюджетного фінансування.
З цього приводу суддя, зазначає, що правосуддя в судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Крім того, слід врахувати, що юридична особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є безумовною підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 18.05.2021 у справі № 440/6530/20 та від 20.05.2021 у справах № 520/13132/2020, № 320/1831/1, № 520/4916/2020.
Крім того, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.
Так, у вказаній постанові зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином, факт відсутності в державного органу коштів, необхідних для сплати судового збору, не визнаний Великою Палатою Верховного Суду як поважна причина навіть в цілях поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо покликань позивача обставини воєнного стану, то такі в силу наведених вище положень не є тими обставинами, які зумовлюють можливість відстрочення сплати судового збору.
Щодо твердження позивача про обмежений строк звернення до суду, то строк звернення до суду у цій категорії справ визначений КАС України та не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на наведене, суддею у цій справі не встановлено підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим заявлене клопотання задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.