21 жовтня 2025 року справа №320/29212/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС» (далі - позивач, Товариство) з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 № 497140413.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нарахування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, позаяк, позивач не підлягає притягненню до відповідальності з огляду на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України; відсутня вина позивача, як обов'язковий елемент складу податкового правопорушення; не дотримання строків реєстрації накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в період з початку повномасштабної російської агресії не призводить до застосування штрафів визначених податковим повідомленням-рішенням з посиланням на пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, оскільки граничні строки за пунктом 201.10 не діяли, а пункт 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України не передбачає застосування штрафів щодо інших строків. Також, позивач наголосив на тому, що податкові накладні за несвоєчасну реєстрацію яких застосовані штрафні санкції (стосується 15 спірних накладних, які не видаються покупцю), не є по суті тими податковими накладними в розумінні Податкового кодексу України, за несвоєчасну реєстрацію яких тільки й могли б бути застосовані оскаржувані санкції. На переконання позивача, застосовування санкцій не відповідає презюмованій меті, при цьому, відповідач неправильно розрахував розмір штрафних санкцій, не застосувавши Закон № 2876-ІХ, а також допустив процедурні порушення при проведенні камеральної перевірки, що є окремою достатньою підставою для скасування спірного рішення.
Представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, оскільки за наслідками проведеної відповідачем камеральної перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пункту 201.10 статті 201 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Окрім того зазначено, що перевіркою встановлено, що позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), але складених на постачання неплатнику, що, в свою чергу, не є складеними на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або складеними на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою. Також наголошено, що норми підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України набрали чинності лише 08.02.2023, тож такі приписи застосовується до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 та до позивача у спірних правовідносинах не може бути застосовані.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025, позовну заяву було задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 20.07.2023 № 497140413.
Постановою Верховного Суду від 17.04.2025 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд вказав, що контролюючий орган неодноразово, зокрема, у відзиві на позовну заяву, зазначав про недотримання позивачем визначених Порядком № 225 вимог щодо підтвердження підстав неможливості виконання платником податків відповідних податкових обов'язків. Водночас, зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій не вбачається, що таким доводам контролюючого органу була надана належна оцінка, з урахуванням того, що судами було встановлено обставини перереєстрації Товариства ще в серпні 2022 року, тоді як камеральна перевірка була проведена в лютому 2023 року.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин на підставі яких можливо б було перевірити правильність обрахунку застосованих до позивача штрафних санкцій (штрафу). Задля перевірки правильності здійсненого розрахунку штрафних санкцій (штрафу) необхідними є з'ясування таких обставин: встановлення дати, з якої контролюючий орган здійснював розрахунок кількості днів затримки, перевірка правильності її визначення; розмір штрафних санкцій, який може бути застосований за несвоєчасну її реєстрацію; визначення розміру штрафних санкцій, який залежить від кількості днів затримки, або ж, якщо вид податкової накладної підпадає під винятки, встановлені у пункті 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України; інші обставини, що безпосередньо впливають на розрахунок штрафної санкції (штрафу).
Таким чином, Верховний Суд зазначив, що у справі, що розглядається, в контексті спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій не встановили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, зокрема, щодо підтвердження позивачем неможливості виконання податкових обов'язків визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у встановленому законодавством порядку, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості здійснити касаційний перегляд справи із прийняттям остаточного судового рішення, яке б вирішило спір між сторонами, і реалізувати мету, з якою касаційне провадження було відкрито.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши у письмовому провадженні наведені сторонами (їх представниками) доводи, подані ними документи та матеріали в контексті висновків і вказівок Верховного Суду за наслідком касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, суд встановив таке.
Товариство зареєстровано в ЄДРПОУ. У 2018 році Кам'янсько-Дніпровським районним управлінням ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області зареєстровано потужності Товариства як оператора ринку (заклади громадського харчування) - їдальні та буфети у м. Енергодар, Запорізька область.
Позивач зазначив, що будучи в окупації, він мав суттєві складнощі з доступом до українських податкових сервісів, Інтернет та мобільний зв'язок були нерегулярними, а подекуди практично відсутні, що унеможливило нормальну господарську діяльність та виконання його податкових обов'язків.
Позивач також вказав, що на рахунку СЕА ПДВ було недостатньо коштів для реєстрації податкових накладних на значні суми, оскільки постачальники, в яких він придбавав молочну та м'ясну продукцію, які теж знаходяться на окупованій території, не могли реєструвати податкові накладні. Фактично, лише з 11.08.2022 після перереєстрації Товариства у м. Києві та переїздом його посадових осіб, в наступні місяці поступово відновлювалась можливість виконання податкових обов'язків, зокрема, з реєстрації податкових накладних.
Товариством складені податкові накладні (далі - ПН), які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
на адресу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» «ВП «Запорізька АЕС»:
1. ПН № 127 від 28.02.2022 на суму ПДВ 1636884,91 грн - зареєстрована 01.09.2022;
2. ПН № 106 від 31.03.2022 на суму ПДВ 1154287,58 грн - зареєстрована 02.09.2022;
3. ПН № 103 від 30.04.2022 на суму ПДВ 1450376,57 грн - зареєстрована 12.09.2022;
4. ПН № 13 від 30.06.2022 на суму ПДВ 1472258,78 грн - зареєстрована 14.09.2022;
5. ПН № 4 від 31.07.2022 на суму ПДВ 1384414,63 грн - зареєстрована 14.09.2022;
на адресу неплатника:
6. ПН № 1 від 01.06.2022 на суму ПДВ 157,31 грн - зареєстрована 14.09.2022;
7. ПН № 2 від 15.06.2022 на суму ПДВ 87126,45 грн - зареєстрована 14.09.2022;
8. ПН № 3 від 15.06.2022 на суму ПДВ 147,83 грн - зареєстрована 14.09.2022;
9. ПН № 4 від 22.06.2022 на суму ПДВ 207,75 грн - зареєстрована 14.09.2022;
10. ПН № 6 від 30.06.2022 на суму ПДВ 2792,06 грн - зареєстрована 14.09.2022;
11. ПН № 8 від 30.06.2022 на суму ПДВ 58150,38 грн - зареєстрована 14.09.2022;
12. ПН № 9 від 30.06.2022 на суму ПДВ 14641,52 грн - зареєстрована 14.09.2022;
13. ПН № 10 від 30.06.2022 на суму ПДВ 180,00 грн - зареєстрована 14.09.2022;
14. ПН № 11 від 30.06.2022 на суму ПДВ 27552,42 грн - зареєстрована 14.09.2022;
15. ПН № 5 від 31.07.2022 на суму ПДВ 23284,15 грн - зареєстрована 14.09.2022;
16. ПН № 6 від 31.07.2022 на суму ПДВ 71720,52 грн - зареєстрована 14.09.2022;
17. ПН № 7 від 31.07.2022 на суму ПДВ 15578,25 грн - зареєстрована 14.09.2022;
18. ПН № 1 від 31.08.2022 на суму ПДВ 44057,02 грн - зареєстрована 19.09.2022;
19. ПН № 2 від 31.08.2022 на суму ПДВ 10376,67 грн - зареєстрована 19.09.2022;
20. ПН № 5 від 31.08.2022 на суму ПДВ 20221,73 грн - зареєстрована 19.09.2022;
на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенка»:
21. ПН № 5 від 30.06.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 14.09.2022;
22. ПН № 1 від 29.07.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 14.09.2022;
23.
на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича мережа «ДНІПРО»:
24. ПН № 7 від 30.06.2022 на суму ПДВ 246,73 грн - зареєстрована 27.07.2022;
25. ПН № 3 від 29.07.2022 на суму ПДВ 199,61 грн - зареєстрована 14.09.2022;
26. ПН № 6 від 31.08.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 19.09.2022;
на адресу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» «ВП «Атоменергомаш»:
27. ПН № 12 від 30.06.2022 на суму ПДВ 7700,33 грн - зареєстрована 01.09.2022;
28. ПН № 2 від 29.07.2022 на суму ПДВ 10417,33 грн - зареєстрована 01.09.2022.
Відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 27.02.2023 № 15281/Ж5/26-15-04-13-03/31441039 (далі - Акт), яким зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, а саме:
- ПН № 7 від 30.06.2022 на суму ПДВ 246,73 грн - зареєстрована 27.07.2022 - затримка 12 днів - штрафна санкція 10 % - 24,67 грн;
- ПН № 127 від 28.02.2022 на суму ПДВ 1636884,91 грн - зареєстрована 01.09.2022 - затримка 48 днів - штрафна санкція 30 % - 491065,47 грн;
- ПН № 12 від 30.06.2022 на суму ПДВ 7700,33 грн - зареєстрована 01.09.2022 - затримка 48 днів - штрафна санкція 30 % - 2310,10 грн;
- ПН № 106 від 31.03.2022 на суму ПДВ 1154287,58 грн - зареєстрована 02.09.2022 - затримка 49 днів - штрафна санкція 30 % - 346286,27 грн;
- ПН № 2 від 29.07.2022 на суму ПДВ 10417,33 грн - зареєстрована 01.09.2022 - затримка 17 днів - штрафна санкція 20 % - 2083,47 грн;
- ПН № 103 від 30.04.2022 на суму ПДВ 1450376,57 грн - зареєстрована 12.09.2022 - затримка 59 днів - штрафна санкція 30 % - 435112,97 грн;
- ПН № 8 від 30.06.2022 на суму ПДВ 58150,38 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 23260,27 грн;
- ПН № 3 від 15.06.2022 на суму ПДВ 147,83 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 76 днів - штрафна санкція 40 % - 59,13 грн;
- ПН № 1 від 01.06.2022 на суму ПДВ 157,31 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 76 днів - штрафна санкція 40 % - 62,92 грн;
- ПН № 10 від 30.06.2022 на суму ПДВ 180,00 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 72,00 грн;
- ПН № 13 від 30.06.2022 на суму ПДВ 1472258,78 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 588903,51 грн;
- ПН № 11 від 30.06.2022 на суму ПДВ 27552,42 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 11020,97 грн;
- ПН № 2 від 15.06.2022 на суму ПДВ 87126,45 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 76 днів - штрафна санкція 40 % - 34850,58 грн;
- ПН № 9 від 30.06.2022 на суму ПДВ 14641,52 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 5856,61 грн;
- ПН № 5 від 30.06.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 26,00 грн;
- ПН № 6 від 30.06.2022 на суму ПДВ 2792,06 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 1116,82 грн;
- ПН № 1 від 29.07.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 13,00 грн;
- ПН № 4 від 22.06.2022 на суму ПДВ 207,75 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 83,10 грн;
- ПН № 3 від 29.07.2022 на суму ПДВ 199,61 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 39,92 грн;
- ПН № 58 від 31.05.2022 на суму ПДВ 1318049,86 грн - зареєстрована 13.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 327219,94 грн;
- ПН № 5 від 31.07.2022 на суму ПДВ 23284,15 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 4656,83 грн;
- ПН № 6 від 31.07.2022 на суму ПДВ 71720,52 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 14344,10 грн;
- ПН № 7 від 31.07.2022 на суму ПДВ 15578,25 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 3115,65 грн;
- ПН № 4 від 31.07.2022 на суму ПДВ 1384414,63 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 276882,87 грн;
- ПН № 6 від 31.08.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 19.09.2022 - затримка 4 днів - штрафна санкція 10 % - 6,50 грн;
- ПН № 5 від 31.08.2022 на суму ПДВ 20221,73 грн - зареєстрована 19.09.2022 - затримка 4 днів - штрафна санкція 10 % - 2022,17 грн;
- ПН № 1 від 31.08.2022 на суму ПДВ 44057,02 грн - зареєстрована 19.09.2022 - затримка 4 днів - штрафна санкція 10 % - 4405,70 грн;
- ПН № 2 від 31.08.2022 на суму ПДВ 10376,67 грн - зареєстрована 19.09.2022 - затримка 4 днів - штрафна санкція 10 % - 1037,67 грн.
Відповідно до висновку Акту, дані камеральної перевірки свідчать про порушення Товариством граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що пунктом 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України передбачена відповідальність.
На підставі Акту відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 № 497140413, яким до позивача застосовано штраф у сумі 2248719,27 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Товариству штраф розраховано таким чином:
1. ПН № 7 від 30.06.2022 на суму ПДВ 246,73 грн - зареєстрована 27.07.2022 - затримка 12 днів - штрафна санкція 10 % - 24,67 грн;
2. ПН № 127 від 28.02.2022 на суму ПДВ 1636884,91 грн - зареєстрована 01.09.2022 - затримка 49 днів - штрафна санкція 30 % - 491065,47 грн;
3. ПН № 12 від 30.06.2022 на суму ПДВ 7700,33 грн - зареєстрована 01.09.2022 - затримка 48 днів - штрафна санкція 30 % - 2310,10 грн;
4. ПН № 106 від 31.03.2022 на суму ПДВ 1154287,58 грн - зареєстрована 02.09.2022 - затримка 50 днів - штрафна санкція 30 % - 346286,27 грн;
5. ПН № 2 від 29.07.2022 на суму ПДВ 10417,33 грн - зареєстрована 01.09.2022 - затримка 17 днів - штрафна санкція 20 % - 2083,47 грн;
6. ПН № 103 від 30.04.2022 на суму ПДВ 1450376,57 грн - зареєстрована 12.09.2022 - затримка 60 днів - штрафна санкція 30 % - 435112,97 грн;
7. ПН № 8 від 30.06.2022 на суму ПДВ 58150,38 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 23260,27 грн;
8. ПН № 3 від 15.06.2022 на суму ПДВ 147,83 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 76 днів - штрафна санкція 40 % - 59,13 грн;
9. ПН № 1 від 01.06.2022 на суму ПДВ 157,31 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 76 днів - штрафна санкція 40 % - 62,92 грн;
10. ПН № 10 від 30.06.2022 на суму ПДВ 180,00 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 72,00 грн;
11. ПН № 13 від 30.06.2022 на суму ПДВ 1472258,78 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 588903,51 грн;
12. ПН № 11 від 30.06.2022 на суму ПДВ 27552,42 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 11020,97 грн;
13. ПН № 2 від 15.06.2022 на суму ПДВ 87126,45 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 76 днів - штрафна санкція 40 % - 34850,58 грн;
14. ПН № 9 від 30.06.2022 на суму ПДВ 14641,52 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 5856,61 грн;
15. ПН № 5 від 30.06.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 26,00 грн;
16. ПН № 6 від 30.06.2022 на суму ПДВ 2792,06 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 1116,82 грн;
17. ПН № 1 від 29.07.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 13,00 грн;
18. ПН № 4 від 22.06.2022 на суму ПДВ 207,75 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 61 днів - штрафна санкція 40 % - 83,10 грн;
19. ПН № 3 від 29.07.2022 на суму ПДВ 199,61 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 39,92 грн;
20. ПН № 5 від 31.07.2022 на суму ПДВ 23284,15 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 4656,83 грн;
21. ПН № 6 від 31.07.2022 на суму ПДВ 71720,52 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 14344,10 грн;
22. ПН № 7 від 31.07.2022 на суму ПДВ 15578,25 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 3115,65 грн;
23. ПН № 4 від 31.07.2022 на суму ПДВ 1384414,63 грн - зареєстрована 14.09.2022 - затримка 30 днів - штрафна санкція 20 % - 276882,87 грн;
24. ПН № 6 від 31.08.2022 на суму ПДВ 65,00 грн - зареєстрована 19.09.2022 - затримка 4 днів - штрафна санкція 10 % - 6,50 грн;
25. ПН № 5 від 31.08.2022 на суму ПДВ 20221,73 грн - зареєстрована 19.09.2022 - затримка 4 днів - штрафна санкція 10 % - 2022,17 грн;
26. ПН № 1 від 31.08.2022 на суму ПДВ 44057,02 грн - зареєстрована 19.09.2022 - затримка 4 днів - штрафна санкція 10 % - 4405,70 грн;
27. ПН № 2 від 31.08.2022 на суму ПДВ 10376,67 грн - зареєстрована 19.09.2022 - затримка 4 днів - штрафна санкція 10 % - 1037,67 грн.
Таке податкове повідомлення-рішення відповідача оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, проте було залишено без змін.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.07.2023 №497140413 протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з наведених норм основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Разом з тим, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс).
За приписами підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Пунктом 201.1. статті 201 Кодексу передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, Кодекс передбачає обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 120-1.1. статті 120 Кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З наведеного слідує, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, у свою чергу, строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ, який набрав чинності 18.03.2020, до Кодексу були внесені зміни, а саме: підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 52-1 такого змісту (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ):
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Отже, законодавець шляхом внесення змін до Кодексу запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.
При цьому, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінено на всій території України карантин.
Разом з тим, у період дії мораторію по карантину, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який діяв, як на момент реєстрації ПН, так і на момент прийняття спірного рішення.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX), яким підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 та пункту 69-1 підрозділу 10 Кодексу, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, платники податків, які не мали можливості у зв'язку з введенням воєнного стану своєчасно зареєструвати податкові накладні, звільняються від відповідальності, проте зобов'язані це зробити протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо, зокрема: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
Отже, платники податків, які мали можливість своєчасно зареєструвати податкові накладні, складені у період з 01.02.2022 по 31.05.2022, звільняються від відповідальності у разі їх реєстрації до 15.07.2022.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Отже, платники податків, які не мали можливості у зв'язку з введенням воєнного стану своєчасно зареєструвати податкові накладні, складені після 24.02.2022, у яких відновилася така можливість, звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН, за умови реєстрації протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 69.1-1.пункту 69-1 Кодексу).
Водночас, Закон № 2260 не визначив порядку підтвердження платниками податку неможливості своєчасно виконати податковий обов'язок по реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року.
Натомість, Міністерство фінансів України своїм наказом від 29.07.2022 № 225 затвердило Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 та набрав чинності лише 06.09.2022 (далі - Порядок).
Судом встановлено, що на момент складання позивачем ПН, як і на момент подання позивачем на реєстрацію ПН № 127 від 28.02.2022, ПН № 106 від 31.03.2022, ПН № 7 від 30.06.2022, ПН № 12 від 30.06.2022, ПН № 2 від 29.07.2022, фактично не існувало законодавчо визначеного порядку підтвердження неможливості подання податкових накладних в межах граничних строків, тож вимагання від позивача такого підтвердження є абсурдним з боку відповідача.
Також суд вважає, що прогалини у законодавстві, враховуючи загальновідому обставину введення в країні воєнного стану (форс-мажор, що підтверджено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1), не можуть позбавляти платника податків права на реалізацію законодавчо передбаченої пільги (звільнення від відповідальності).
Окрім того, відповідно до підпункту 6 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225, однією з підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Енергодарська міська територіальна громада з 04.03.2022 та Благовіщенська сільська територіальна громада з 02.03.2022 включені до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.
Матеріалами справи підтверджено, що перереєстрація Товариства у м. Києві здійснена лише 11.08.2022, до цього часу Товариство, його посадові особи та працівники перебували за фактичним місцем знаходження потужностей в м. Енергодар за місцезнаходженням Запорізької атомної електростанції, а зареєстровано Товариство було в Запорізькій області, Кам?янсько-Дніпровський районі, село Благовіщенка.
Згідно з нотаріально посвідченими поясненнями головного бухгалтера Товариства ОСОБА_1 , з 22.04.2004 вона займає посаду головного бухгалтера Товариства. Одним із видів господарської діяльності Товариства є забезпечення харчуванням працівників Запорізької атомної електростанції (далі - «ЗАЕС»). Товариство орендувало їдальні на території ЗАЕС та готувало і продавало їжу для працівників ЗАЕС. З початком повномасштабного російського вторгнення, з березня 2022 року Благовіщенська громада (де було зареєстроване Товариство), місто Енергодар (де Товариство провадило господарську діяльність) та, власне, ЗАЕС були окуповані російськими військами. Попри це працівники Товариства, розуміючи важливість підтримання працівників ЗАЕС, продовжували знаходитись на ЗАЕС навіть після її захоплення загарбниками та продовжували забезпечувати харчуванням працівників ЗАЕС, хоча це і створювало ризик для їх життя. Налаштування окупантами своєї влади та ЗМІ вплинули одразу на зв'язок з Україною. Я, інші посадові особи Товариства мали суттєві складнощі з доступом до будь-яких українських ресурсів, сервісів. Зокрема Електронного кабінету платника податків. Доступ в Інтернет був нерегулярним, в більшості геть відсутнім. Окупанти провели «свій» Інтернет та мобільний зв'язок. Незважаючи на постійну небезпеку для свого життя, я, як головний бухгалтер Товариства, усвідомлюючи необхідність виконання обов'язків. покладених законом на Товариство як платника податків, шукала можливість продовжувати виконувати податкові обов'язки Товариства, в тому числі щодо реєстрації податкових накладних. Спочатку потрібно було вирішити питання з офісним обладнанням, зокрема комп'ютером, адже техніку Товариства відібрали окупанти (підтверджується відкритим кримінальним провадженням, докази наявні у матеріалах справи). Про повне та своєчасне виконання податкових обов'язків в таких умовах не могло йти й мови. Ми були повністю відрізані від нашої держави. Крім того, виконання обов'язків на користь України створювало загрозу для життя та здоров'я. Однак попри це я намагалася зареєструвати. податкові накладні, подати податкову звітність. При цьому. відправляючи декларацію, податкову накладну на реєстрацію я навіть не розуміла чи вони відправлені, тому що інтернет був такий слабким та непостійним, оновлення статусу по документу не відбувалося. Влітку 2022 року було вирішено виїжджати на підконтрольну Україні територію. Як тільки ми заїхали на підконтрольну територію України, ми зайнялись перереєстрацією Товариства у м. Києві. Після перереєстрації Товариства, до 19.09.2022 були зареєстровані усі податкові накладні, складені за період з 28.02.2022 по 31.08.2022. Товариству знадобився деякий час дія отримання доступу до сервера, який продовжував знаходитися на окупованій території, на якому завантажувалися документи для введення бухгалтерського обліку. Також необхідні документи вдалось отримати у інших бухгалтерів Товариства, які залишились на окупованій території і з якими вдалось вийти на зв'язок. Вже у вересні 2022 року Товариство зареєструвало всі податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 7 493 175,56 грн за період з 28.02.2022 по 31.08.2022. Неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних викликана форс-мажорними обставинами, а саме окупацією регіону, де знаходилося Товариство, і всіма обставинами, що з цього слідували.
За приписами пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Отже, виходячи з наведеного, платник податків також мав мати можливість подати до контролюючого органу до 30.09.2022 заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків.
Судом встановлено, що натомість позивачем до вказаного строку, тобто до 30.09.2022 виконано обов'язок щодо реєстрації податкових накладних, виписаних ним з лютого по серпень 2022 року.
При цьому, з наведеного судом вбачається наявність у позивача підстави неможливості виконання обов'язку по реєстрації ПН, як то перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території, тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації. Такі обставини підтверджені належними чином наявними у справі доказами.
Таким чином, оскільки у зв'язку з введенням воєнного стану позивач до 11.08.2022 не мав обґрунтованої можливості зареєструвати ПН після 24.02.2022 у встановлені Кодексом строки, у тому числі до 15.07.2022, то в силу положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу, він звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН, враховуючи, що відповідні ПН зареєстровані ним протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливості реєстрації ПН.
Також, Закон № 2260-IX підпункт 69.2 виклав в такій редакції: «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».
При цьому, підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу визначено, що вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Одночасно, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Також ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 25.01.2022 у справі № 280/1615/19 про те, що якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Разом з тим, доводи позивача щодо невірного розрахунку штрафу за спірним рішенням, обґрунтовані наявністю підстав для застосування до нього Закону України від 12.01.2023 №2876-IX, який набрав чинності 08.02.2023, яким зменшена відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних та змінено самі граничні строки для реєстрації ПН, спростовуються висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 01.04.2025 у справі № 320/8258/23, які за правилами процесуального законодавства є обов'язковими для суду.
Разом з тим, дослідивши здійснений відповідачем розрахунок штрафу, виходячи з його підходу щодо обов'язку реєстрації ПН до 15.07.2022, судом встановлено, по-перше, невідповідність розрахунків Акту та спірного рішення; по-друге, відповідачем невірно розраховано кількість днів прострочення по ПН № 127 від 28.02.2022 визначено затримку 49 днів замість 47; по ПН № 12 від 30.06.2022 визначено затримку 48 днів замість 47); по ПН №106 від 31.03.2022 визначено затримку 50 днів замість 48; по ПН № 2 від 29.07.2022 визначено затримку 17 днів замість 16; по ПН № 103 від 30.04.2022 визначено затримку 60 днів замість 58; по ПН № 8 від 30.06.2022 визначено затримку 61 день замість 60; по ПН № 3 від 15.06.2022 визначено затримку 76 днів замість 60; по ПН № 1 від 01.06.2022 визначено затримку 76 днів замість 60; по ПН № 10 від 30.06.2022 визначено затримку 61 день замість 60; по ПН № 13 від 30.06.2022 визначено затримку 61 день замість 60; по ПН № 11 від 30.06.2022 визначено затримку 61 день замість 60; по ПН № 2 від 15.06.2022 визначено затримку 76 днів замість 60; по ПН № 9 від 30.06.2022 визначено затримку 61 день замість 60; по ПН № 5 від 30.06.2022 визначено затримку 61 день замість 60; по ПН № 6 від 30.06.2022 визначено затримку 61 день замість 60; по ПН № 1 від 29.07.2022 визначено затримку 30 днів замість 29; по ПН № 4 від 22.06.2022 визначено затримку 61 день замість 60; по ПН № 3 від 29.07.2022 визначено затримку 30 днів замість 29; по ПН № 5 від 31.07.2022 визначено затримку 30 днів замість 29; по ПН № 6 від 31.07.2022 визначено затримку 30 днів замість 29; по ПН № 7 від 31.07.2022 визначено затримку 30 днів замість 29; по ПН № 4 від 31.07.2022 визначено затримку 30 днів замість 29; по ПН від 31.08.2022 №№ 6, 5, 1, 2 визначено затримку 4 дні замість 3, у зв'язку з чим відповідачем невірно розраховано суму штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням.
Наведені обставини в сукупності є цілком достатніми підставами для визнання протиправним оскарженого податкового-повідомлення рішення та, відповідно, його скасування в силу своєї протиправності.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 26840,00 підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо вимог Товариства про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн, суд враховує, що судом касаційної інстанції при перегляді в цій частині рішення суду першої інстанції жодних вказівок для нового розгляду не наведено, тож в цій частині залишається незмінним висновок щодо співмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС» задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 20.07.2023 № 497140413.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС» (ЄДРПОУ 31441039) сплачений судовий збір в сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011).
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС» (ЄДРПОУ 31441039) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.