21 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/10266/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» (далі - позивач, ТОВ «Техменеджмент») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), у якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві: від 24.01.2024 р. №10434947/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №31 від 31.12.2023 р.; від 24.01.2024р. №10434936/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової закладної №18 від 31.10.2023 р.; від 24.01.2024p. №10434941/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 24.11.2023 р.; від 24.01.2024р. №10434934/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №19 від 31.10.2023 р.; від 24.01.2024р. №10434937/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №12 від 14.11.2023 р.; від 24.01.2024р. №10434935/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №17 від 31.10.2023 р.; від 24.01.2024р. №1043494/8877601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 12.12.2023 р.; від 24.01.2024р. №10434945/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №27 від 31.12.2023 р.; від 24.01.2024 р. №10434946/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №30 від 31.12.2023 р.; від 24.01.2024р. №10434942/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №23 від 30.11.2023 р.; від 24.01.2024р. №10434943/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової закладної №25 від 30.11.2023 р.; від 29.01.2024 р. №10454297/38871601, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №26 від 31.12.2023 р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» податкові накладні датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: №31 від 31.12.2023 р. - дата направлення 15.01.2024 р.; №18 від 31.10.2023 р. - дата направлення 14.11.2023р.; №18 від 24.11.2023 р. - дата направлення 12.12.2023р.; №19 від 31.10.2023 р. - дата направлення 14.11.2023р.; №12 від 14.11.2023 р. - дата направлення 17.11.2023р.; №17 від 31.10.2023 р. - дата направлення 14.11.2023р.; № 5 від 12.12.2023 р. - дата направлення 15.12.2023р.; №27 від 31.12.2023 р. - дата направлення 11.01.2024р.; №30 від 31.12.2023 р. - дата направлення 12.01.2024р.; №23 від 30.11.2023 р. - дата направлення 12.12.2023 р.; №25 від 30.11.2023 р. - дата направлення 12.12.2023 р.; №26 від 31.12.2023 р. - дата направлення 02.01.2024р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» були подані до контролюючого органу податкові накладні №31 від 31.12.2023; №18 від 31.10.2023; №18 від 24.11.2023; №19 від 31.10.2023; №12 від 14.11.2023; №17 від 31.10.2023; № 5 від 12.12.2023; №27 від 31.12.2023; №30 від 31.12.2023; №23 від 30.11.2023; №25 від 30.11.2023; №26 від 31.12.2023 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірними рішеннями було відмовлено у їх реєстрації, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а також акцентує увагу, що відповідачем не було враховано специфіки діяльності підприємства, а тому спірне рішення було прийнято протиправно та має бути скасовано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, зазначили про безпідставність позовних вимог позивача.
Головним управлінням ДПС у м. Києві у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем не було надано необхідних документів для підтвердження господарської операції, за результатом якої були складені податкові накладні, а відсутність таких документів позбавляє контролюючий орган можливості дослідити походження товару та реальність операцій.
Державна податкова служба України, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на практику Верховного Суду щодо необхідності дослідження судом первинних документів у межах спірних відносин, які слугували підставою для винесення спірного рішення. Також ДПС України стверджує, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями відповідача.
Також Головним управлінням ДПС у м. Києві заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Відповідач вважає, що правою підставою для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження є положення частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, зокрема, щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Натомість, суд зазначає, що предмет спору у даній справі не підпадає під вказане правило, оскільки в межах цієї справи позивач не оскаржує жодне рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, предмет спору у цій справі стосується оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, однак на підставі таких рішень не може бути заявлена жодна вимога про стягнення грошових коштів.
У зв'язку з цим, суд вважає, що процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.
Отже, підстави для здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» (ідентифікаційний код 38871601, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вул. Володимира Сосюри, будинок 6) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів.
З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2023 року між ТОВ «Техменеджмент (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди №267-Мир/1, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування на строк, визначений у даному Договорі, на умовах оренди, без права викупу, частину нежилого приміщення загальною площею - 1171 кв.м., яке розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: Полтавська область, місто Миргород, вулиця Гоголя, будинок 56.
Приміщення перебуває у володінні Орендодавця на підставі Договору фінансового лізингу від 04.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. за №195 (п.1.8 договору).
Згідно з п.3.1 договору Сторони погодились, що у відповідності з умовами даного Договору Орендар виплачує орендодавцю наступні платежі: комунальні послуги; експлуатаційно - сервісні послуги; орендна плата (та її індексація).
Згідно з п.3.2 договору місячна орендна плата (як базова-розрахункова) за користування приміщенням становить 117 100,00 грн., крім того ПДВ - 23 420,00 грн., разом - 140 520,00 грн.
Сторони домовились, що оплата орендної плати та інших обумовлених даним Договором, може здійснюватися Орендарем частинами, шляхом авансових платежів.
Відповідно до акта приймання - передачі приміщення в оренду б/н до Договору оренди №267-Mир/1 від 17 січня 2023 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування нежитлове приміщення, що розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: Полтавська область, місто Миргород, вулиця Гоголя, будинок 56.
01 вересня 2023 року між ФОП ОСОБА_1 (Сторона - 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕСЕНЬ-2022» (Сторона - 2) та ТОВ «Техменеджмент» (Сторона - 3) було підписано договір про заміну сторони за договором від 17 січня 2023року №267-Мир/1, відповідно до якого сторони прийшли до згоди змінити сторону в договорі від 17 січня 2023 року №267-Мир/1, укладеному між Стороною-1 і Стороною - 3.
За цим Договором Сторона - 1, що є Орендарем за основним Договором, передає, а Сторона - 2 приймає на себе всі права та обов'язки Сторони - 1, передбачені основним Договором та стає Орендарем за основним Договором (п.2 Договору про заміну сторони за договором №267-Мир/1 від 17 січня 2023 року).
Відповідно до акта приймання - передачі приміщення в оренду від 01 вересня 2023 року до Договору оренди №267-Мир/1 від 17 січня 2023 року, Сторона 1, що є Орендарем за основним договором, передає, а Сторона - 2 приймає на себе всі права та обов'язки Сторони -1, передбачені основним договором та стає Орендарем за основним договором. Приміщення, яке приймає Сторона - 2 знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Миргород, вулиця Гоголя, будинок 56, загальною площею 1171 кв. м.
За фактом надання послуг в листопаді та грудні 2023 року між сторонами було підписано акти прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме:
- №5100005896 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 421 370,55 грн., у тому числі ПДВ 70 228,43 грн.;
- №5100005920 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 417 074,42 грн., у тому числі ПДВ 69 512,40 грн.
За фактом здійснення господарської операції позивачем було складено податкові накладні № 25 від 30.11.2023 на суму 421 370,55 грн. (у тому числі ПДВ 70 228,43 грн) та № 31 від 31.12.2023 на суму 417 074,42 грн. (у тому числі ПДВ 69 512,40 грн).
01 лютого 2021 року між ТОВ «Техменеджмент» (Орендодавець) та ТОВ «КАСКАД-М» (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №1, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Хмельницький, вул. Свободи, 73, загальною площею 234,1 кв. м.
Згідно з п.2.2 договору передача приміщення здійснюється за актом прийому-передачі приміщення, підписання якого свідчить про фактичну передачу такого оренду.
Згідно з п. 4.1 договору розмір орендної плати за користування нежитловим приміщенням складає 17 985,90 грн, в т.ч. ПДВ 2 997,65 грн.
Відповідно до акта прийому-передачі приміщення від 01.02.2021 Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення загальною площею 234,1 кв. м.
За фактом надання послуг у жовтні 2023 року сторонами було підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5100005858 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 17 985,90 грн, в т. ч. ПДВ 2997,65 грн.
За фактом здійснення господарської операції позивачем було складено податкову накладну № 18 від 31.10.2023 на суму 17 985,90 грн, в т. ч. ПДВ 2997,65 грн.
01 лютого 2021 року між ТОВ «Техменеджмент» (Орендодавець) та ТОВ «КАСКАД-М» (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № 2, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Хмельницький, вул. Свободи 73/1, загальна площа приміщення 149,73 кв. м.
Згідно з п.2.2 договору передача приміщення здійснюється за актом прийому-передачі приміщення, підписання якого свідчить про фактичну передачу такого в оренду.
Згідно з п. 4.1 договору розмір орендної плати за користування нежитловим приміщенням складає 11 503,76 грн, в т. ч. ПДВ 1917,29 грн.
Відповідно до акта прийому - передачі приміщення від 01 лютого 2021 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення, яке розташоване на першому поверсі будинку по вул. Свободи, 73/1 в м. Хмельницькому, загальною площею 149,73 кв. м.
За фактом надання послуг у жовтні 2023 року сторонами було підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5100005857 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму 11 503,76 грн, в т. ч. ПДВ 1917,29 грн.
За фактом здійснення господарської операції позивачем було складено податкову накладну № 17 від 31.10.2023 на суму 11 503,76 грн, в т. ч. ПДВ 1917,29 грн.
11.05.2023 між ТОВ «Техменеджмент» (Орендодавець) та ТОВ «Каскад-М» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в тимчасове платне користування Об'єкт оренди за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 73, а Орендар зобов'язується прийняти, оплачувати користування і повернути Об'єкт оренди Орендодавцеві на умовах, визначених Договором.
Згідно з п.2.1 договору Орендодавець передав Орендареві, а Орендар прийняв Об'єкт оренди в оренду 01 травня 2023 року, про що Сторони складуть та підпишуть Акт приймання-передачі.
Згідно з п.5.1 договору Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування Об'єктом оренди в розмірах і в строки, визначені цим Договором з моменту прийняття Орендарем Об'єкту оренди за актом приймання-передачі.
Згідно з п.5.2 договору за користування Об'єктом оренди Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю суму коштів в розмірі 50 786,67 грн, крім того ПДВ 10 157,33 грн, всього до сплати 60 944,00 грн.
Відповідно до акта прийому-передачі частини приміщення від 01.05.2023 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 761,8 кв. м.
За фактом надання послуг Сторонами було підписано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме:
- за жовтень 2023 року № 5100005859 від 31.10.2023 на суму 60 944,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 157.33 грн;
- за листопад 2023 року № 5100005879 від 30.11.2023 на суму 60 944,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 157,33 грн;
- за грудень 2023 року № 5100005901 від 31.12.2023 на суму 60 944,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 157,33 грн.
За фактом здійснення господарської операції позивачем було складено податкові накладні:
- № 19 від 31.10.2023 на суму 60 944,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 157.33 грн;
- № 18 від 24.11.2023 на суму 60 944,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 157,33 грн;
- № 26 від 31.12.2023 на суму 60 944,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 157,33 грн.
01.02.2022 між ТОВ «Техменеджмент» (Орендодавець) та ДП «ЛПП Україна» АТ ЛПП» (Орендар) був укладений договір оренди, відповідно до якого Орендодавець передає Орендарю приміщення за адресою: Полтавська область, місто Миргород, вулиця Гоголя, будинок 56 у оплатне користування (оренду) дія здійснення діяльності та організації роботи магазину під торґовою маркою (брендом): «SINSAY» на умовах цього договору. У свою чергу, Орендар приймає орендоване приміщення разом із правом користування Приміщенням та Спільними частинами, а також зобов'язується сплачували Орендодавцю платежі у розмірах та порядку, що передбачені згідно умов цього Договору.
Згідно з п.8.2 договору передача орендованого приміщення засвідчується актом прийому-передачі приміщення, який укладається сторонами цього договору.
Відповідно до п.11.9 договору Орендодавець зобов'язаний замовляти усі без виключення необхідні послуги для належного утримання ТРЦ та зон загального користування, комунальні послуги, а також сплачувати податки і обов'язкові платежі, виграти на які зобов'язаний покривати та(або) компенсувати Орендодавець особисто та за власний рахунок.
Відповідно до акта передачі - приймання приміщення від 12 червня 2023 року Орендодавець передав Орендарю, а Орендар прийняв в оренду Приміщення в Торговельному центрі, який знаходиться у Полтавській області, місто Миргород, вулиця Гоголя, будинок 56, а Орендар прийняв приміщення, яке розташоване на першому поверсі будинку по вул. Свободи, 73 в м. Хмельницькому, площа приміщення 856 кв. м.
За фактом надання послуг Сторонами було підписано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме:
- № 5100005880 від 30.11.2023 на суму 143 048,51 грн, у тому числі ПДВ 23 841,42 грн. (оренда приміщень за листопад 2023 року);
- № 5100005881 від 30.11.2023 на суму 54 539,05 грн, у тому числі ПДВ 9089,84 грн. (компенсація витрат за електроенергію та водопостачання за листопад 2023 року);
- № 5100005907 від 31.12.2023 на суму 104 774,63 грн, у тому числі ПДВ 17 462,44 грн. (компенсація витрат за електроенергію, водопостачання та роботи по теплозабезпеченню за грудень 2023 року);
- № 5100005903 від 31.12.2023 на суму 204 484,61 грн., у тому числі ПДВ 34 080,77 грн. (оренда приміщень за грудень 2023 року).
За фактом здійснення господарської операції позивачем було складено податкові накладні:
- № 12 від 14.11.2023 на суму 137101,90 грн, у тому числі ПДВ 22850,32 грн;
- № 23 від 30.11.2023 на суму 54 539,05 грн, у тому числі ПДВ 9089,84 грн.;
- № 5 від 12.12.2023 на суму 139627,36 грн, у тому числі ПДВ 23271,23 грн.;
- № 27 від 31.12.2023 на суму 204 484,61 грн., у тому числі ПДВ 34 080,77 грн.;
- № 30 від 31.12.2023 на суму 104 774,63 грн, у тому числі ПДВ 17 462,44 грн.
Всі вищевказані податкові накладні були направлені позивачем для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак реєстрація цих документів в ЄРПН була зупинена, про що позивачеві було направлено відповідні квитанції із зазначенням причини зупинення - податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем було направлено до ГУ ДПС у м. Києві пояснення до повідомлення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
За результатом розгляду документів комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення:
- від 24.01.2024 №10434947/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №31 від 31.12.2023;
- від 24.01.2024 №10434936/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової закладної №18 від 31.10.2023;
- від 24.01.2024 №10434941/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №18 від 24.11.2023;
- від 24.01.2024 №10434934/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №19 від 31.10.2023;
- від 24.01.2024 №10434937/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №12 від 14.11.2023;
- від 24.01.2024 №10434935/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №17 від 31.10.2023;
- від 24.01.2024 №1043494/8877601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №5 від 12.12.2023;
- від 24.01.2024 №10434945/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №27 від 31.12.2023;
- від 24.01.2024 №10434946/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №30 від 31.12.2023;
- від 24.01.2024 №10434942/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №23 від 30.11.2023;
- від 24.01.2024 №10434943/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової закладної №25 від 30.11.2023;
- від 29.01.2024 №10454297/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №26 від 31.12.2023.
В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
В розділі «Додаткова інформація» рішень контролюючим органом зазначено: «Первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг».
Позивачем були оскаржені ці рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Державної податкової служби України, однак за результатами розгляду вказаних скарг ДПС України були прийняті рішення, яким рішення про відмову у реєстрації податкових накладних залишено без мін, а скарги позивача - без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Абзацом першим пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Матеріали справи свідчать, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування слугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено, що критерієм ризиковості платника податку на додану вартість є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування..
Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаного висновку податкового органу, зазначеного у квитанціях про зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Більше того, відповідачем не вказані навіть реквізити рішення контролюючого органу, яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18 зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації.
Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78326524).
Як зазначено вище, у квитанціях про зупинення реєстрації в ЄРПН поданих позивачем податкових накладних контролюючий орган зазначив, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зазначає, що надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
У зв'язку з цим позивачем були надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи, які, на його переконання, підтверджують здійснення господарських операцій та право на складання податкової накладної та її реєстрацію в ЄРПН.
Щодо прийняття відповідачем спірних рішень про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних суд зазначає таке.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520; тут і надалі у редакції, що виникла на момент спірних правовідносин).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (пункти 6, 7 Порядку №520).
Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
В якості підстави для прийняття спірних рішень Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
В розділі «Додаткова інформація» рішень контролюючим органом зазначено: «Первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг».
Отже, в спірних рішеннях контролюючим органом не вказано, які саме документи були складені з порушенням законодавства та у чому полягає така невідповідність. У свою чергу, розділ «Додаткова інформація» взагалі є неінформативним.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:
- доповідь секретаря комісії;
- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);
- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;
- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;
- голосування;
- оголошення головою комісії результатів голосування;
- оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної/розрахунку коригувань.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійсненої господарської операції.
Відповідач належними доказами не обґрунтував підстави прийняття оскаржуваних рішень, зокрема те, які саме первинні документи складені з порушення законодавства, та яким чином вказане могло вплинути на обов'язок платника податків зареєструвати податкову накладну/ розрахунок коригувань при отриманні авансу за послуги які надаються в майбутньому.
Також відповідачі не довели, що надані позивачем документи мали недоліки форми або змісту, що виключали можливість реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригувань.
Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригувань, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій та надають право на складання податкової накладної/ розрахунку коригувань.
При цьому, суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/ розрахунку коригувань прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
На підставі викладеного, суд зазначає, що спірні рішення містять лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригувань, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Судом, з урахуванням доказів, наданих позивачем до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригувань (пояснення та копії бухгалтерських документів), встановлено, що позивачем надано документи, що повністю розкривають зміст господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/ розрахунку коригувань.
У постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 Верховний Суд зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.
Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішень про її реєстрацію в ЄРПН.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригувань не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної/ розрахунку коригувань.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.
Натомість Комісія ГУ ДПС у м. Києві будь-якими належними доказами не обґрунтувала підстави прийняття оскаржуваних рішень, зокрема те, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкових накладних/розрахунку коригувань.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC])», заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC])», заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про його право на складання податкової накладної/розрахунку коригувань та її реєстрацію в ЄРПН, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в таких реєстраціях:
- від 24.01.2024 №10434947/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №31 від 31.12.2023;
- від 24.01.2024 №10434936/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової закладної №18 від 31.10.2023;
- від 24.01.2024 №10434941/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №18 від 24.11.2023;
- від 24.01.2024 №10434934/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №19 від 31.10.2023;
- від 24.01.2024 №10434937/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №12 від 14.11.2023;
- від 24.01.2024 №10434935/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №17 від 31.10.2023;
- від 24.01.2024 №1043494/8877601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №5 від 12.12.2023;
- від 24.01.2024 №10434945/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №27 від 31.12.2023;
- від 24.01.2024 №10434946/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №30 від 31.12.2023;
- від 24.01.2024 №10434942/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №23 від 30.11.2023;
- від 24.01.2024 №10434943/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової закладної №25 від 30.11.2023;
- від 29.01.2024 №10454297/38871601, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної №26 від 31.12.2023.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що податкові накладні були подані позивачем до реєстрації в ЄРПН: від 31.12.2023 №31 - 15.01.2024, від 31.10.2023 №18 - 14.11.2023, від 24.11.2023 №18 - 12.12.2023, від 31.10.2023 №19 - 14.11.2023, від 14.11.2023 №12 - 17.11.2023, від 31.10.2023 №17 - 14.11.2023, від 12.12.2023 №5 - 15.12.2023, від 31.12.2023 №27 - 11.01.2024, від 31.12.2023 №30 - 12.01.2024, від 30.11.2023 №23 - 12.12.2023, від 30.11.2023 №25 - 12.12.2023, від 31.12.2023 №26 - 02.01.2024.
У зв'язку з цим, податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН у відповідні дні їх подання на реєстрацію.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 36 336,00 грн., що підтверджується квитанцією № 620147 від 14.02.2024, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 36 336,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача призвело до виникнення спірних правовідносин.
У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню Єдиного реєстру податкових накладних та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у м. Києві по зупиненню та відмові реєстрації призвели до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 КАС України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.
Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 24.01.2024 №10434947/38871601, від 24.01.2024 №10434936/38871601, від 24.01.2024 №10434941/38871601, від 24.01.2024 №10434934/38871601, від 24.01.2024 №10434937/38871601, від 24.01.2024 №10434935/38871601, від 24.01.2024 №1043494/8877601, від 24.01.2024 №10434945/38871601, від 24.01.2024 №10434946/38871601, від 24.01.2024 №10434942/38871601, від 24.01.2024 №10434943/38871601, від 29.01.2024 №10454297/38871601 про відмову у реєстрації в ЄРПН поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» податкових накладних.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» податкові накладні:
- №31 від 31.12.2023 - датою її подання на реєстрацію - 15.01.2024;
- №18 від 31.10.2023 - датою її подання на реєстрацію - 14.11.2023;
- №18 від 24.11.2023 - датою її подання на реєстрацію - 12.12.2023;
- №19 від 31.10.2023 - датою її подання на реєстрацію - 14.11.2023;
- №12 від 14.11.2023 - датою її подання на реєстрацію - 17.11.2023;
- №17 від 31.10.2023 - датою її подання на реєстрацію - 14.11.2023;
- № 5 від 12.12.2023 - датою її подання на реєстрацію - 15.12.2023;
- №27 від 31.12.2023 - датою її подання на реєстрацію - 11.01.2024;
- №30 від 31.12.2023 - датою її подання на реєстрацію - 12.01.2024;
- №23 від 30.11.2023 - датою її подання на реєстрацію - 12.12.2023;
- №25 від 30.11.2023 - датою її подання на реєстрацію - 12.12.2023;
- №26 від 31.12.2023 - датою її подання на реєстрацію - 02.01.2024.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техменеджмент» (ідентифікаційний код 38871601, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вулиця Володимира Сосюри, будинок 6) судовий збір у розмірі 36 336,00 грн (тридцять шість тисяч триста тридцять шість грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.