21 жовтня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1969/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Кім Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 09 жовтня 2025 року надійшов адміністративний позов Кім Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, з такими вимогами:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137,23 грн за період 2020 - 2023 років, з одночасною компенсацією сум утриманого податку;
зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137,23 грн за період 2020 - 2023 років, з одночасною компенсацією сум утриманого податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06.06.2025 № 151 о/с з 09.06.2025 переведено для подальшого проходження служби до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Рапортом від 28.06.2025 позивач звернувся до відповідача про надання інформації та копій документів, за результатами розгляду якого відповідач, листом від 28.07.2025 № 14696/111/19/01-2025, надав позивачу відповідь та копії витребуваних документів.
З довідки про доходи від 22.07.2025 № 201/111/22-2025 позивачем встановлено, що протягом 2015-2025 років з ним не здійснено повного розрахунку з доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину за 2020 - 2023 роки.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення відповідних розрахунків та виплат протягом періоду служби в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року позовну заяву адвоката Кім Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 2023 рік, залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 2023 рік із зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску; уточненої позовної заяви з урахуванням висновків суду.
На виконання вимог вищевказаної ухвали суду від представника позивача 16 жовтня 2025 року надійшла уточнена позовна заява, де конкретизовано спірний період, а саме позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137, 23 грн за період з 12.03.2020 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку;
зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину в розмірі 286 137,23 грн за період з 12.03.2020 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку.
Також, представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування якого зазначено, що в органах та підрозділах Національної поліції України, підтвердженням всіх складових грошового забезпечення та сум, що виплачені при звільненні є довідка про доходи, яка отримана позивачем 28.07.2025 за вих. № 14696/111/19/01-2025.
Отже, кінцевим терміном обов'язку відповідача здійснити таку виплату є дата звільнення позивача.
Однак наказом ГУНП в Луганській області від 06.06.2025 № 151 о/с, відповідач, в порушення вимог Порядку № 260, зазначеного перерахунку та виплати не здійснив. Крім того, зазначене порушення прав позивача вбачається з довідки про доходи від 22 липня 2025 року № 201/111/22-2025.
За такого правового регулювання, на думку представника позивача, у випадках звільнення поліцейського та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати повідомлення про виплачені суми.
Дата одержання письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені позивачу при звільненні є датою його обізнаності про порушення прав позивача, що є предметом спору у цій справі.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо визначений тримісячний строк звернення до суду.
Водночас, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) було встановлено з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у пункті 65 постанови від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 зазначено, що, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, Судова палата дійшла таких висновків:
якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);
з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
З наданих до матеріалів позовної заяви документів судом встановлено, що позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області.
Наказом ГУНП в Луганській області від 06.06.2025 № 151 о/с майора поліції ОСОБА_2 переведено для подальшого проходження служби за ст. 65, п. п. 8, 9 Закону України «Про Національну поліцію» до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з 09.06.2025.
Отже, з 09.06.2025 позивач не був звільнений зі служби в поліції, а лише переведений для подальшого проходження служби до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Оскільки позивач по 08.06.2025 проходив службу в ГУНП в Луганській області та спірним періодом є період з 12.03.2020 по 30.07.2023, до спірних правовідносин за період з 12.02.2020 по 18.07.2022 мають бути застосовані норми статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, тобто без обмеження будь-яким строком.
Натомість до правовідносин за період з 19.07.2022 по 30.07.2023 мають бути застосовані норми частини першої статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року - три місяці з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, останнім днем для подачі позову за цими вимогами є 01.10.2023. При цьому позов подано до суду 09.10.2025.
Отже, строк звернення до суду позивачем за вимогами за період з 19.07.2022 по 30.07.2023, пропущений.
Посилання представника позивача на довідку про доходи № 14696/111/19/01-2025, отриману позивачем 28.07.2025, як на дату обізнаності ОСОБА_2 про суми, нараховані і виплачені при звільненні, суд вважає незмістовним, оскільки до спірних правовідносин за пероід з 19.07.2022 по 30.07.2023 застосовним є строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року - три місяці з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, норми частини другої статті 233 КЗпП України щодо тримісячного строку звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, до спірних правовідносин є незастосовними з огляду відсутність звільнення ОСОБА_2 з органів Національної поліції України.
Суд наголошує, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових воно складається, як обраховано та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Отже, з дня отримання грошового забезпечення особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання грошового забезпечення, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення звернулась до роботодавця із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від роботодавця відповіді на подану нею заяву.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».
Тому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що у численній практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Таким чином, стосовно правовідносин за період з 12.03.2020 по 18.07.2022 позивачем строк звернення не пропущено з огляду на правове регулювання згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції).
В той же час, стосовно правовідносин за період з 19.07.2022 по 31.01.2023 підлягають застосуванню норми частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Враховуючи вказані вище положення статті 233 КЗпП України, судом встановлено, що ОСОБА_2 строк звернення за вимогами за період з 19.07.2022 по 30.07.2023 пропущений та представником позивача не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження об'єктивної неможливості звернення до суду у законодавчо визначені строки.
У зв'язку з викладеним, вказані в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, оскільки такі обставини не можна вважати об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що згідно ухвали від 14 жовтня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, позивач не був обмежений у праві надання доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку, передбаченого для звернення до суду.
Відтак, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.07.2023.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктами 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позивачу адміністративного позову в частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.07.2023.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву адвоката Кім Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачу в частині позовних вимог щодо:
визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину за період з 19.07.2022 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку;
зобов'язання Головне управління Національної поліції України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину за період з 19.07.2022 по 30.07.2023, з одночасною компенсацією сум утриманого податку.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян